Ухвала суду № 102614663, 18.01.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/125/22

Справа № 711/367/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О. Г.

при секретарі судових засідань: Юрченко В.В.

за участі:

прокурора: Пилипас Р. О.

слідчого: Пашковського О.О.

підозрюваного: ОСОБА_1

захисників: Савченка С.В., Гричаненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області Пашковського О. О. по матеріалам кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250000000003 від 02.01.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого державним реєстратором відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області Пашковський О. О., за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління обласної прокуратури Пилипас Р. О., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження міського голови м. Черкаси №233-р(к) від 23.05.2019 переведений на посаду державного реєстратора відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради з 03.06.2019.

Так, ОСОБА_1 , обіймає в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, і в розумінні ст. 18 КК України та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України має статус службової особи.

Діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою вулиця Благовісна, 170, в приміщенні яке займає управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, 29.12.2021 близько 13 години 30 хвилин та 12.01.2022 близько 17 години 00 хвилин, під час особистої зустрічі із ОСОБА_2 висловив вимогу останньому, який діяв в інтересах ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 04.01.2022 посвідченої приватним нотаріусом Уманського районного округу Черкаської області ОСОБА_4 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1500 (тисячі п`ятсот) доларів США, за вчинення незаконних реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в коридорі на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: місто Черкаси, вулиця Благовісна, 170,

яке займає управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, під час особистої зустрічі з ОСОБА_2 , 13.01.2022, близько 14 години, отримав від останнього грошові кошти в сумі 1500 (тисячі п`ятсот) доларів США, що згідно курсу становить 41 560,95 (сорок одна тисяча п`ятсот шістдесят) гривень дев`яносто п`ять копійок, за вчинення незаконних реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

13 січня 2022 року о 14 годині 13 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого державним реєстратором відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.

14 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 на даній стадії кримінального провадження підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.12.2021; показаннями свідка ОСОБА_2 від 13.01.2022; протоколом огляду від 13.01.2022; протоколом освідування особи від 13.01.2022, протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 13.01.2022.

Враховуючи зібрані докази ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Метою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схиляння до дачі завідомо неправдивих показань, а також зміни показань під час досудового розслідування та в суді.

Також, зазначає, що при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального правопорушення, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у останнього не виникало бажання перешкоджати здійсненню досудового розслідування в кримінальному провадженні і вважає, що застава, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в повній мірі забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів з утриманням у Черкаському СІЗО з можливістю визначення застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування з свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_2 .

Слідчий Пашковський О.О. та прокурор Пилипас Р.О. в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.

Адвокат Гричаненко О.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що в матеріалах клопотання відсутні підтверджуючі докази обґрунтованої підозри. Зазначив, що ОСОБА_1 є особою, яка має інвалідність, проживає самостійно, до кримінальної відповідальності не притягався, не одружений, за місцем роботи характеризується позитивно, характеризується позитивно за місцем проживання, має міцні соціальні зв`язки. Оскільки, його підзахисний є інвалідом дитинства, обрання відносно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неможливим. Просив суд застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з 22 год.00хв. по 06 год.00хв., наступного дня.

Адвокат Савченко С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав думку адвоката Гричаненка О.М. Просив в задоволенні клопотання відмовити та застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку своїх адвокатів.

Заслухавши доводи прокурора Пилипас Р. О., слідчого Пашковського О.О., адвоката Савченка С.В., адвоката Гричаненко О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п.32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbeii and Hartley v.the United Kingdom,п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtae v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 правопорушеня, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суді від 15.04.2021 в справі № 800/331/16 , що Згідно із частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має на праві приватної власності нерухомість, за місцем проживання має позитивну характеристику.

Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, не може запобігти тим ризикам, які існують, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На думку слідчого судді, органами слідства не доведено ризику підозрюваним переховуватися від правоохоронних органів та суду.

Крім того, такий ризик, як влив на свідка ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, може бути усунений шляхом покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків у вигляді заборони у спілкуванні з даною особою.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

А тому, враховуючи вищевикладене, пред`явлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні тяжкого злочину, положення вищевказаної Конвенції, дані про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, тому слідчий суддя не вбачає підстав для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню в контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 60 діб.

Так, відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 131, 132, 177, 178, 179, 182, 184, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області Пашковського О. О.– залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2022 року, включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження, наступні обов`язки:

- заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою . АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не виїжджати за межі міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з ОСОБА_2 .

Строк дії ухвали - до 14 березня 2022 року, включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному, адвокатам , слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору та органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, для відому та виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали проголошений 18.01.2022року о 17 год. 00хв.

Слідчий суддя: О. Г. Казидуб