Вирок № 102640526, 19.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5519/18

1-кп/219/141/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.,

за участю секретаря Петрейко А.О.,Посунько К.Д.

прокурора Самедова Е.Х.

захисника Костєва Ю.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_4. Косинського В.І.

представників цивільних відповідачів Джура Р.І.

Вельма І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050000000541 від 08 грудня 2017 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушеватського, Барвінківського району Харківської області, громадянина України, офіційно не одруженого,але проживаючого в цивільному шлюбі, маючого неповнолітню дитину, з середньотехнічною освітою, раніше не судимого, раніше військовослужбовець за контрактом військової частини А2502, старший водій інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення, старший солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 415 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира військової частини А2502 №211 від 01жовтня 2009 року старший солдат ОСОБА_1 зарахований на військову службу за контрактом та призначений на посаду старшого водія інженерно-аеродромного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.

На підставі наказу командира військової частини А2502 №27 від 03 серпня 2017 року старший солдат ОСОБА_1 відряджений з метою виконання службових завдань в районах проведення Антитерористичної операції.

Наказом командира військової частини А0693 за ОСОБА_6 був закріплений вантажний автомобіль (автосамоскид) марки «КРАЗ 256 БІПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 15.09.2016 та довідки ВЧ А 0693 вказаний автомобіль перебуває на балансі в протитанковому дивізіоні та згідно технічної документації, технічних параметрів наведений автомобіль відносився до категорії транспортних машин, призначених для перевезення вантажів.

ОСОБА_1 08 грудня 2017 року приблизно о 05-45 годині будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, керуючи на достатніх правових підставах транспортною машиною - вантажним автомобілем марки «КРАЗ 256 БІПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи в порушення вимог п. 31.6 «б» Правил дорожнього руху України, які регламентують:

п.31.6 - забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б/. у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; у темну пору доби здійснюючи рух на вказаному транспортному засобі, на якому не горів лівий задній габаритний вогонь, по проїжджій частині автошляху Т0513 «Лиман-Бахмут-Горлівка» на території Бахмутського району Донецької області з боку с. Васюківка в напрямку с. Благодатне, діючи в порушення вимог п.п.9.9 «а», 19.4 Правил дорожнього руху України, які регламентують:

п.9.9 - аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а/. у разі вимушеної зупинки на дорозі;

п. 19.4 - під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково - аварійна світлова сигналізація.

В умовах недостатньої видимості дозволяється додатково увімкнути ближнє світло або протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі.

Якщо габаритні ліхтарі несправні, транспортний засіб слід прибрати за межі дороги, а якщо це неможливо, його необхідно позначити відповідно до вимог пунктів 9.10 і 9.11 цих Правил.

Належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, під час вимушеної зупинки (поломки) транспортного засобу - вантажного автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 на проїжджій частині автошляху «Лиман-Бахмут-Горлівка» на території Бахмутського району Донецької області, на відстані 1 км 800 м до с. Благодатне, не ввімкнув габаритні та стоянкові вогні, аварійну світову сигналізацію, не прибрав транспортний засіб за межі дороги та не виставив знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар, внаслідок чого у задню частину кузова вантажного автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд автомобіль марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 .

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події водій автомобіля марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 був смертельно травмований та йому спричиненні наступні тілесні ушкодження: забиті рани чола, лівого колінного суглобу, множинні садна обличчя, передньої поверхні грудної клітини, правої та лівої кисті, 2,3-го пальців лівої кисті, правої та лівої гомілки, правого та лівого колінних суглобів, переломи грудини, перелами ребер справа з 1-го по 10-те, зліва з 1-го по 8-ме, розрив серцевої сумки, обох легенів, печінки, наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 3700 мл, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці ДТП в результаті гострої крововтрати, обумовленою тупою травмою тулуба з множинними переламами ребер та грудини, ушкодженням серцевої сумки, обох легень, печінки.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 була смертельно травмована та їй спричинені наступні тілесні ушкодження: забиті рани та садна голови, обличчя, лівої кісті та пальців, множинні перелами кісток черепу та обличчя, перелом ключиці, перелами ребер справа з 2-го по 10-те, зліва з 1-го по 7-ме, розриви обох легень, печінки, селезінки, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, розтрощення речовини головного мозку, перелами правого плеча, лівої гомілки, лівого стегна, наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 2800 мл, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на місці ДТП в результаті гострої крововтрати, обумовленою тупою травмою голови, тулуба, кінцівок з множинними переламами кісток черепу та обличчя, множинними переламами ребер, переломом лівої ключиці, ушкодженням обох легень, печінки, селезінки, з наявністю крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розтрощенням речовини головного мозку.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 9.9 «а», 19.4, 31.6 «б» Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 спочатку не визнавав себе винним взагалі, потім визнав себе частково винним, зазначив, що технічний стан автомобіля КРАЗ перевіряли. По технічному стану питань не виникало. Він був водієм машини КРАЗ, ОСОБА_9 старшим машині , також з ними їхав і ОСОБА_10 . Приблизно через 5 км , машина заглухла, тому він поставив машину на ручник, ОСОБА_10 сказав, щоб той натиснув педаль гальм, щоб габарити світилися . Сам вийшов з машини та пішов до капоту, підняв його , став на бампер і в цей час почув сильний удар. Напевне , треба йому було виставити знак аварійної зупинки. Він пішов подивитись , що сталося і побачив, що дев`ятка білого кольору в`їхала під машину КРАЗ . З правої сторони до машини підбігли двоє людей , з ними він не знайомий. Пункт 9.9 він не визнає, оскільки машина стара та не має сигналізації, п. 31.6б не визнає бо самостійно не перевіряв, п. 19.4 не визнає, бо були включені габарити. Він понадіявся що ОСОБА_9 поставить знак. Потім суду зазначив, що він мав поставити знак на дорозі, але не зробив цього. Жалкує, що так сталося, він частково відшкодував шкоду потерпілій.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілих, свідків та письмовими доказами, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні за участі усіх учасників судового процесу.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили визнати обвинуваченого винним та призначити йому суворе покарання, яке тільки можливо, оскільки він не розкаявся, пробачення в них не просить, також на позові наполягають.

Під час допиту в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що 08 грудня 2017 року він їхав на завантаження металу на виїзді з с. Благодатне, їхав водій ОСОБА_12 , він та вантажник ОСОБА_14 , їхали в сторону с. Васюківка. На виїзді з с. Благодатне на зустрічній смузі дороги, прямо на дорозі стояв КРАЗ, в кабіні горіло світло більш ніяких пізнавальних знаків на КРАЗі не було, знак аварійної зупинки також не був поставлений . З боку с.Васюківка їхала «дев`ятка» білого кольору, позаду , яка в`їхала в КРАЗ. Вони зупинилися, побачили, що постраждали люди, викликали швидку, потім вийшов водій КРАЗу, який був одягнений в комуфляжну форму, і запитав, що сталося, вони йому відповіли, що в нього врізалася машина, зробили йому зауваження, що в нього не має жодних пізнавальних знаків та не горять габарити, він через деякий час включив габаритні вогні та своєму автомобілі. Пояснив, що від обвинуваченого був чуткий запах алкоголю, також він від обвинуваченого тоді почув фразу «нічого собі, оце з`їздили за вугольком». КРАЗ стояв на лівій стороні, вони їхали по правій стороні дороги від с. Благодатне. Габаритні вогні обвинувачений включив після ДТП через 5 хвилин, він намагався приховати обставини, в автомобілі КРАЗ було 3 чоловіків, крім водія інші чоловіки навіть не підходили. В автомобілі де загинули, людей він не знав. По тій дорозі відсутнє будь-яке освітлення та на тому місці де сталося ДТП відсутні були дорожні знаки, дорога пряма, на вулиці було темно. Автомобіль «дев`ятка » їхала їм на зустріч по своїй полосі дороги. Автомобіль КРАЗ стояв на дорозі. ДТП сталася десь о 05-45 годині, коли вони побачили КРАЗ, на ньому було включено лише світло в кабіні, помітили КРАЗ вони десь за 50 метрів, водій КАМАЗу, на якому вони їхали переключив світло, побачили, що їде автомобіль « дев`ятка», їхала вона не далеко, оскільки миттєво в`їхала в КРАЗ. Вогні красного кольору загорілися у КРАЗа , приблизно після зіткнення через 5 хвилин, загорілися вони ззаду з лівої сторони. Він особисто повідомив поліцію. Коли водій КРАЗу комусь почав говорити, що габарити горіли, він зразу його зупинив, сказавши, що не треба брехати, бо габарити не горіли.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що вони у той день їхали в сторону м. Лиман на КАМАЗі на завантаження металу, їхали ОСОБА_15 , водій ОСОБА_1 та він. На вулиці було ще темно, дорога була суха та чиста, на зустрічній смузі, прямо на дорозі стояв автомобіль КРАЗ , вони помітили, що ще рухається по стороні КРАЗу автомобіль «дев`ятка», коли вони вже за 20 хвилин під`їжджали, то автомобіль «дев`ятка», в`їхала в автомобіль КРАЗ, вони трішки проїхали та зупинилися, вийшли одразу з машини, підійшли до автомобілю «дев`ятка», , помітили, що там було двоє чоловік та жінка, на автомобілі ««дев`ятка » горіли усі необхідні вогні, на автомобілі КРАЗ ззаду не горіли жодні вогні, до приїзду швидкої та поліції на КРАЗі загорілися вогні. В КРАЗі було 3 чоловіків, один з них був з великою бородою, всі були вдягнені в комуфдяжну форму . Вони допомагали їм намагатися дістати людей - світили ліхтариком, ОСОБА_17 одразу викликав швидку та поліцію. Автомобіль КРАЗ стояв на проїжджій частині дороги, обочини майже не було, оскільки там посадка, жодних розпізнавальних знаків у КРАЗа не стояло, дорожніх знаків по тій частині дороги також не було. На лівій стороні КРАЗу взагалі не було габаритів, був лише з правої сторони круглої форми. Правий габарит був круглий, а коли вони приїхали на слідчий експеримент, на КРАЗі вже стояли камазовські габарити квадратної форми та він був помитий.

Під час допиту в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що 08 грудня 2017 року сталося ДТП, близько о 05-00 годині вони з обвинуваченим, він та ОСОБА_10 їхали на машині, КРАЗ з с. Васюківка в сторону м. Лисичанськ для придбання вугілля, десь о 05-00 годині ранку машина зупинилась, оскільки заглухла, водій ОСОБА_1 щоб оглянути причину зупинки, вийшов з машини в 1 хвилину сталася жахлива подія, відчув поштовх, вони вийшли з Перевьорткіним, щоб глянути що сталося, побачили, що в них в`їхав автомобіль ВАЗ, ще зупинилась машина, яка рухалась в протилежному напрямку, в ній було 3 хлопців, вони намагалися дістати водія, викликали швидку та поліцію. Він спілкувався з обвинуваченим, про показання ніхто ні з ким не домовлявся, тиск на нього ніхто не чинив. Пам`ятає точний день, через особисті життєві події, в машині КРАЗ їх було троє. Асфальт був сухий, на вулиці ще було темно. Він та обвинувачений не були у стані алкогольного сп`яніння, оскільки взагалі не вживають алкоголь, їхали зі швидкістю 50 км/год, фари були справні. Вони не встигли включити аварійку та виставити попереджувальний знак, оскільки все сталося в одну хвилину, задні фари були включені. В них врізався автомобіль біла «девятика », їх автомобіль зупинився правильно, на правій стороні правого руху. Коли приїхала швидка, вже тоді побачили ще жінку в автомобілі «девятка », вони всі були одягнені у військову форму. Одразу ж повідомили їх командира, який їм наказав не покидати місце ДТП. Причина поломки їх автомобіля йому не відома, оскільки автомобіль потім евакуювали. Під час аварії фари на КРАЗі були включені, дорога була двухстороння, по правій стороні була лісопосадка, жодних дорожніх знаків на тій дільниці дороги не було. Обвинувачений при зупинці автомобіля відразу вийшов з машини та підійшов до капоту, та одразу сталося зіткнення, при зупинці в їх кабіні горіло світло. В момент зіткнення обвинувачений як раз тільки повернувся та сів у кабіну автомобіля, після того як був біля капоту, до автомобіля «дев`ятка» вони підійшли перші. Також зазначив, що фари на їх автомобілі горіли. Задній лівий габарит був розбитий після ДТП, КРАЗ ніхто після ДТП не чіпав, він був евакуйований до м. Бахмут в поліцію. Вогні горіли за рахунок акумулятора, який був робочий. Світ фар був включений, обвинувачений дійсно казав, що могла замерзнути солярка. Обвинувачений не мав можливості по часу виставити попереджувальний знак. Обвинувачений лише встиг відкрити та закрити капот, щоб зрозуміти чому зупинився КРАЗ та одразу ж сталося зіткнення. КРАЗ перевіряли повністю на технічну справність, обвинувачений також самостійно проводив огляд КРАЗу. Обвинувачений не міг попередити ДТП. Попереджувальний знак був в КРАЗі, але його обвинувачений не виставив. Обвинувачений сів в машину щоб знову її завести, намагався .

Під час допиту в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що дату точно не пая`ятає, вранці готувалися до виїзду за вугіллям в Луганську область, перевірили машину. Виїхали вранці він, водій ОСОБА_20 і старший машини ОСОБА_9 , та не доїхавши до м. Соледар машина заглухла, потім як з`ясувалось не поступало пальне, обвинувачений вийшов з кабіни відкрив капот, став на бампер , а його попросив пересісти на місце водія та зажати педаль гальма. ОСОБА_20 стояв на бампері і дивився під капот, а він і ОСОБА_9 були в кабіні. І тут трапилося зіткнення. Удар стався сильний, вони одразу вибігли з КРАЗу, бо одразу зрозуміли, що в них хтось врізався, він вийшов з дверей водія, а ОСОБА_9 вийшов з дверей пасажиру, обвинувачений зліз з бамперу та з ними пішов дивитися, що сталося підійшли до машини, яка в них врізалась, одразу почали дзвонити в поліцію, ОСОБА_9 дзвонив у поліцію, їхала також машина КАМАЗ, яка також побачила зіткнення та зупинилась, хлопці також підбігли то тієї машини. Вони помітили відразу водія, який вже був мертвий, за 5 хвилин приїхала поліція, вони помітили ще жінку в цій машині. Вони намагались відкрити двері в машині, яка в них врізалась, всі вони були тверезі. Він не пам`ятає чи виставляли вони попереджувальний знак. Вони були вдягнені в військову форму. Щодо фар він нічого не знає, після удару коли вийшов на вулицю побачив, що інший автомобіль в`їхав в задній міст КРАЗу, чому не горіло ззаду світло на фарах не знає. Зазначив, що він каже суду правду.

Суд знаходить належними доказами, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, а саме :

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 грудня 2017 року (т.2 а.с.27) та фото таблиці до нього вбачається, що за участю обвинуваченого у присутності понятих на а/д сполученням «Лиман-Бахмут-Горлівка» у Бахмутському районі Донецької області було встановлено та детально описано місце та час вчинення ОСОБА_1 злочину, також до протоколу додана фото-таблиця, на якій зображено загальний вид місця ДТП на автошляху «Лиман-Бахмут-Горлівка» на території Бахмутського району Донецької області, на відстані 1 км 800 м до с. Благодатне, вид у бік с. Благодатне, положення транспортних засобів - автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 та автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 на місці ДТП, детальний вид місця контактування транспортних засобів, а також положення лівої задньої блок фари автомобіля «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 на місці ДТП, детальний вид лівої задньої блок фари автомобіля «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , положення транспортних засобів - автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 та автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 на місці ДТП, вид лівої бокової частини кузова автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , вид правої бокової частини кузова автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , вид задньої частини кузова автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , вид передньої частини кузова автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , вид лівої бокової частини кузова автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , вид правої бокової частини кузова автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , вид правої задньої блок фари автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , вид положення трупів ОСОБА_7 та його пасажира ОСОБА_8 у салоні автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , загальний вид трупу ОСОБА_7 , вид обличчя трупу ОСОБА_7 , загальний вид трупу ОСОБА_8 , вид обличчя трупу ОСОБА_8 .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.2 а.с.28) вбачається, що автомобіль марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , який також мав посвідчення водія, також автомобіль був застрахований у ТДВ СК «Альфа-Гарант» (т.2 а.с.29).

Згідно висновку експерта № 472 від 11 січня 2018 року, (т.2 а.с.32-35) смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок гострої крововтрати, обумовленої тупою травмою тулуба з множинними переламами ребер та грудини, ушкодженням серцевої сумки, обох легень, печінки, про що свідчать: бліде забарвлення трупних плям, наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 3700 мл, смугасті крововиливи у міжшлуночкову перетинку, недокрів`я внутрішніх органів. При дослідженні трупу ОСОБА_7 були виявлені слідуючи пошкодження: забиті рани чола, лівого колінного суглоба; множинні садна обличчя, передньої поверхні грудної клітини, правої та лівої кисті, 2,3-го пальців лівої кисті, правої та лівої гомілки, правого та лівого колінних суглобів; перелом грудини; перелами ребер справа з 1-го по 10-те, зліва з 1-го по 8-ме; розриви серцевої сумки, обох легень, печінки; наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 3700 мл. пошкодження утворились від контакту з тупими предметами, якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля, що могло статися при ДТП, можливо в строк та при обставинах, зазначених в постанові, незадовго до настання смерті або в процесі вмирання, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв`язок зі смертю. На момент смерті ОСОБА_7 був тверезий, про що свідчить не виявлення етилового спирту в крові при судово-токсилогічному дослідженні.

Відповідно висновку експерта № 473 від 11 січня 2018 року (т.2 а.с.48-39) смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок гострої крововтрати, обумовленої тупою травмою голови, тулуба, кінцівок з множинними переламами кісток черепу та обличчя, множинними переламами ребер, переломом лівої ключиці, ушкодженням обох легень, печінки, селезінки, з наявність крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розтрощенням речовини головного мозку про що свідчать: бліде забарвлення трупних плям, наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 2800мл., смугасті крововиливи у міжшлуночкову перетинку, недокрів`я внутрішніх органів. При дослідженні трупа ОСОБА_8 були виявлені наступні пошкодження: забиті рани та садна голови, обличчя, лівої кисті та пальців; множинні перелами кісток черепу та обличчя; перелом ключиці; перелами ребер справа з 2-го по 10-те, зліва з 1-го по 7-ме; розриви обох легень, печінки, селезінки; крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, розтрощення речовини головного мозку; перелами правого плеча, лівої гомілки, лівого стегна; наявність крові в плевральних та черевній порожнинах, загальним об`ємом 2800 мл. Пошкодження утворились від контакту з тупими предметами, якими могли бути виступаючи частини салону автомобіля, що могло статися при ДТП, можливо в строк та при обставинах, зазначених в постанові, незадовно до настання смерті або в процесі вмирання, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв`язок зі смертю. На момент смерті ОСОБА_8 була твереза, про що свідчить не виявлення етилового спирту в крові при судово-токсилогічному дослідженні.

З протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 22 грудня 2017 року (т.2 а.с.40-44) було оглянуто у присутності понятих, та за участю експерта ОСОБА_21 вбачається, що ще раз був оглянутий автомобіль марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , з застосуванням фотоапарату.

З протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 22 грудня 2017 року (т.2 а.с.45-49) було оглянуто у присутності понятих, та за участю експерта ОСОБА_21 вбачається, що ще раз був оглянутий автомобіль марки КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , з застосуванням фотоапарату.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 2845 від 02 січня 2018 року (т.2 а.с.51-54) момент первинного контакту автомобілів «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 , і «КРАЗ 256 БІПЕ», в/н НОМЕР_1 стався при куті між їх поздовжніми осями близько 170 градусів плюс мінус 5 градусів. В момент первинного контакту автомобіль «КРАЗ 256 БІПЕ», в/н НОМЕР_1 знаходився в статичному стані.

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 2843 від 18 січня 2018 року (т.2 а.с.56-59) на момент огляду автомобіля марки «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 гальмівна система та рульове управління знаходилось у непрацездатному стані, в стані повної відмови. В даному випадку пошкодження, які встановлені в процесі дослідження рульового управління, гальмівної системи автомобіля«ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 утворилися в момент зіткнення з перешкодою, а саме: наїзду на автомобіль Краз-256 д/н НОМЕР_1 , тобто в момент ДТП. Оскільки на досліджуваному автомобілі «ВАЗ 2109», д/н НОМЕР_3 технічні несправності (гальмової системи, і рульового управління) утворилися в момент наїзду на автомобіль Краз-256 д/н НОМЕР_1 , то вирішення питання про те, що «у випадку, якщо несправності утворилися перед дорожньо-транспортною подією, чи міг водій ОСОБА_7 своєчасно виявити дані несправності та усунути їх перед скоєнням події?», позбавлено технічного сенсу.

З висновку судової автотехнічної експертизи № 2844 від 28 грудня 2017 року (т.2 а.с.61-64) вбачається, що на момент огляду автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 гальмова система знаходилась в непрацездатному стані, в стані повної відмови. На момент огляду автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 рульове управління знаходилось у справному стані і могло виконувати задані функції з управління даним автомобілем. Непрацездатність гальмівної системи автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 є наслідком пошкоджень, які зазнав вказаний транспортний засіб в момент наїзду на нього автомобіля «ВАЗ 2109» д/н НОМЕР_3 , тобто в момент ДТП. Оскільки на досліджуваному автомобілі «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 технічні несправності (гальмової системи) утворилися в момент наїзду на нього автомобіля «ВАЗ 2109» д/н НОМЕР_3 , тобто в момент дорожньо-транспортної події, то вирішення питання про те, «у випадку, якщо несправності утворилися перед дорожньо-транспортною подією, чи міг водій ОСОБА_1 своєчасно виявити дані несправності та усунути їх перед скоєнням події?», позбавлено технічного сенсу.

Згідно протоколу огляду від 15 січня 2018 року (т.2 а.с.65-72) слідчий у присутності понятих були оглянуті спец пакети, в яких було виявлено блок-фара, розмирами 22,5*10*7 см, фара виконана із пластмаси, передня частина фари червоного та помаранчевого кольору, задня частина фари чорна. Передня частина приєднана до корпусу за допомогою двох шурупів. При знятті передньої частини фари, всередині знаходиться робочий механізм фари, та три лампочки: дві одного розміру, третя меншого. Лампочки перебувають у робочих місцях, визначених заводом виробником. Блок-фара розмирами 22,5*10*10 см, фара виконана із пластмаси, передня частина фари червоного та помаранчевого кольору, задня частина фари чорна. Передня частина приєднана до корпусу за допомогою двох шурупів. При знятті передньої частини фари, всередині знаходиться робочий механізм фари. Лампочки та будь-які фрагменти скла у середині блок фари відсутні. Після огляду вищевказані блок фари були приведені у первинний вигляді та поміщені у відповідні спец пакети та опечатані.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 23 квітня 2018 року за участю свідка ОСОБА_22 та спеціаліста - ОСОБА_21 , у присутності понятих, свідок прибувши на місці ДТП, (т.2 а.с.74-82) вказав на місце, де перебував автомобіль марки «КАМАЗ 5410» д/н НОМЕР_4 під його керуванням в момент зіткнення автомобілів «ВАЗ 2109» та «КРАЗ», також була відтворена за його участю конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 без включених габаритів з робочого місця водія «ВАЗ 2109», конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 з включеними габаритами з робочого місця водія «ВАЗ 2109», конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 з включеним правим габаритом з робочого місця водія «ВАЗ 2109». З даним протоколом були ознайомлені усі учасники слідчого експерименту, заяв, доповнень, зауважень та клопотань при ознайомленні та проведені слідчого експерименту у них не було, проте у разі якщо таке мало місце нікому з учасників процесу не заважало їх занести до протоколу

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 23 квітня 2018 року за участю свідка ОСОБА_14 та спеціаліста - ОСОБА_21 , у присутності понятих, свідок прибувши на місці ДТП, (т.2 а.с.83-92) вказав на місце, де перебував автомобіль марки «КАМАЗ 5410» д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_22 в момент зіткнення автомобілів «ВАЗ 2109» та «КРАЗ», також була відтворена за його участю конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 без включених габаритів з робочого місця водія «ВАЗ 2109», конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 з включеними габаритами з робочого місця водія «ВАЗ 2109», конкретна видимість автомобіля марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 з включеним правим габаритом з робочого місця водія «ВАЗ 2109». З даним протоколом були ознайомлені усі учасники слідчого експерименту, заяв, доповнень, зауважень та клопотань при ознайомленні та проведені слідчого експерименту у них не було, проте у разі якщо таке мало місце нікому з учасників процесу не заважало їх занести до протоколу

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № 1326 від 07 травня 2018 року (т.2 а.с.95-100) в умовах даної дорожньо-транспортної події дії водія автомобіля «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 регламентувались вимогами підпункту «б» п.31.6; підпункту «а», п.9.9 та п. 19.4 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди технічна можливість уникнути дану подію водієм автомобіля «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 обумовлювалась належним виконанням підпункту «б» п. 31.6; підпункту «а» п.9.9 та п.19.4 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам підпункту «б» п.31.6; підпункту «а», п. 9.9 та п. 19.4 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події. В умовах даної дорожньо-транспортної події дії водія автомобіля «ВАЗ 2109» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_7 регламентувались вимогами п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 2109» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_7 при виконанні належних дій, регламентованих вимогами п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічну можливість запобігти дану подію. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_7 при заданої швидкості 70 км/г не відповідали вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху України, але не знаходились в причинному зв`язку з настанням даної події.

З копії технічного паспорту та технічного талону транспортного засобу (т.2 а.с.101) вбачається, що автомобіль «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить військовій частині В2970, що також підтверджується копією (т.2 а.с.104) протоколом СХ № 095752 перевірки технічного стану транспортного засобу від 14 червня 2017 року, та довідкою про належність транспортного засобу (т.2 а.с.105).

Відповідно до копії наказу командира військової частини А0693 (т.2 а.с.106) від 27 грудня 2017 року, автомобіль марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 закріплений за військовослужбовцем ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та , в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім того згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що органами досудового розслідування досудове розслідування проведено всебічно, повно і об`єктивно, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діянням обвинуваченого.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Суд безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку про належність та допустимість усіх письмових доказів наданих стороною обвинувачення, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за ч.2 ст. 415 КК України за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, проведені під час досудового розслідування та досліджені в ході судового розгляду протоколи огляду предметів, висновки експертів, протоколи проведення слідчих експериментів за участю свідків є послідовними, логічними, підтверджуючими і такими, що узгоджуються між собою.

Також суд розцінює поведінку обвинуваченого як спосіб уникнути покарання за вчинений ним злочин, один з яких відноситься до категорії тяжких, також суд не приймає до уваги та за доказову базу покази свідків ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , які мають протиріччя не тільки з іншими письмовими доказами та показаннями свідків, але мають між собою суттєві протиріччя, а тому суд при ухвалені даного судового рішення не приймає їх до уваги, а розцінює їх як спробу допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.

Тобто вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину за ч. 2 ст. 415 КК України при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями свідків та письмовими доказами, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні за участю усіх учасників судового процесу.

Слід зауважити, що життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя, і ніхто не може свавільно позбавити її життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованої законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що показання допитаних судом свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , а також досліджені судом письмові докази є послідовними й такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі, підстав не довіряти їм у суду немає. Мотивів для обмови свідками обвинуваченого суд не встановив. Жодних сумнівів у достовірності та допустимості досліджених в ході судового розгляду кримінального провадження доказів суд не має. У процесі вивчення матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання доказів, які б викликали сумніви в їх належності та допустимості.

Зібраними в ході досудового розслідування доказами, які безпосередньо досліджені судом в ході судового розгляду кримінального провадження, судом встановлена причетність ОСОБА_1 до вчинення 08 грудня 2017 року злочину, передбаченого ч. 2 ст. 415 КК України, тобто його необережні дії, що виразились в порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило загибель кількох осіб.

Доводи обвинуваченого щодо його часткового визнання вини , і що він не винуватий у скоєному правопорушенні та, що він не порушував правил дорожнього руху України, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються показаннями свідків та іншими письмовими доказами, які описані вище у вироку.

Зазначені докази по кримінальному провадженні зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, вони є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України суд прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 07 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

Обставини, які б обтяжувала покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, не встановлені.

Обставиною , яка пом`якшує покарання обвинуваченому,згідно ст. 66 КК України, суд вважає часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілій.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання та за місцем несення служби позитивно, знаходиться у цивільному шлюбі , має неповнолітню дитину - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2017 року, у ОСОБА_1 08 грудня 2017 року о 11-50 годині ознак сп`яніння не виявлено, також він є учасником бойових дій, , що підтверджує відповідне посвідчення, має почесні грамоти та відзнаки за високий професіоналізм за час військової служби та ого поганий стан здоров`я( має ряд захворювань)

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ст. 2 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", яка говорить про те, що право кожного громадянина на життя охороняється законом, ст. ст. 3, 27 Конституції України, які зазначають, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. А також, рішення ЄСПЛ в справі "Скополла проти Італії" від 17 вересня 2009 року, де Високий суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, а також ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, а також те, що його злочин завдав смерть двох людей, позицію учасників провадження, і вважає про необхідність призначення покарання в межах санкцій статей у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих сум, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (ст. 61 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Згідно позовних вимог, матеріальна шкода відшкодовується особам, які втратили годувальника в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Законний представник позивача вважав, що обидві дитини мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок злочину, вчиненого обвинуваченим, у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. щомісячно, до досягнення ними вісімнадцяти років, суд вважає, що ці вимоги є обґрунтованими, законними та такими що підлягають повному задоволенню.

Крім того, внаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 415 КК України, малолітнім дітям та матері загиблої ОСОБА_8 , була спричинена також моральна шкода. Внаслідок злочинних дій обвинуваченого, вищевказані особи втратила близьких людей, а саме діти обох батьків, а мати доньку, чим їм завдано моральної шкоди, яка полягає в їх душевних стражданнях з приводу передчасної смерті потерпілих.

Потерпіла ОСОБА_4 пред`явила цивільний позов, згідно якого вона просила стягнути солідарно з військової частини А0693 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) грн. Стягнути солідарно з військової частини А0693 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_25 в розмірі 10000000 (один мільйон ) грн. Стягнути солідарно з військової частини А0693 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_7 в розмірі 10000000 (один мільйон ) грн.. Завдана моральна шкода полягає в глибоких емоційних та фізичних стражданнях внаслідок загибелі її доньки та матері двох малолітніх діток, що призвело до порушення особистих життєвих та соціальних зв`язків як її та двох діточок, і змушує до здійснення додаткових зусиль по організації її особистого життя та життя двох малолітніх діток, які втратили обох батьків внаслідок злочинних дій обвинуваченого.

Цивільні відповідачі Міністерства оборони України та військової частини А0693 проти позову заперечували, вказавши, що завдану шкоду повинно відшкодувати Моторно транспортне страхове бюро України та розвитку коштів фонду захисту потерпілих та просили відмовити в його задоволенні

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження та цивільного позову,встановив що згідно технічного паспорту та технічного талону транспортного засобу (т.2 а.с.101) автомобіль «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить військовій частині В2970, що також підтверджується копією (т.2 а.с.104) протоколом СХ № 095752 перевірки технічного стану транспортного засобу від 14 червня 2017 року, та довідкою про належність транспортного засобу (т.2 а.с.105). Відповідно до копії наказу командира військової частини А0693 (т.2 а.с.106) від 27 грудня 2017 року, автомобіль марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 закріплений за військовослужбовцем ОСОБА_1 військової частини А0693 яка входить до складу Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підстави ( право власності, інше речове право, договір підряду , оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом , використання , зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням всіх вищевказаних обставин, дійсно моральних страждань вищевказаних осіб, суд вважає за необхідне задовольнити частково ці позовні вимоги та стягнути на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі чотириста тисяч, а на користь двох малолітніх дітей, які втратили обох батьків, по вісімсот тисяч кожній, це буде справедливо та законно виходячи з засад верховенства права.

Що стосується позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 29198 грн., то ці вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості.

Тому суд вважає, що слід задовольнити позовні вимоги частково в сумі 8218 грн., що полягає у витратах на поховання, водночас, виходячи з наведених норм законодавства, у стягненні витрат, понесених на організацію поминального обіду в сумі 20980 грн. слід відмовити, оскільки ці витрати на проведення поминального обіду, який проводився після поховання, відповідно до діючого законодавства не підлягають відшкодуванню (правовий висновок ВС у постанові Верховного суду від 19 березня 2018 року у справі № 554/1793/15-ц провадження № 61-63-81св18).

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по даній кримінальній справі за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 2845 від 02 січня 2018 року в розмірі 1980 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи № 2843 від 18 січня 2018 року в розмірі 990 грн., судової авто технічної експертизи № 2844 від 28 грудня 2017 року в сумі 1188 грн., судової авто технічної експертизи № 1326 від 07 травня 2018 року в сумі 4576 грн. підлягають стягненню з винного на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 415 КК України і призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід в виді тримання під вартою, взявши його негайно в залі суду під варту, рахуючи строк покарання з моменту його затримання, тобто з 19 січня 2022 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни-тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№ 6)»Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальних збитків (витрат на поховання), в розмірі 8218 (вісім тисяч вісімнадцять) грн.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 800000 (вісімсот тисяч) грн.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 800000 (вісімсот тисяч) грн.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , шкоду заподіяну смертю її батьків ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.. щомісячно, починаючи стягнення з 08 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути солідарно з військової частини А0693 ЄДРПОУ 26615169 та Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , шкоду заподіяну смертю її батьків ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.. щомісячно, починаючи стягнення з 08 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 2845 від 02 січня 2018 року в розмірі 1980 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи № 2843 від 18 січня 2018 року в розмірі 990 грн., судової авто технічної експертизи № 2844 від 28 грудня 2017 року в сумі 1188 грн., судової авто технічної експертизи № 1326 від 07 травня 2018 року в сумі 4576 грн.

Речові докази, а саме: задню праву та задню ліву блок фари (габаритні вогні) вантажного автомобіля «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , які зберігаються у камері речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили, повернути власнику, а саме військовій частині В2970.

Автомобіль марки «КРАЗ 256 БІПЕ», д/н НОМЕР_1 , який належить ВЧ В2970 ЗСУ, після набрання вироком законної сили, повернути власнику військовій частині В 2970.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Медінцева