
Справа № 127/2660/21
Провадження № 1-і/127/3/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Панчук І.О.,
за участю прокурора Каменяр О.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого адвоката Кашпрук Т.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені суду, в м. Вінниці, клопотання прокурора Каменяр О.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені 19 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020030000952,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор Каменяр О.В. у судовому засіданні заявила клопотання в якому просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивуючи зазначене тим, що останній вчинив умисні корисливі злочини пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, які відноситься до категорії тяжких злочинів, та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та недопущення переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків буде доцільним продовжити останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Кашпрук Т.В. в судовому засіданні з приводу розгляду клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Особливості розгляду окремих питань під час судового розгляду на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), що діє на даний момент визначаються ст. 20-5 Перехідних положень КПК України.
Так, абз. 5 ст. 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи неможливість розгляду суддею у якого перебуває кримінальне провадження, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне розглянути.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.
Обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розгляду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд не розпочато, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.
Відповідно до наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких, умисних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Термін тримання обвинуваченого під вартою спливає 15.01.2022, розгляд справи не розпочато, у справі не допитані свідки, не досліджені письмові докази, що не виключає можливості тиску обвинуваченого на свідків, іншим чином перешкоджати встановленню об`єктивної істини, що і доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сукупність вищезазначеного свідчить, що на даній стадії судового розгляду жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не досягне мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України, оскільки інший запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, уникнути відповідальності, можливості тиску обвинуваченого на свідків.
Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, не упередять можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, в зв`язку з чим, дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Каменяр О.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 13.01.2022 року до 13.03.2022 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя:
Судове рішення № 102639117, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 13.01.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/2660/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: