Постанова № 102606199, 20.01.2022, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1298/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сиволапа Д.С.,

секретаря Барабан Ю.С.,

за участю представника позивача – адвоката Матвійця В.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Шишаки Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Скиби Івана Івановича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2021 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Скиби І.І., ГУНП в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ № 838595 від 24.12.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до позивача, який автомобілем не керував та знаходився на своєму подвір`ї працівниками поліції було безпідставно пред`явлено вимогу про надання документів на право керування транспортним засобом, а після відмови з його боку надати документи через незаконність даної вимоги складено оскаржувану постанову.

При цьому працівниками поліції було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлену статями 278-279 КУпАП, зокрема не оголошено дані особи якою проводиться розгляд справи, не роз`яснено ОСОБА_2 його права, не вирішено питання заявлених клопотань про ознайомлення з наявними доказами, не досліджені докази вчинення правопорушення, а зміст винесеної постанови не в повній мірі відповідає положенням ст. 283 КУпАП, оскільки у ній не вказано відомості про технічних засіб яким зафіксовано правопорушення.

Разом з тим, основною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі позивач вважає саме недоведеність факту керування ним транспортним засобом 24.12.2021, в зв`язку з чим у нього був відсутній обов`язок пред`являти працівникам поліції посвідчення водія та інші документи на транспортний засіб.

Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В наданому до суду відзиві відповідач 1 заперечував проти позову. Вказав, що патрульним екіпажем СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в складі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був помічений автомобіль «ВАЗ 2106» д.н.з НОМЕР_1 , який о 22-40 год. 24.12.2021 в порушення п. 19.1 ПДР рухався по вул. Кирила Осьмака в смт. Шишаки без ввімкненого світла фар.

Водій вказаного автомобіля не відреагував на увімкнені проблискові мачки червоного та синього кольору і звукові сигнали патрульного поліцейського автомобіля та почав прискорений рух в напрямку вул. Небесної Сотні, не реагуючи на подальші сигнали про зупинку. На вулиці Кирила Осьмака він не виконав вимоги дорожнього знаку «круговий рух» та повернув до вулицю Купріяна Тутки, де вибивши автомобілем металеві ворота заїхав у двір будинку по АДРЕСА_1 .

Зупинившись на території двору, водій автомобіля ОСОБА_2 намагався покинути сидіння водія, чинив спротив після чого переліз на заднє сидіння автомобіля. Вийшовши з транспортного засобу, ОСОБА_2 намагався потрапити до будинку, щоб уникнути відповідальності, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння.

На вимогу працівників поліції ОСОБА_2 в супереч вимогам п.2.1., 2.4 (а) не пред`явив посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зв`язку з чим відносно нього було винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Крім того, в зв`язку з відмовою ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння на нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідач 1 стверджує, що при винесені оскаржуваної постанови були дотримані відповідні вимоги КУпАП, зокрема ОСОБА_2 були роз`яснені його права, вручено копію постанови під підпис. Зміст та форма оскаржуваної постанови відповідає ч.2 ст. 283 КУпАП та вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

До відзиву позивачем надано оптичний диск з чотирма відеозаписами з портативного реєстратора працівників поліції, копії: рапортів працівників поліції, оскаржуваної постанови, протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, складеного 24.12.2021 відносно ОСОБА_2 .

Аналогічний за змістом відзив було надано представником відповідача 2 – Пуніною Л.В.

Всі учасники судового розгляду належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, його інтереси представлені адвокатом Матвійцем В.М., який в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, навів доводи ідентичні, доводам позовної заяви. Вказав, що з переглянутого відеозапису неможливо встановити хто саме перебував за кермом автомобіля «ВАЗ 2106», натомість всі сумніви повинні трактуватись на користь особи, яка притягнута до відповідальності.

Відповідач 1 заперечував проти позову з підстав, наведених ним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідач 2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, обмежився наданням письмового відзиву на позовну заву.

Зі згоди присутніх учасників судового розгляду розгляд справи проведено судом у відсутність позивача та представника відповідача 2.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з нижче наведеного.

Так, о 23-14 год. 24 грудня 2021 року по вул. Купріяна Тутки в смт. Шишаки інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Скибою І.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 838595.

Вказаною постановою водія ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постанова мотивована тим, що о 22-40 год. 24 грудня 2021 року по вул. Купріяна Тутки водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 та відмовився пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду оскаржувана постанова не відповідає вимогам пунктів 1-9 вказаної статті, виходячи з нижче вказаного.

Так, підпунктом «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Відповідно до п.1.10. ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Тобто доказуванню підлягає не лише факт відсутності у особи при собі вище перелічених документів, або її відмова пред`явити такі документи на вимогу поліцейського, а й факт того, що вказана особа є водієм транспортного засобу, тобто керувала ним на момент його зупинки працівниками поліції.

Так, на наданих суду відповідачем 1 та досліджених в судовому засіданні 4-х відеозаписах з портативного реєстратора зафіксовано переслідування патрульними автомобілем працівників поліції автомобіля «ВАЗ 2106» світлого кольору, заїзд вказаного автомобіля на подвір`я приватного будинку, подальше спілкування працівників поліції з особами, які знаходились у дворі вказаного домоволодіння, зокрема і ОСОБА_2 , процес складання адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та постанови за ч.1 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_2 .

Разом з тим, до 23:04 год. відеозйомка велася без включення нічного (інфрачервоного ) режиму, з повним або частковим затулянням відеореєстратора силуетом іншого працівникам поліції, який зйомку не здійснював, в наслідок чого з відеозапису неможливо встановити хто саме перебував за кермом автомобіля «ВАЗ» на момент його руху та заїзду на території двору, де сама знаходився громадянин ОСОБА_2 при його первинному спілкуванні з працівниками поліції. При цьому із зафіксованих на відеозапису чоловічих голосів та подальшого відеозапису встановлено, що на подвір`ї ОСОБА_2 перебувало троє чоловіків, лише один яких був працівником поліції.

Згідно п.6 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора.

На думку суду, вищевказана вимога не була дотримана в повній мірі. Так, несвоєчасне вмикання нічного режиму на портативному реєстраторі при первинному спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_2 , незастосування працівниками поліції додаткового освітлення (ліхтарик, фари службового автомобіля) та якість наявного відеозапису не дає суду однозначної можливості встановити при його перегляді, хто саме перебував за кермом автомобіля.

При цьому в порушення вимог ст. 251 КУпАП та ч.2 ст. 77 КАС України до матеріалів адміністративної справи не були долучені, а також не передані в розпорядження суду відеозаписи з відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі та відеозаписи з нагрудного реєстратора іншого працівника поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що в його розпорядження було надано неповний відеозапис події. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав, що причиною подання автомобілю «ВАЗ 2106» д.н.з НОМЕР_1 сигналу про зупинку стало те, що він о 22-40 год. 24.12.2021 рухався по вул. Кирила Осьмака в смт. Шишаки без увімкненого світла фар, що є порушенням п. 19.1 ПДР. Разом з тим, наданий суду відеозапис починається з часу 22-41 год. з моменту переслідування вищевказаного автомобіля вулицею Павлика в смт. Шишаки. Отже, суд позбавлений можливості перевірити достовірність тверджень відповідача 1 про наявність у нього підстав для зупинки автомобіля «ВАЗ 2106».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надані в його розпорядження відеозаписи з портативних реєстраторів не є належними, допустимими та достатніми доказами факту керування ОСОБА_2 автомобілем за вказаних в оскаржуваній постанові обставин.

Разом з тим ч.3 ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Надані разом з відзивом на позовну заяву рапорти працівників поліції також не можна вважати належними, допустимими та достатніми доказами вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Так, вказані рапорти не містять такого обов`язкового реквізиту, як дата їх складання. Наявна на них резолюція керівника СПД № 1 датована 31.12.2021. Вищевказані факти в сукупності з тим, що дані про вказані рапорти, як докази адміністративного правопорушення не зазначені у відповідній графі оскаржуваної постанови, свідчать про те, що вони були складені після її винесення, а отже дана постанова не може ґрунтуватись на їх змісті.

З дослідженого судом відеозапису, а також змісту оскаржуваної постанови судом встановлено, що при її складанні не були в повній мірі дотримані вимоги ст. 279 та 283 КУпАП, які регламентують процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також визначають форму та зміст такої постанови.

Зокрема, у відповідній графі постанови відсутній підпис ОСОБА_2 про роз`яснення йому прав, що узгоджується зі змістом безперервного відеозапису на якому відсутнє роз`яснення прав ОСОБА_2 .

У резолютивній частині постанови не вказані повні анкетні дані правопорушника, а використано лише його прізвище з ініціалами (замість ім`я та по батькові), що суперечить вимогам ст. 283 КУпАП та формі такої постанови, визначеної Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

В супереч вимогам ст. 283 КУпАП постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

При перегляді відеозапису судом встановлено, що при складані постанови не були розглянуті клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення його з доказами правопорушення, а на його неодноразові прохання йому було повідомлено, що з доказами він зможе ознайомитись в суді або отримати їх копію у відділ поліції.

Доводи відповідача 1 про те, що ОСОБА_2 пред`являлись для ознайомлення відеозаписи, які є доказами правопорушення на висновки суду не впливають, оскільки такі відеозаписи пред`являлись останньому для перегляду не під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а під час пояснення присутнім у дворі будинку АДРЕСА_1 громадянам підстав для проникнення у двір працівників поліції.

З відеозапису вбачається, що розгляд справи щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП тривав 6 хвилин (з 23:13 год. до 23:19 год. ) та фактично звівся лише до складання оскаржуваної постанови працівником поліції ОСОБА_1 , без з`ясування обставин справи.

Разом з тим, статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, на користь доводів позивач про протиправність оскаржуваної постанови та явну упередженість до нього працівників поліції свідчить той факт, що попри вимоги КУпАП та п.3 розділу 5 Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі за наявності в діях ОСОБА_2 ознак декількох адміністративних правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, як то: рух без увімкненого світла фар в нічний час, невиконання вимог працівників поліції про зупинку, порушення вимог дорожнього знаку 4.1. «Круговий рух» (як стверджує відповідач 1 у відзиві та своїх поясненнях) на нього чомусь не були складені відповідні постанови за ч.1 та 2 ст. 122 КУпАП та адміністративний протокол за ст. 122-2 КУпАП.

Належно обґрунтувати вказану обставину присутній в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не зміг.

На думку суду, не відповідають нормами ст. 30 Конституції України та ст. 233 КПК України дії працівників поліції, які переслідуючи автомобіль «ВАЗ 2106» д.н.з НОМЕР_1 , водія якого вони підозрювали лише у вчиненні адміністративних правопорушень, без дозволу власника проникли до внутрішнього двору приватного домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно з ч.2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до вказаної статті проникнення до іншого володіння особи можливо лише:

- за добровільною згодою особи, яка ними володіє,

- на підставі ухвали слідчого судді,

- у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України та ч.1 ст. 9 КУпАП поняття кримінального та адміністративного правопорушення не є тотожними та при зовнішній схожості відрізняються ступенем суспільної небезпеки діяння.

Чинним законодавством не передбачено право працівників поліції на проникнення до іншого володіння особи в зв`язку з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені будь-якого адміністративного правопорушення (правопорушень).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вина позивача у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП є недоведеною через відсутність належних, допустимих та достатніх доказів керування ним автомобілем у вечірній час 24.12.2021, оскаржувана постанова за формою та змістом не відповідає окремим вимогам ст. 283 КУпАП, процедура її прийняття не в повній мірі ґрунтується на вимогах ст.ст. 245, 251, 278, 279, 280 КУпАП, що суперечить завданням та основним принципам даного кодексу, визначених у статтях 2 та 7. Крім того діями працівників поліції, які передували складанню даної постанови порушено закріплене ст. 30 Конституції України та ст. 233 КПК України право особи на недоторканість її особистого володіння.

Зважаючи на все вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна.

Враховуючи відсутність жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 126 КУпАП - провадження у справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на вищевикладене суд, керуючись п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, вважає необхідним скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Документально підтверджені судові витрати у справі становлять 454 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись приписами ч.1 ст. 139 КАС України, в зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судові витрати на ГУНП в Полтавській області, як юридичну особу якою здійснюється фінансування відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Скиби Івана Івановича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Скиби Івана Івановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 838595 від 24 грудня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП – визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області (адреса місце знаходження: 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630) стягнути на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду (м. Харків) через Шишацький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення проголошено 20 січня 2022 року.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап