
Справа № 159/7173/21
Провадження № 2/159/332/22
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Денисюк Т.В., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Сидорук Ольгою Василівною
до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в :
У грудні 2021 року адвокат Сидорук О.В. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем виконавчий напис №14500 від 22.06.2021, за яким запропоновано стягнути з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») заборгованість за кредитним договором №112956-КС-004 від 12.12.2020 в розмірі 112 248,67 гривень та 650 гривень за вчинення виконавчого напису.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що виконавчий напис вчинено всупереч вимог ст.87, ст.88 Закону України «Про нотаріат», без перевірки визначених п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, зокрема: кредитний договір №112956-КС-004 від 12.12.2020 нотаріально не засвідчений, письмової вимоги від стягувача про повернення заборгованості із визначенням суми боргу позивач не отримав, а виконавчий напис вчинено без отримання засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Позивач зазначив, що запропонована до стягнення сума не є безспірною і не може бути стягнута на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На підставі ч.13 ст.7, п.1 ч.6 ст.19, ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
За змістом частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення учасників, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 21 січня 2022 року.
Дослідивши докази у справі суд дійшов такого висновку.
За матеріалами справи 12.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» укладений кредитний договір №112956-КС-004, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 50 000 грн на строк до 30.05.2021 під 0,74886671 проценти в день, із визначенням графіку повернення кредиту рівними платежами по 7 700 грн кожні 14 днів.
Кредитний договір нотаріально не посвідчений.
29.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. за заявою ТОВ «Бізнес Позика» відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №14500 виданого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем.
У виконавчому написі №14500 від 22.06.2021 запропоновано звернути стягнення з громадянина України, яким є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором №112956-КС-004 від 12.12.2020, укладеним з ТОВ «Бізнес Позика». Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.12.2020 по 31.05.2021, сума заборгованості за кредитним договором становить 112 248,67 грн.
На час звернення до суду ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність, про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Предметом позову є оспорення виконавчого напису нотаріуса.
Позов заявлено до стягувача та приватного нотаріуса, який вчинив виконавчий напис.
У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №519/77/18 зазначено, що «виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави. Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача».
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.
Тому у задоволенні позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича слід відмовити.
Що стосується позовних вимог до ТОВ «Бізнес Позика», то в цій частині позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках та порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»), під час якої нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Отже безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 зроблено висновок, про те, що судовими рішеннями визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», тому договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином для вчинення виконавчого напису нотаріуса достатньо надати: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц зазначено: «боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.»
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат»».
Позивач ОСОБА_1 заперечив факт отримання будь-якого повідомлення про існування заборгованості, заперечив факт існування боргу в запропонованому до стягнення розмірі та сам факт укладення кредитного договору з використанням цифрового підпису. Кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, нотаріально не посвідчений.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не надав суду доказів направлення листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником такого листа.
Також відповідачем не наданий суду нотаріально посвідчений кредитний договір, який міг слугувати підставою для вчинення виконавчого напису.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ТОВ «Бізнес Позика» на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, на підставі статей 84, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах адвокатом Сидорук Ольгою Василівною, до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14500 від 22.06.2021 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, за яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №112956-КС-004 від 12.12.2020, укладеним з ТОВ «Бізнес Позика», в розмірі 112 248,67 гривень та 650 гривень за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
У задоволенні позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ідентифікаційний код 41084239, адреса: м.Київ вул.Генерала Алмазова, 13, офіс 524.
Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: м.Київ пр-т Петра Григоренка, 15 прим.3.
Повний текст рішення складено і підписано без його проголошення 21.01.2022.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК
Судове рішення № 102627002, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 21.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/7173/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: