Рішення № 102627807, 02.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11044/20

Провадження № 2/369/2219/21

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , третя особа: Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання неукладеним та анулювання актового запису про шлюб,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 та її спадкоємицею.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 лютого 2017 року Позивач звернулась до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини.

13 жовтня 2017 року ОСОБА_2 отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2786/02-31 від 13 жовтня 2017 року, видану ОСОБА_5 , державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області, з якої Позивачу стало відомо про те, що її мати ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12 жовтня 2012 року у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 12 жовтня 2012 року зроблено відповідний актовий запис №408.

Позивач заперечує факт волевиявлення ОСОБА_4 на укладення шлюбу з ОСОБА_3 . ОСОБА_4 не повідомляла ні дочці, ні близьким друзям про намір укласти шлюб з ОСОБА_3 , а також про такий факт - після дати укладення шлюбу.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4 ). ОСОБА_6 була «лежачою» хворою та потребувала стороннього догляду.

Таким чином, присутність ОСОБА_4 під час державної реєстрації шлюбу 12 жовтня 2012 року, напередодні смерті ОСОБА_6 була неможливою, оскільки ОСОБА_4 доглядала за своєю матір`ю, та не залишала її до самого моменту смерті.

Дані обставини також можуть підтвердити свідки.

Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований у відсутності нареченої, а тому є неукладеним. Запис про шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 має бути анульований за рішенням суду.

Тому позивач просила суд визнати неукладеним шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 державна реєстрація якого проведена 12.10.2012 виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області Анулювати актовий запис №408 від 12.10.2012 про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 07.10.2020 року відкрито провадження по справі.

Представником відповідача ОСОБА_3 було подано до суду відзив, згідно якого вона просила відмовити у вимогах позову в повному обсязі.

Від відповідача Києво-Святошинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) та третьої особи Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти вимог позову заперечувала та просила в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 12 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що складено актовий запис за № 408.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області 21.02.2017 року на підставі заяви № 144 про прийняття спадщини, яка надійшла від імені чоловіка померлої - гр. ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 55/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

21.02.2017 року до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області від імені дочки померлої - гр. ОСОБА_2 , надійшла заява гро прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

З документів, приєднаних до вказаної вище спадкової справи, вбачається, що спадкодавиця залишила заповіт, посвідчений 16.09.2015 року торакальним хірургом, відділення політравми Київської міської клінічної лікарні № 17 ОСОБА_10, за умовами якого, гр. ОСОБА_4 , все своє майно, заповіла своїй доньці - ОСОБА_7 (прізвище після зміни ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до ч.1 ст.7 СК України, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

За ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст.27 СК України унормовано, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Статтею 28 СК України передбачено, що заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Згідно зі ст.ст.34, 49 СК України присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов`язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до п.п.13, 14 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого.

Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.

Статтею 48 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

Звідси, правові наслідки у виді анулювання запису про шлюб, у розумінні вищезазначених положень, настають лише у разі встановлення саме факту відсутності нареченого і (або) нареченого під час реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем, усупереч положень ст.81 ЦПК України, не надано належних та допустимих засобів доказування на підтвердження обставин що ОСОБА_4 не подавала заяву про реєстрацію шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Факту виконання підпису ОСОБА_4 іншою особою у актовому записі про шлюб від 12 жовтня 2012 року не було встановлено. Клопотань про призначення судово-почеркознавчої експертизи заявлено не було.

Також позивачем не було доведено факту того, що державна реєстрація шлюбу проводилась у відсутності нареченої ОСОБА_4 та нареченого ОСОБА_3 .

За недоведеності вищевказаного факту, саме який і є підставою для анулювання шлюбу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Відповідно та керуючись статтями 4, 5, 12, 56, 76-81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_2 до Києво-Святошинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , третя особа: Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання неукладеним та анулювання актового запису про шлюб - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко