Рішення № 10259241, 25.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2010 р. Справа № 8/45/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників

позивача Цехоцький І.А., дов. № 1394/07.01-10 від 27.07.2009 року,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

про: повернення комунального майна, -

ВСТАНОВИВ:

Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про повернення комунального майна.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що термін дії договору оренди № 6730 від 25.01.2009 року є продовженим на підставі положень п. 10.5 зазначеного договору та ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; за період з 25.01.2010 року по 25.02.2010 року від позивача не надходило заяв про відмову від договору оренди.

Ухвалою суду від 13.05.2010 року за клопотанням сторін строк вирішення спору був продовжений.

У судових засіданнях 03.06.2010 року та 22.06.2010 року за згодою представників сторін оголошувалися перерви; 25.06.2010 року судове засідання поновлено і в ньому оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

25.01.2009 року між сторонами було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної

власності № 6730 (далі Договір), відповідно до якого, відповідачу було надано в оренду нежитлове приміщення першого поверху міської комунальної власності, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 7, площею 24, 93 кв.м. для використання останнього під туалет.

Відповідно до п. 10.1 Договору строк дії договору складає 1 рік і діє до 25.01.2010 року.

За актом приймання передачі від 25.01.2009 року зазначене приміщення було передано у користування відповідачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.7. Договору договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

28.12.2009 року відповідачу був направлений лист № 2508/07.01-10 про припинення договору оренди нежитлового приміщення та з вимогою до 10.02.2010 року повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення. Вимоги позивача не були задоволені.

Згідно з п. 2.4 Договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцю приміщення в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передачі приміщення.

Згідно ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Пунктами 2.7, 2.8 Договору передбачено, що майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обовязок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Станом на момент розгляду спору відповідач акт приймання-передачі не склав, майно не повернув.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.7. Договору договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, тобто Договір оренди № 6730 від 25.01.2009 року є припиненим з 26.01.2010 року.

Твердження відповідача про те, що термін дії Договору оренди № 6730 від 25.01.2009 року є продовженим на підставі положень п. 10.5 зазначеного договору та ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки за період з 25.01.2010 року по 25.02.2010 року від позивача не надходило заяв про відмову від договору оренди, також не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи є лист позивача № 2508/07.01-10 від 28.12.2009 року про відмову від продовження договору оренди нежитлового приміщення.

Так, у п. 12 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що ч. 2 ст. 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Таким чином, направлений позивачем лист № 2508/07.01-10 від 28.12.2009 року про припинення договору оренди нежитлового приміщення суд вважає належним повідомленням відповідача про відмову від продовження Договору оренди № 6730 від 25.01.2009 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Управлінню з використання та розвитку комунальної власності міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 22440076) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 7, площею 24, 93 кв.м., 1 поверх.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві; код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 85 грн. держмита;

- в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя