Рішення № 102598414, 18.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21060/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечко С.П.,

при секретарі Гожа Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Заочним рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково.

Представником позивача 31.12.2021 року подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши заяву та долучені до неї документи, матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Заочним рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково.

При вирішенні вказаних вимог представника позивача суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно частини третьої зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦПК України представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За прложеннями ч.2 ст.60 ЦПК Украхни під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього кодексу.

Таким чином, під час розгялду спорів, що виникають з трудових відносин, правову допомогу стороні може надавати не лише адвокат.

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За змістом п.1. ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 вказаної статті – розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у його Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі №372/1010/16-ц.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На виконання вищевказаних вимог, представником позивача було надано суду нижченаведених документів, а саме:

Договір про надання правової допомоги від 11.10.2021р. укладений між ОСОБА_2 з одного боку та представником ОСОБА_1 – з іншого.

Акт приймання-передачі виконаної роботи №1 від 20.12.2021 року.

Тобто, представником позивача, надано всі необхідні документи, які передбачені ч.3 ст.137, ст. 141 ЦПК та в термін відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений представником на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значення справи для сторони, та вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги, які позивач поніс підлягають до задоволення, а саме стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрати на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності за реєстровим № 2838 у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) гривень задоволенню не підлягають, оскільки такі витрати не належить до передбачених ч.3 ст.133 ЦПК України витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст.133,137,142, 270,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача Половко Валерія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч гривень) грн.

В решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс», 03150 м.Київ, вул.Горького 131, ЄДРПОУ 35129952.

Суддя: Харечко С.П.