Ухвала суду № 102600071, 18.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19987/15-ц

Провадження № 2/638/836/22

УХВАЛА

Іменем України

18 січня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

У провадженні Дзержинського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набранням законної сили рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова по цивільній справі №638/7822/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сьома Харківська міська державна нотаріальна контора про виключення із Спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту.

В обгрунтування клопотання зазначив, що у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова (суддя Шишкін О.В.) перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору – Сьому Харківська міська державна нотаріальна контора, про виключення зі спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить виключити із Спадкового реєстру запис №8212039 про реєстрацію заповіту, складеного від імені « ОСОБА_3 », посвідченого 06.06.2000 року державним нотаріусом Десятої ХДНК Верещакою Г.Л., зареєстрованого у реєстрі за №1-873, оскільки він є нікчемним. Зазначає, що вирішення справи №638/19987/15-2 безпосередньо залежить від рішення, яке буде ухвалено по вищевказаній справі, оскільки як випливає з мотивувальної частини постанови Харківського апеляційного суду від 02.07.2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: Гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_2 визнано право на спадкування після смерті ОСОБА_3 за нікчемним заповітом, складеним від імені « ОСОБА_3 » і посвідченим 06.06.2000 року ОСОБА_5 .

Представник ОСОБА_2 – адвокат Ісаєва К.О. – у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що вирішення справи №638/7822/21 жодним чином не впливає на вирішення справи №638/19987/15, оскільки позивачем необгрунтовано, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, що перебуває у провадженні судді Подус Г.С. до ухвалення рішення у справі, що перебуває у провадженні судді Шишкіна О.В.

Вказує на те, що судами достовірно встановлено, що наразі існує заповіт ОСОБА_3 , який є дійсним, за ОСОБА_2 визнано право на спадкування за заповітом, а позивач не є особою, яка спадкує після померлого, а отже, прав на спірне майно немає.

Зазначає, що постановою Верховного Суду від 22.11.2021 року у справі №638/6327/14, якою рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.12.2019 року за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: Гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом було залишено без змін, встановлено, що «Встановивши, що внесення змін до актового запису про смерть №16492 від 05.12.2009 року у частині зміни прізвища померлого спадкодавця з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ». непозбавляє ОСОБА_2 права на спадкування за заповітом від 06 червня 200 року №1-873, який не визнаний у встановленому порядку недійсним, однак унеможливлює оформлення останнім спадкових прав у позасудовому порядку, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову». Зазначила, що справа №638/6327/14 була саме тією справою, у якій встановлювалась дійсність спірного заповіту та визнавалось справо на спадкування за ним, відтак обставини, на які посилається позивач уже встановлені під час розгляду справи №638/6327/14-ц, а отже додаткового встановлення не потребують.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та клопотання, дійшов наступних висновків.

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа №638/6327/14-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи: Харківська міська рада, Десята Харківська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкування за заповітом.

Також у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа №638/7822/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору – Сьому Харківська міська державна нотаріальна контора, про виключення зі спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2021 року у справі №638/6327/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: Гаражний кооператив «Ювілейний», Десята Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.12.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: Харківська міська рада, Десята Харківська державна нотаріальна контора про визнання права спадкування за заповітом задоволено та визнано за ОСОБА_2 право на спадкування після смерті ОСОБА_3 за заповітом від 06.06.2000 року реєстровий № 1-873.

Так, постановою Харківського апеляційного суду від 02.07.2020 року визнано доведеним право ОСОБА_2 спадкувати після смерті ОСОБА_3 за заповітом від 06.06.2000 реєстровий № 1-873, оскільки колегією суддів установлено, що заповіт складений ОСОБА_3 , який згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.12.2009 помер четвертого грудня 2009 року, про що в книзі реєстрації смертей 05.12.2009 зроблений відповідний актовий запис за № 16492. У січні 2011 року в актовому записі про смерть № 16492 від 05.12.2009 прізвище особи змінене з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Внесення такої зміни не позбавляє особу право спадкувати за чинним заповітом, але унеможливлює оформлення спадкових прав в позасудовому порядку, що підтверджується листом 10 ХДНК № 1308-01-16 від 04.06.2011.

Питання щодо зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Так, зупинення провадження у справі - це окремий правовий інститут цивільного процесуального права, метою якого є перенесення розгляду справи в порядку, зокрема, позовного провадження по суті на інший, більш пізній термін, за визначених у законі правових підстав (ст.251 ЦПК України).

Виключенням з виписаних правил є застосування положень про зупинення провадження у справі, підставами якого слугують обставини, передбачені цивільно-процесуальним законом, зокрема п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.

За ним, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, — у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018 р.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Слід також вказати, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 р. у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 р. у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 р. у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 р. у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 р. у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 р. у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 р. у справі № 922/2838/20.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена 9 липня 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/1667/19 (ЄДРСРУ № 90283287).

Вказане кореспондується із висновками зробленими у Постановах ВП ВС від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 року справі №910/13234/18.

Так, саме по собі твердження про неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі, а взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.

Відтак посилання позивача про неможливість вирішення справи про визнання права власності в порядку спадкування (справа №638/19987/15) за законом до вирішення питання про виключення зі спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту (справа №638/6327/14-ц) не знаходить свого підтвердження з урахуванням висновків зроблених у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 року, що стосуються предмету спору, який є тотожним з тим, що є предметом розгляду вищенаведених справ, зокрема в частині дійсності заповіту, зробленого за записом №8212039 про реєстрацію заповіту, посвідченого 06.06.2000 року державним нотаріусом Десятої ХДНК Верещакою Г.Л., зареєстрованого в реєстрі за №18-873.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду про те, що суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав, для правильного вирішення справи по суті зупинити розгляд справи №638/19987/15-ц до моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі №638/7822/21.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273, 289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №638/19987/15-ц до набрання законної сили рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова у справі №638/7822/21 – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: