Рішення № 102609160, 13.01.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/7093/21

Провадження № 2/727/2971/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Івасишин О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович (м. Чернівці вул. Міцкевича Адама, 2, офіс 22) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 05.03.2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №009-25503-050313, на суму 50000.00 грн., строком дії кредитної карти три роки. 22.02.2021 року вона отримала претензію (вих. № 19776265/1 від 10.02.2021) з повідомленням про відступлення права вимоги АТ “Дельта Банк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал”, при цьому, їй стало відомо, що сума її заборгованості складала - 59 297, 36 грн. Зазначає, що 25.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 1172 про стягнення з неї на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 59297,36 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.06.2020 р. по 11.02.2021р. Вказує, що за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» постановою від 06.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О., відкрито провадження за №66003942. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис від 25.03.2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстровим №28920 про стягнення з неї на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-капітал» боргу в загальному розмірі 59297,36грн. за кредитним договором №009-25503-050313 від 05.03.2013 року. Укладений між нею та “Дельта Банк”.

Окрім наведеного, аргументує позовні вимоги і тим, що нотаріус не отримав від стягувача усіх документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а тому були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, а також суми штрафних санкцій. Стверджує, що нею 22.02.2021 року було отримано претензію від АТ “Дельта Банк» з повідомлення про відсуплення прави вимоги на користь ТОВ Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, а тому, вона зверталася до банку з питань заборгованості, але жодної інформації не отримувала, як наслідок була позбавлена отримати достовірну інформацію про заборгованості, що нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Просить, визнати виконавчий напис від 25.03.2021 року, вчинений приватним нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С за зареєстрованим в реєстрі № 28920 про стягнення з неї на користь ТоЗВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованості у загальній сумі 59297,36 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Рух справи та позиція сторін Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 листопада 2021 року відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи не з`явлися.

Позивачем ОСОБА_2 в суд скеровано заяву про розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги підтримано в повному обсязі, які просила задовольнити та не заперечував проти ухвалення в справі заочного рішення.

Представником відповідача «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в суд відомостей про поважність причини неявки не надано.

Треті особи, що не заявляю самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відповідно - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О., відомостей про причини неявки в засідання, суду не повідомили.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній документів (доказів) та зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно вимог ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Досліджені докази та застосовані норми права Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що відносно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження на підставі заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» що вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 66003942 від 06.07.2021 року (а.с.13,14)

Як з`ясовано в засіданні і вбачається з обставин позову, 05.03.2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №009-25503-050313, на суму 50000.00 грн., строком дії кредитної карти три роки.

22.02.2021 року позивач ОСОБА_1 отримала претензію (вих. № 19776265/1 від 10.02.2021) з повідомленням про відступлення права вимоги АТ “Дельта Банк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал”.

25.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 1172 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 59297,36 грн. (а.с.10-12).

На підставі виконавчого напису, вчиненого 25.02.2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., вбачається, що з позивача до стягнення на користь ТоЗВ ФК Кредіт – Капітал вирішено стягнути суму 59297 грн.36 коп. (а.с.9)

Суд вважає, що здійснений виконавчий напис від 25.02.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 28920 , є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із наступним:

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі^ написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сума або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав і обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В постанові Верховного Суду України (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018p.) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 ЗУ “Про нотаріат” у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо її заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За змістом частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Проте при визначенні строку, в межах якого вчиняється виконавчий напис, мають застосовуватись також норми частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат» та статті 257 ЦК України, які встановлюють трирічний строк для таких вимог.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині) розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Законодавцем визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тоб то боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі,суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.

У нотаріальному процесі, при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Окрім наведеного, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний вище виконавчий напис вчинено всупереч вимог та з порушенням діючого законодавства. Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності вимоги відповідача, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні за участю нотаріуса, який залучається до участі у справі у якості третьої особи.

За змістом ст.89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором стороною в якому є позивача ОСОБА_1 , на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, а нотаріус належним чином не виконав вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та не пересвідчився у безспірності заборгованості, що унеможливлювало видачу виконавчого напису, кредитний договір вищенаведений не був нотаріально посвідчений. Позовні вимоги ОСОБА_1 грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Висновки Керуючись та на підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3,15 16,18 ЦК України, ст.ст. 4.12-13.28.76-79.158.259.263.279, 280-284 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Позовні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович (м. Чернівці вул. Міцкевича Адама, 2, офіс 22) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №28920 від 25.02.2021 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , грошових коштів у сумі 57997 гривень 36 копійок, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що укладений 05.03.2013 року з ПАТ «Дельта Банк» за №009-25503-050313.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236) на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) 908,00 гривень витрат по сплаті судового збору, документально підтверджених. (а.с.2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Слободян Г.М.