
Справа № 182/3620/21
Провадження № 2/0182/1245/2022
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.01.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради та Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція», треті особи - ОСББ «Затишок 2/1» та ОСОБА_3 про визнання наймачем, -
В С Т А Н О В И В:
04.06.2021 року ОСОБА_1 позивач звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 з даним позовом, посилаючись на наступні обставини.
З 1991 року ОСОБА_2 проживає за адресою – АДРЕСА_1 .
Ордер на вказану квартиру було отримано ОСОБА_3 , чоловіком матері ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Після отримання ордеру ОСОБА_2 , її мати та ОСОБА_3 вселилися та зареєстрували своє місце проживання у даній квартирі. Згодом шлюб між ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 було розірвано, ОСОБА_3 переїхав мешкати за іншою адресою, у квартирі залишилися проживати ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4 .
05.07.2016 року між ОСОБА_4 та КП «Міська житлово-технічна інспекція» було укладено Договір найму житла.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Після її смерті ОСОБА_2 вирішила оформити на себе договір найму квартири, тому звернулася до керівника ОСББ «Затишок 2/1» для зміни особового рахунку на своє ім`я та визнання її квартиронаймачем, який, у свою чергу, звернувся до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради із заявою про прийняття рішення щодо надання дозволу на заміну особового рахунку у квартирі АДРЕСА_2 .
Однак листом від 21.07.2020 року, Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради було повідомлено, що надати дозвіл на зміну договору найму та визнання наймачем вказаної квартири немає підстав, оскільки відсутній ордер на жиле приміщення. Позивач вказує, що ордер було втрачено та отримати його дублікат неможливо.
Враховуючи, що за весь час проживання у вказаній квартирі жодним власником будинку або балансоутримувачем не пред`являлось до ОСОБА_2 претензій щодо незаконності зайняття вказаної квартири, а також те, що у вказаній квартирі вона проживає разом з дітьми протягом тривалого часу, здійснює її поточний ремонт, сплачує комунальні платежі, вважає, що є всі підстави визнати ОСОБА_2 наймачем зазначеної квартири та переоформити на неї особовий рахунок.
Ухвалою сідді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.01.2022 року закрито підготовче засідання поданій справі, справу призначено до розгляду по суті.
Від представника позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу без присутності її та позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 31).
Від представника Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Гречишникової В. В. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства (а.с. 32).
Директор Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція», Є. С. Романій надав до суду заяву,згідно якої проти задоволення позовних вимог та винесення заочного рішення по справі не заперечує, просить розглядати справу без участі їх представника (а.с. 25).
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, в матеріалам справи наявна його заява, засвідчена Чупрун Т .А., приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області, згідно якої не заперечує проти приватизації спірної квартири без його участі (а.с. 28)..
Представник «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 2/1» у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням, як не вручений за закінченням терміну зберігання (а.с. 30). Відповідно до ст. 223 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7).
За життя ОСОБА_4 , а саме 05.07.2017 року між нею та КП «Міська житлово-технічна інспекція» було укладено Договір найму житла, предметом якого була квартира АДРЕСА_2 (а.с. 5).
В обґрунтування позову представник позивача вказувала, що первинно ордер на вказану квартиру було отримано ОСОБА_3 , чоловіком, ОСОБА_4 (а.с. 7 на звороті). Після отримання ордеру ОСОБА_2 , її мати та ОСОБА_3 вселилися та зареєстрували своє місце проживання у даній квартирі. Згодом шлюб між ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 було розірвано, ОСОБА_3 переїхав мешкати за іншою адресою, у квартирі залишилися проживати ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4 .
Згідно довідки, виданої ОСББ «Затишок 2/1» від 24.05.2021 року, позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_1 разом з дітьми – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ( а.с. 11).
З метою зміни особового рахунку на своє ім`я та визнання її наймачем квартири, позивач звернулася до керівника ОСББ «Затишок 2/1», який, у свою чергу, звернувся до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради із заявою про прийняття рішення щодо надання дозволу на заміну особового рахунку у квартирі АДРЕСА_2 .
Листом від 21.07.2020 року, Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради було повідомлено, що надати дозвіл на зміну договору найму та визнання наймачем вказаної квартири немає підстав, оскільки відсутній ордер на жиле приміщення. Позивач вказує, що ордер було втрачено та отримати його дублікат неможливо (а.с. 10).
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилалася, що ОСОБА_2 вселилася і зареєструвалася у спірній квартирі з дотриманням встановленого порядку, вважає, що є всі підстави визнати її належним наймачем зазначеної квартири.
У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до положень п.4, 5 ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченими законом. Житлові права охороняються законом, за виключенням випадків, коли вони здійснюються всупереч з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших осіб.
За ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -житлово-експлуатаційною організацією(а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення,правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Кабінетом Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.
Ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР передбачає, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім`ї наймача, але визначив критерії, за якими осіб, не пов`язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них.
Ст. 65 ЖК УСРС передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Постановою Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі 6-60цс12 додатково звернуто увагу на те, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (ч ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Статтею 106 ЖК Української РСР встановлено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.
За змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст 64 ЖК), члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім`ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім`ї у згоді на зміну договору.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень п.4, 5 ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченими законом. Житлові права охороняються законом, за виключенням випадків, коли вони здійснюються всупереч з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших осіб.
Відповідно ст.61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Отже, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 вселилася в спірну квартиру на законних підставах, з того часу зареєстрована та постійно проживає в квартирі до сьогодні, то вона має право бути визнаною наймачем спірної квартири. Отже, відмова виконавчого комітету Нікопольської міської ради у наданні згоди на укладення Комунальним підприємством «Міська житлово-технічна інспекція» договору найму квартири та у переоформленні особового рахунку є незаконною та такою, що порушує права позивача на користування житловим приміщенням.
При цьому суд зазначає, що позивач не має іншого житла для проживання, будь-якого зареєстрованого за нею на праві власності житла судом не встановлено.
Також судом встановлено, що з часу вселення до спірної квартири та до теперішнього часу жодним власником будинку або балансоутримувачем до позивачки не пред`являлись претензії щодо незаконності її проживання у спірній квартирі.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно дост. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 64,65, 106 ЖК УРСР, ст.ст. 2,5,10,12,76-82 , 258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради та Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція», треті особи - ОСББ «Затишок 2/1» та ОСОБА_3 про визнання наймачем - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наймачем квартири АДРЕСА_2 .
Переоформити на ОСОБА_2 особовий рахунок квартиру АДРЕСА_2 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева
Судове рішення № 102593100, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 12.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 182/3620/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: