Рішення № 102641560, 05.01.2022, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи 225/7371/21

Номер провадження 2/225/219/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

05 січня 2022 м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,

за участю

секретаря Федорцової І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача – адвоката Саєнка Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Саєнко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 01.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис (реєстровий номер №1135), на підставі якого головним державним виконавцем Торецького ВДВС 22.02.2021 було відкрито виконавче провадження ВП №64598378 про стягнення з боржника – ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 48693,02 грн.

При існування вказаного виконавчого напису та відкритого виконавчого провадження позивач дізнався, коли з його заробітної плати почали утримувати грошові кошти.

При цьому зазначає, що ніяких кредитних відносин між ним та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не існує, про розмір заборгованості відповідач його не інформував, будь-яких документів про згоду про розмір заборгованості він не підписував.

Крім того, зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Отже з 22.02.2017 р. законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 01.06.2020 були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Окрім визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою від 11.11.2021 відкрито провадження у справі, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. матеріали нотаріальної справи, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №1135; витребувано у ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» повідомлення позивача про заміну кредитора та докази відправлення повідомлення, копію вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором шляхом погашення боржником кредитної заборгованості з підтвердженням вручення чи невручення боржникові з певних причин відповідного повідомлення, документи на підтвердження існування між сторонами кредитних правовідносин за договором, з зазначенням дати виникнення права вимоги за даним правочином; первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення, квитанції, виписки з рахунку боржника з зазначенням обов`язкових реквізитів документа у відповідності до п.п. 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75), розрахунок заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором.

Ухвалою від 11.11.2021 вжито заходів забезпечення позову у справі, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №1135, вчиненого 04.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу без їх участі, в задоволенні позову просить відмовити, надав відзив на позов, в якому зазначив, що 17.04.2013 між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №R53400416738В, відповідно до якого останньому надано кошти в сумі 50800 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитним коштами у розмірі 22 % річних. 22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до позивача за кредитним договором №R53400416738В від 17.04.2013. В подальшому 29.01.2019 між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до позивача за кредитним договором №R53400416738В від 17.04.2013. 04.03.2019 позивачу було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. У вказаній вимозі, боржнику було запропоновано в 30-ти денний строк погасити заборгованість за кредитним договором і повідомлено про наміри ТОВ «ФК «Прайм Альянс» стягнути заборгованість позасудовим способом, шляхом вчинення виконавчого напису, якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення. Зазначає, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою та не надав доказів часткового або повного погашення заборгованості, вважає, що заборгованість є безспірною та обґрунтованою.

Крім того зазначає, що розмір витрат на правову допомогу є занадто завищений.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. на виконання ухвали суду від 11.11.2021 надала суду копію нотаріальної справи та заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Третя особа – представник Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено такі обставини.

04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №1135, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» за період з 29.01.2019 року по 10.03.2020 року, сума часткової заборгованості складає 48210,91 грн., в тому числі заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 37155,69 грн., заборгованість по відсоткам 5406,26 грн., комісія 5648,96 грн., за вчинення виконавчого напису 482,11 грн., всього 48693,02 грн.

На виконання ухвали суду від 11.11.2021 приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю. надано копію виконавчого напису та документів на підставі яких було видано виконавчий напис.

Зазначена нотаріальна справа містить заяву ТОВ «ФК «Прайм Альянс» про вчинення виконавчого напису, копію кредитного договору №R53400416738В від 17.04.2013, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , копію договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №220615нв від 22.06.2015 р., укладеного між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ «ВТБ Банк», копію договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», розрахунок заборгованості, копія вимоги про погашення кредитної заборгованості до ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного виконавчого напису 03.03.2021 винесено постанову головним державним виконавцем Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження (ВП № 64598378).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.06.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір №R53400416738В від 17.04.2013, копія якого наявна в матеріалах справи, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.04.2020 р. по справі 158/2157/17.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З наявних доказів, а саме з копії кредитного договору, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , №R53400416738В від 17.04.2013, вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредиту у сумі 50800,00 грн., з процентною ставкою за користування кредитними коштами 22 %.

В п. 1. кредитного договору №R53400416738В від 17.04.2013 зазначений строк кредитування – по 17.04.2016.

Таким чином, право вимоги у кредитора, щодо повернення коштів за зазначеним договором, в тому числі в примусовому порядку, виникло не пізніше 17.04.2019.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Тобто на момент видачі оспорюваного виконавчого напису від 04.06.2020 минуло понад три роки з моменту виникнення права вимоги у кредитора, щодо отримання заборгованості та виникнення у останнього права на її примусове стягнення, а тому вчинення виконавчого напису поза межами трирічного строку є порушенням п.3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, судом встановлено, що крім заборгованості за кредитом та відсотками, до виконавчого напису нотаріуса було включено також плату за комісію.

П. 4.2 кредитного договору, укладеному між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 №R53400416738В від 17.04.2013, передбачає, що позичальник зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,39% від початкової суми кредиту (далі - комісія).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №708/195/19 (провадження №61-17895св19) від 11.03.2020 зазначив, що положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, враховуючи наведені правові висновки, заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитом, є необґрунтованою, оскільки банк не мав права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банк вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Враховуючи наведене, подану нотаріусу заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» не можна вважати безспірною.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до наданого договору про надання правової допомоги №183 від 03.11.2021, попереднього розрахунку послуг адвоката (додаток до договору), квитанції до прибуткового касового ордера №14 від 03.11.2021, позивачем сплачено адвокату 6000,00 грн., акту виконаних робіт, адвокатом проведено роботу надання консультації, аналізу документів, збір доказів, підготовка процесуальних документів (позовна заява, заява про забезпечення позову), представництво інтересів клієнта в судових засіданнях).

В постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 зроблено правовий висновок, що втручання суду у відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Окрім того, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст. 12, 13 ЦПК України відповідно, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З аналізу зазначених положень закону вбачається, що виключно за клопотанням сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, у разі доведення стороною неспівмірності витрат.

Представником відповідача подане клопотання про зменшення суми відшкодування витрат на професійну допомогу, як обґрунтоване тим, що сума витрат в розмірі 6000 гривень не є співмірною із ціною позову та значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, оскільки вказана справа не є складною та відноситься до категорії малозначних.

Враховуючи викладені обставини справи, а саме те, що позивач був вимушений звертатися за правничою допомогою, витрачаючи на це грошові кошти, враховуючи, що справа не представляє значної складності, справа розглядалась за відсутності учасників справи, в тому числі представника позивача, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості (виконавчий напис був вчинений на суму заборгованості в розмірі 48693,02 грн.), за надання правничої допомоги адвокатом Саєнком О.М. на користь ОСОБА_1 з відповідача ТОВ «Фінансова компанія "Прайм Альянс» має бути стягнуто 3000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи наявні квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до суду позову, а також квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 454,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову. Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого позивачем судового збору, а саме 1362,00 грн. (908,00+454,00).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов позовну заяву представника позивача - адвоката Саєнка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (вул. Січових стрільців, буд. 77, м. Київ, код ЄДРПОУ 41677971), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна (м. Киї, вул. Тараса Шевченка, 38), Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Торецьк, вул. Героїв праці, 3) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню– задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04 червня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за №1135, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 48693,02 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Прайм Альянс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Челюбєєв