Рішення № 102616515, 18.01.2022, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3976/21

2/703/502/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович та старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

встановив:

06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис від 19 жовтня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №8565 та вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. щодо стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Ріальто» простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000 гривень, простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 18900 гривень та за вчинення виконавчого напису 700 гривень, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс іновація» та позивачем було укладено договір №210218-34970, на підставі якого позивач отримав кошти в розмірі 4000 гривень на споживчі потреби. Після своєчасної виплати коштів в повному розмірі, так як це було передбачено в договорі, позивач звернувся до ТОВ «ФК «Фінанс іновація» в службу підтримки клієнтів, де йому було повідомлено, що правонаступником усіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 від 17 червня 2021 року є ТОВ «ФК «Ріальто» та рекомендовано звернутися до них. Звернувшись до ТОВ «ФК «Ріальто» позивачу було повідомлено, що заборгованість відсутня та рахунок закритий. З даного часу позивачу ніхто не повідомляв, що згідно договору є неточності, в зв`язку з чим був впевнений, що жодної заборгованості по кредиту не має. При цьому, жодних вимог позивачу не надходило. 17 листопада 2021 року старшим державним виконавцем відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Шаблистої С.І. відкрито виконавче провадження згідно виконавчого напису №8565 від 19 жовтня 2021 року, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. З вказаної постанови, яка отримана позивачем 03 грудня 2021 року та після завантаження документів з автоматизованої системи виконавчих проваджень, останньому стало відомо, що з нього на користь ТОВ «ФК «Ріальто», згідно виконавчого напису буде здійснюватися відрахування доходів боржника у відповідності до чинного законодавства, до виплати загальної суми боргу 23600 гривень 00 копійок. З вищевказаним виконавчим написом позивач категорично не згоден, а також не погоджується із сумою заборгованості. Стверджує, що нотаріусом не було перевірено безспірність кредитної заборгованості, оскільки виконавчий напис не містить переліку документів, на підставі яких його вчинено, окрім заяви ТОВ «ФК «Ріальто». При цьому, заборгованість не є безспірною, оскільки сума заборгованості зазначена ТОВ «ФК «Ріальто» значно завищена та безпідставна. Розрахунку сплати коштів нотаріусу надано не було. Жодного повідомлення від нотаріуса, як це передбачено законодавством, позивач не отримував. Вважає, що у нотаріуса були відсутні необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджує надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, довідки фінансової установи про ненадходження платежу, в зв`язку з чим, на думку позивача, нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення. Недотриманням нотаріусом вимог Порядку вчинення нотаріальних дій було порушено права позивача щодо можливості спростування розміру заборгованості. Крім того, позивач вважає, що нотаріусу не надавався договір, а лише було надано його завірену копію. На думку позивача, нотаріус повинен був відмовити у здійсненні такої нотаріальної дії як вчинення нотаріального напису про звернення стягнення, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 07 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судовий розгляду, роз`яснено відповідачу право на надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу – відповіді на відзив, третім особам - письмові пояснення щодо позову або відзиву.

22 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відповідь відповідача ТОВ «ФК «Ріальто» відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210218-34970-1, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 4000 гривень 00 копійок строком на 30 днів, шляхом переказу на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,75% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. 17 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого право вимоги за договором №210218-34970 від 18 лютого 2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ріальто». Вказаний кредитний договір був підписаний позивачем 18 лютого 2021 року шляхом введення одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти були відправлені позивачу на його платіжну катку. Позивач належним чином не виконував умови кредитного договору, в зв`язку з чим у нього станом на 15 грудня 2021 року виникла заборгованість за вказаним договором у сумі 23600 гривень 00 копійок, яка складається з: 4000 гривень 00 копійок – прострочена заборгованість за кредитом; 18900 гривень 00 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом, в зв`язку з чим відповідач подав до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. заяву про вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості по договору №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року з позивача. Таким чином, у відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. Вважає, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню. Отже, наведені позивачем доводи в обґрунтування позовної заяви не можуть бути підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів. З врахуванням викладеного, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

31 грудня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив відповідача ТОВ «ФК «Ріальто» на позовну заяву, в якому виклав доводи, які є аналогічними доводам, що зазначені у позовній заяві. Крім того зазначив, що договір №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року нотаріально не посвідчувався, в зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на його підстав.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, бажання щодо укладення з відповідачем мирової угоди не висловив.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Ріальто» у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи провести без його участі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмові пояснення щодо позову на адресу суду не направив.

Представник третьої особи старший державний виконавець Відділу державної виконавчої у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаблиста С.І. у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд справи провести без її участі, не заперечує щодо задоволення заявлених вимог.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позиції позивача, представника відповідача та третьої особи, які викладені в їх заявах та відповідачі на відзив, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210218-34970-1 (надалі – Договір).

Як вбачається з Договору, у відомостях про підписання його сторонами зазначено, що даний Договір підписаний електронними підписами одноразовими ідентифікаторами та містить алфавітно-цифрові послідовності.

Відповідно до п.1.1 Договору, товариство надає позичальникові грошові кошти в розмірі 4000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного у пункті 1.3 цього договору. Кредит надається не на споживчі потреби.

Згідно п.1.2 Договору, сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом – 1,75% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 638,75%) користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 цього договору.

Відповідно п.1.3 Договору, строк надання кредиту та строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому випадку строк користування грошовими коштами, наданими у кредит не може становити менше 3 (трьох) календарних днів. Строк надання кредиту не може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.5 Договору, сукупна вартість кредиту зазначена в графіку розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3 Договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою – 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування (річна процентна ставка становить 1277,50%) кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3 цього договору.

Як вбачається з Графіку розрахунків до Договору, сторони погодили наступний графік розрахунків: дата повернення – 20 березня 2021 року; сума кредиту – 4000 гривень; нарахована сума процентів – 2100 гривень; всього до сплати – 6100 гривень. Сукупна вартість кредиту становить 152,50% від суми кредиту (в процентному вираженні) або 6100 гривень (у грошовому вираженні) і включає в себе: проценти за користування кредитом 2100 гривень та суму кредиту 4000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Будь-яких доказів визнання Договору недійсним матеріали справи не містять та позивачем не надано.

Як вбачається з квитанції №376743406 від 18 лютого 2021 року, ТОВ «Фінанс Інновація» здійснило переказ коштів у сумі 4000 гривень на рахунок, який зазначений у Договорі.

Згідно розрахунку заборгованості по Договору №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 18 лютого 2021 року по 20 липня 2021 року складає 22900 гривень 00 копійок.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц.

Таким чином, факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «ФК «Фінанс Інновації», на яку вказує відповідач у своєму відзиві на позов, може бути підтверджена виключно первинними документами, яким не є розрахунок заборгованості.

Розрахунок заборгованості, наданий відповідачем, який не є первинним документом, є неналежним доказом наявності у позивача ОСОБА_1 будь-якої заборгованості.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що у повному обсязі виконав умов Договору та своєчасно сплатив кошти, однак такі доводи позивача жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності у позивача заборгованості за Договором, а позивачем, в свою чергу, не доведено відсутність такої заборгованості.

17 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір про відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3, відповідно до умов якого та витягу з акту приймання-передачі прав №1 від 17 червня 2021 року до вказаного договору, ТОВ «ФК «Ріальто» набуло право вимоги за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року.

16 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Ріальто» звернулося до відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просило, зокрема, відкрити виконавче провадженні на користь ТОВ «ФК «Ріальто» на підставі виконавчого напису №8565, виданого 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення заборгованості за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року у розмірі 23600 гривень 00 копійок з ОСОБА_1 . До даної заяви додано: оригінал договору; оригінал виконавчого напису; завірена належним чином копія довіреності; завірена належним чином копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

17 листопада 2021 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаблистою С.І., за результатами розгляду заяви стягувача ТОВ «ФК «Ріальто» про примусове виконання виконавчого напису №8565, виданого 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ріальто» боргу в сумі 23600 гривень 00 копійок, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67536940.

При цьому, вказаною постановою вирішено також стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2360 гривень 00 копійок.

19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №8565, про звернення стягнення.

Вказаним виконавчим написом звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року, укладеним з ТОВ «ФК Фінанс Інновація», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №17/06/2021-Р/М-3 від 17 червня 2021 року є ТОВ «ФК «Ріальто», заборгованості за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року. Строк платежу за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22 березня 2021 року по 24 вересня 2021 року. Сума заборгованості становить 22900 гривень 00 копійок, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4000 гривень 00 копійок; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 18900 гривень 00 копійок. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, розмірі 700 гривень, які підлягають стягнення з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 23600 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (надалі - Порядок).

Згідно п.п. 2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п.2 Переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно ст.50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Як вбачається зі змісту п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитногодоговору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У п.п. 42, 43 постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15 зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Таким чином, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів, станом на день вчинення оспорюваного виконавчого напису, вже були не чинні.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження№ 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Однак, договір №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року нотаріально не посвідчувався та був укладений дистанційно, в зв`язку з чим на його підставі стягнення заборгованості не може проводитися у безспірному порядку.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, під час судового судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Також, позивач стверджує, а відповідачем не надано жодних заперечень, що про вказаний виконавчий напис йому стало відомо виключно після відкриття виконавчого провадження, шляхом отримання відповідної постанови від державного виконавця, що свідчить про те, що він будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від відповідача чи приватного нотаріуса не отримував, про існування заборгованості та її розмір не був проінформований, в зв`язку з чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або надати письмове заперечення відповідачу чи нотаріусу.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до дублікату квитанції №0.0.2366807902.1 від 06 грудня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок.

Крім того, у межах даної цивільної справи позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, яку ухвалою суду задоволено у повному обсязі.

Відповідно до дублікату квитанції №0.0.2366810583.1 від 06 грудня 2021 року, позивачем при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову сплачений судовий збір у сумі 454 гривні 00 копійок.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову та заяви про забезпечення позову судовий збір у загальній сумі 1362 гривні 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович та старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за №8565 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, заборгованості за договором №210218-34970-1 від 18 лютого 2021 року у сумі 23600 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд.4, код ЄДРПОУ 43492595.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа – старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Житомирська, 6.

Головуючий Т.В. Ігнатенко