Рішення № 10259341, 01.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.10           Справа № 12/65-10. за позовом: приватного підприємства «Санта-Україна», м. Київ

до відповідача: приватного підприємства «Тристан», м. Охтирка

про стягнення 8096, 22 грн.

СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.

За участю представників сторін:

від позивача:           Коваль І.М., довіреність № 1/428 від 14.06.2010р.

від відповідача:           не з'явився

за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 8096,22 грн. заборгованості, в т.ч. 5839, 05 грн. основного боргу, 1 097, 63 грн. пені, 225, 19 коп. 3% річних, 934, 35 грн. інфляційних збитків, а також витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

01.07.2010р. позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення пені, та просить суд стягнути пеню в розмірі 547, 34 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем по справі приватним підприємством «Санта-Україна» та відповідачем - приватним підприємством «Тристан» було укладено Договір поставки ПФ № 08/370 від 21.03.2008р.

Відповідно до умов Договору приватним підприємством «Санта-Україна» передано приватному підприємству «Тристан» за період з 11.12.2008р. по 29.12.2008р. товари на суму 9826, 61 грн., що підтверджується Накладними № 222274 від 11.12.2008р.; № 2222784 від 11.12.2008р.; № 226524 від 18.12.2008р.; № 226527 від 18.12.2008р.; № 235133 від 29.12.2008р.; № 235134 від 29.12.2008р.

Згідно п. 5.2. Договору відповідач повинен розрахуватися за товар, отриманий по кожній окремій накладній, протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару.

08.12.2008р. платіжним дорученням № 50767 позивач перерахував 1000,00 грн., та 11.12.2008р. 4759,77 грн. платіжним дорученням № 51265 в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар. Всього зараховано на погашення початкового сальдо 5759, 77 грн.

12.12.2008р. відповідно до Накладної № 77508 боржником було повернуто позивачу товар на суму 20, 40 грн.; Накладної № 77513 на суму 206, 58 грн.; 18.12.2008р. Накладної № СМ-0000243 на суму 28, 38 грн. які були зараховані позивачем на погашення частини боргу у сумі 420, 47 грн. відповідно до Накладної №222274 від 11.12.2008р.

28.01.2009року боржник сплатив в рахунок погашення заборгованості 500,00 грн. (платіжне доручення №3536) з них було зараховано: 165,11 грн. на рахунок погашення частини заборгованості по накладній №222274 від 11.12.2008 року; -          334, 89 грн. на рахунок погашення частини заборгованості по накладній № 222284 від 11.12.2008          року.

09.02.2009року боржник сплатив в рахунок погашення заборгованості 500,00 грн. (платіжне доручення №5177), сума була зарахована на погашення частини заборгованості по накладній №222284 від 11.12.2008 року.

16.02.2009року боржник сплатив в рахунок погашення заборгованості 500,00грн. (платіжне доручення №6049), сума була зарахована на погашення частини заборгованості по Накладній №222284 від 11.12.2008 року.

23.02.2009 року боржник сплатив в рахунок погашення заборгованості 500,00 грн. (платіжне доручення №7025), сума була зарахована на погашення частини заборгованості по Накладній №222284 від 11.12.2008 року. Таким чином борг по накладній №222284 від 11.02.2008 року складає 1368,03 грн.

20.03.2009р. відповідачем повернуто товару на суму 1732, 20 грн.

З урахуванням часткової проплати відповідачем за отриманий товар, його заборгованість перед позивачем на момент розгляду справи складає 5839, 05 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 5839,05 грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку затримки оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати, коли покупець був зобов’язаний оплатити товар.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України. Відповідно до поданого позивачем уточненого розрахунку сума пені, заявлена ним до стягнення становить 547,34 грн.

Позивачем також правомірно, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 225, 19 грн. та інфляційні збитків 934,35 грн. (а.с.13).

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Також з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету 21,04 грн. витрат по сплаті державного мита, оскільки вказана сума була недоплачена при зверненні з позовом до господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:          

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Тристан» (42700, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, ід. код 31877110) на користь приватного підприємства «Санта-Україна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15; ід. код 30634862) 5839,05 грн. заборгованості, 547, 34 грн. пені, 934,35 грн. інфляційні збитки, 225, 19 грн. 3% річних, 80,96 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з приватного підприємства «Санта-Україна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15; ід. код 30634862) в доход бюджету (рах.31112095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, код ЕДРПОУ 23636315, банк ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, символ звітності банку 095) 21, 04 грн. державного мита.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                         (підпис)                                         Л.А. КОСТЕНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя