Ухвала суду № 102605908, 18.01.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/79/2022

Справа № 537/104/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.

за участю:

секретаря Должаніци В.С.,

прокурора Ольховського Б.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Нестеренко А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2021 року за №12021170530000586, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, яка не одружена, працює прибиральницею на ПрАТ «Кредмаш», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

14.01.2022 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021170530000586, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, по факту, що 21.11.2021 року близько 21 год. 00 хв. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка на ґрунті неприязних відносин, під час якої у ОСОБА_1 виник умисел на протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_2 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_1 взяла кухонний ніж у праву руку та з прямим умислом з достатньо великою силою нанесла ОСОБА_2 цим ножем один удар в область надключичної ділянки справа, чим заподіяла поранення шиї спереду справа з раною над правою ключицею та рановим каналом який іде справа наліво, дещо зверху вниз та дещо спереду назад, з ушкодженням правого грудино-ключично-соскоподібного м`язу, розсіченням правої загальної сонної артерії, що проникає у верхнє середостіння та в ліву плевральну порожнину з пошкодженням верхньої частки лівої легені, яке ускладнилось гострою крововтратою з малокрів`ям внутрішніх органів, та стосовно живої особи має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 невдовзі помер на місці вчинення злочину. Смерть потерпілого настала внаслідок гострої крововтрати з малокрів`ям внутрішніх органів внаслідок колото-різаного поранення шиї спереду справа з розсіченням правої загальної сонної артерії, що проникає в ліву плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 року, справа передана для розгляду судді Мурашовій Н.В.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.01.2022 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України на 18 січня 2022 року.

В підготовче судове засідання захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокат Грущенко С.Г. не з`явився, надіслав клопотання, в якому зазначив, що зайнятий в іншому кримінальному провадженні. Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 20.01.2022 року, то просив залучити іншого адвоката обвинуваченій ОСОБА_1 для проведення окремої процесуальної дії, а саме розгляду питання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.01.2022 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити адвоката обвинуваченій ОСОБА_1 для проведення окремої процесуальної дії, а саме розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання щодо неї запобіжного заходу тримання під вартою.

За дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначено адвоката Нестеренко А.В. бути захисником обвинуваченої ОСОБА_1 при розгляді в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 є запобігання спробам останньої переховуватися від суду. У разі визнання обвинуваченої винною у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, обвинувачена ОСОБА_1 з метою ухилення від відбування покарання може ухилитися й від суду. Також метою застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою зазначено запобігання ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення. Оскільки після події ОСОБА_1 зібрала та винесла за межі домоволодіння по АДРЕСА_1 , речові докази – речі з плямами крові потерпілого (одіяло, простирадло, жіночий халат, і т.і.), а також знаряддя вчинення злочину – кухонний ніж. Зазначені речові докази ОСОБА_1 не лише винесла за межі домоволодіння, а й ретельно приховала, що свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченою у подальшому дій (спроб), спрямованих на знищення, приховування або спотворення інших доказів вчинення кримінального правопорушення. Також метою застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою є запобігання спробам незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Так, свідок ОСОБА_3 , яка вказує на причетність ОСОБА_1 до нанесення ножового поранення потерпілому ОСОБА_2 , є близьким родичем обвинуваченої – сестрою. Свідок ОСОБА_4 (дружина померлого ОСОБА_2 ), яка також вказує на причетність ОСОБА_1 до нанесення ножового поранення потерпілому, є близьким родичем обвинуваченої – племінницею. Окрім того вказані свідки проживають у будинку, власником якого є ОСОБА_1 (будинок по АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим фактично перебувають у матеріальні залежності від обвинуваченої. Враховуючи наявність родинних відносин та матеріальної залежності між обвинуваченою і зазначеними вище свідками, існує велика ймовірність, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може вплинути на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою зміни останніми показань на свою користь для уникнення нею відповідальності. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочин проти життя людини, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а також наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні. Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 оскільки особисте зобов`язання не може запобігти наявним вище перерахованим ризикам, а на адресу прокурора чи суду не надходили письмові звернення осіб, які викликають довіру, з проханням передати ОСОБА_1 на поруки. Домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти ризикам переховування від прокурора чи суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, які проживають в будинку обвинуваченої. У відповідності до п.1 ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи викладене, прокурор просив суд застосувати стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 просила не обирати відносно неї запобіжний захід тримання під вартою. Просила суд обрати більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, оскільки вона має постійне місце проживання та роботи, не буде ухилятися від суду чи чинити тиск на свідків.

Захисник адвокат Нестеренко А.В. заперечувала щодо обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просила суд обрати щодо обвинуваченої більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, мотивуючи тим, що вона має постійне місце проживання та роботи, не буде ухилятися від суду чи чинити тиск на свідків, не може знищити докази, оскільки досудове розслідування закінчено, а докази зібрані органом досудового розслідування та зберігаються в матеріалах кримінального провадження в камері зберігання речових доказів.

Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.11.2021 року щодо підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб 22.11.2021 року до 24 год. 00 хв. 20.01.2022 року. При постановленні ухвали слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, щодо ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти життя людини, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватою вказує на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, вчинення незаконного тиску на свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винною в інкримінованому їй злочині, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені п. 1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при застосуванні щодо неї запобіжного заходу тримання під вартою.

Так обвинувачена, в разі звільнення з-під варти, може переховуватися від суду, розуміючи тяжкість покарання за інкримінований злочин, може чинити незаконний вплив на свідків, які є її близькими родичами, матеріально залежні від неї, бо проживають у її будинку, з метою зміни ними показань, на що вказує її поведінка, а саме те, що після події вона заховала речові докази, зокрема речі, заплямовані кров`ю потерпілого, знаряддя злочину – ніж, яким було нанесено тілесні ушкодження потерпілому.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку із задовільним станом здоров`я. Суду не подано відомостей про наявність у обвинуваченої тяжких захворювань, які б унеможливили застосування до неї запобіжного заходу тримання під вартою. Суд враховує, що обвинувачена не одружена, до затримання працювала прибиральницею ПрАТ "Кредмаш", має власне житло, отримане у спадщину, де проживала з сестрою, племінницею та її чоловіком. Разом з тим зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені умисного вбивства чоловіка своєї племінниці, що вказує на відсутність у неї міцних соціальних зв`язків та підтверджує наявність вище перелічених ризиків, визначених п.1., п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти настання вище перерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою покладених на нею законом процесуальних обов`язків. Особисте зобов`язання для особи, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, внаслідок якого настала смерть потерпілого, не може попередити вище вказані ризики, визначені п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України. До суду не зверталися особи, які викликають довіру, із клопотанням про передачу обвинуваченої ОСОБА_1 на поруки. Домашній арешт неможливо застосувати, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні в своєму будинку злочину проти життя чоловіка своєї племінниці, а на теперішній час в її будинку мешкають свідки злочину – її сестра та племінниця.

Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .

За викладених обставин, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 55, 176-178, 183, 193, 315, 370-372, 392, 393 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 18.01.2022 року по 18.03.2022 року включно.

Ухвала бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 19.01.2021 року о 08 год. 00 хв.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.