Вирок № 102627410, 20.01.2022, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/2438/20

Провадження № 1-кп/0285/177/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді…………..Літвин О. О.,

секретаря………….................Клечковської М. М.,

за участю:

прокурора……………………Греська Д. В.,

обвинуваченого...................... ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду

кримінальне провадження №12019060090000953 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, зареєстрованого та мещканця: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова середня, не працюючого, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого:

22.04.2003 року Апеляційним судом Житомирської області за п. п. 4,7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст.186, ч. 1 ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі, 18.10.2013 року звільнений з Шепетівської ВК № 98 Хмельницької області по відбуванню покарання;

18.12.2019 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.194 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

31 липня 2019 року близько 17 години ОСОБА_1 , перебуваючи біля магазину «Мрія», який розташований по вул. Лесі Українки в м. Новоград-Волинський, вирішив повторно вчинити крадіжку майна із вагончика, який розташований на території металобази «Металл Гпупп», що по вулиці Олени Пчілки, 3, в м. Новоград-Волинський та належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_1 того ж дня, близько 19 години, прийшов до металобази, що за вищевказаною адресою, на території якої знаходиться вагончик із продажем лако-фарбових товарів та, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, через паркан переліз на територію металобази, після чого підійшов до вагончика та, доклавши фізичну силу, руками пошкодив вхідні двері, зламавши замок, проник всередину, звідки умисно, таємно повторно викрав майно ОСОБА_2 , а саме: 6 банок Грунт-емаль по іржі 3в1, марки «ТМ Delfi » ємкістю 0,9 кг. кожна, темно-коричневого кольору, вартістю 45 грн. 92 коп. одна банка; 12 банок Грунт-емаль по іржі 3в1 марки «ТМ Delfi », ємкістю 0,9 кг. кожна, чорного кольору вартістю 44 грн. 47 коп. одна банка; 6 банок антикорозійної фарби по металу 3в1 марки «Maxima ТМ» ємкістю 0,75 л. кожна, темно-коричневого кольору вартістю 112 грн., 60 коп. одна банка, яку разом із ящиками, в яких знаходилася викрадена фарба виніс до воріт металобази. Крім того, в цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на підпал даного вагончика.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення та пошкодження, шляхом підпалу даного вагончика ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи, що його злочинні дії можуть створити загрозу життю, здоров`ю людей та загрозу заподіяння значних матеріальних збитків, зайшовши у середину вагончика, за допомогою невстановленого слідством стороннього джерела запалювання, здійснив умисне його знищення шляхом підпалу. Внаслідок чого було знищено майно ОСОБА_2 , після чого погрузив до таксі автомобіля марки «Шевроле Лачеті» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , викраденні банки із фарбою та разом із викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 скоєнням крадіжки фарби матеріальної шкоди на загальну суму у розмірі 1484 грн. 76 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені вище. Свою вину визнає повністю, щиро кається, згоден з фактичними обставинами кримінального провадження та кваліфікацією своїх дій, не заперечує з приводу розгляду справи за ч. 3 ст. 349 КПК України. В обвинувальному акті усі обставини викладено вірно.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, цивільний позов не заявляв, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду (а.с 9).

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів.

Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 у справі Девеер проти Бельгії, держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками, сумнівів у добровільності такої позиції в суду немає.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_1 та його умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились в умисному знищенні майна, вчиненого шляхом підпалу, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочину.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень; особу винного, який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вчинив тяжкі злочини, вину у скоєному визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарги відсутні; позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого; ту обставину, що злочином завдано тяжкі наслідки, — та приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. А тому обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст.185, ч.2 ст.194 КК України, із застосуванням ч.1 та ч.4 ст. 70 КК України, оскільки злочини ним скоєно до постановлення Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області вироку від 18.12.2019, що є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та відповідає меті і загальним засадам призначення покарання.

Суд вважає, що обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого, не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Підстави для звільнення від відбування покарання також відсутні.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18.12.2019 — з 18.12.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 28.07.2017 по 19.07.2018 та з моменту затримання до набрання вироком від 18.12.2019 законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не обирався, оскільки останній відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18.12.2019.

Потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Арешт накладений на майно в ході досудового розслідування необхідно зняти.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Долю процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Його ж визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень 5років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням покарання, призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18.12.2019, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18.12.2019 — з 18.12.2019.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 28.07.2017 по 19.07.2018 та з моменту затримання до набрання вироком від 18.12.2019 законної сили.

Арешт, накладений на майно вилучене під час проведення огляду місця події від 01.08.2019 року в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , а саме: чоловічі джинси синього кольору зі слідами фарби чорного кольору, та кросівки чоловічі сіро-чорного кольору зі слідами фарби чорного та червоного кольорів, яке належить громадянину ОСОБА_1 , — зняти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 5024,32 грн. за проведення судової пожежно-технічної експертизи (висновок та довідка від 30.10.2019 № 6/19).

Речові докази: джинси синього кольору та чоловічі кросівки — знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Головуючий суддя О. О. Літвин