Ухвала суду № 102611621, 13.01.2022, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/8777/21

№ провадження 1-кп/646/392/2022

У Х В А Л А

13.01.2022 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

за участю прокурора - Курача Д.О.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників - Куніцина А.Ю., Сметаніна Д.В., Крутько І.М., Землянської К.В.

секретар судового засідання - Літвінова А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220000001279 від 21 жовтня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

29 грудня 2021 року прокурором прокуратури Харківської області до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На обґрунтування доводів клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених зазначено, що останні обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі за одне з яких передбачено покарання вигляді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання. Крім цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не працевлаштовані, не мають постійного та легального джерела доходів, міцних соціальних зв`язків, мають у більшості зв`язки із особами, яких раніше притягували до кримінальної відповідальності та/або які ведуть протиправний та/або антигромадський спосіб життя, а тому існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які на даний час не зникли та не зменшились, продовжили діяти у раніше встановленому обсязі, а саме: переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілого, інших обвинувачених у цьому провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, яке просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

У підготовче судове засідання потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з`явились, надавши заяви щодо проведення підготовчого судового засідання за їхньої відсутності.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив суд змінити відносно нього та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні залишати житло цілодобово.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Куніцин А.Ю. підтримав клопотання свого підзахисного.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Сметанін Д.В. просив суд змінити відносно підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні залишати житло у певний період доби.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Крутько І.М. підтримали клопотання ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні залишати житло цілодобово, із покладенням обов`язку носити електронний засіб контролю.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Землянська К.В. підтримали клопотання ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні залишати житло цілодобово.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року продовжено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 січня 2022 року.

За вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, неодружений, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких обвинувачується останній та обставини вчинення інкримінованих злочинів, а саме: із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад, та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України - можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких обвинувачується останній та обставини вчинення злочинів, що інкримінованих, а саме: із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад, та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України - можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких обвинувачується останній та обставини вчинення злочинів, що інкримінованих, а саме: із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад, та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України - можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких обвинувачується останній та обставини вчинення інкримінованих злочинів, а саме: із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад, та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України - можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і осіб, які обвинувачуються у його вчиненні, а також те, що один із інкримінованих обвинуваченим злочинів віднесено, згідно статті 12 КК України, до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених строком на шістдесят днів.

Суд зазначає, що на теперішній час не допитані свідки, потерпілі, не досліджено докази. Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183, 314, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно нього та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - по 13 березня 2022 року, включно.

Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - по 13 березня 2022 року, включно.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - по 13 березня 2022 року, включно.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 353, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - по 13 березня 2022 року, включно.

Строк дії ухвали встановити по 13 березня 2022 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченими - у той же строк з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено і підписано без проголошення 14 січня 2022 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова