Постанова № 10259155, 24.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                           Справа№ 5/3-12/6

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О. Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу

За позовом : Державної податкової інспекції у м.Львові,м.Львів.

До : Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів.

Про визнання суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного податковим органом з використанням непрямого методу

За участю представників сторін:

Від позивача: Петровський Ю.І. (довіреність у справі);

Від відповідача: Негря Г.Ю.(довіреність у справі);

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки передбачені статтями 27, 29,49,51 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу

Суть справи: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державної податкової інспекції у м.Львові до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»про визнання суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного податковим органом з використанням непрямого методу.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.01.2005року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.01.2005 р.

В судовому засіданні 17.01.2005р. розгляд справи відкладався до 27.01.2005р. у зв’язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою від 27.01.2005р. суд зупинив провадження по справі № 5/3-12/6 до вирішення господарським судом Львівської області пов’язаних справ № 5/3122-19/374 та №5/3121-19/375.

17.02.2010р. на адресу суду надійшло клопотання Державної податкової інспекції у м.Львові про поновлення провадження у справі, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2009р. залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 05.02.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. по справі №5/3340-28/384А (5/3121-19/375), а постановою Верховного суду України від 23.10.2007р.по справі 5/3122-19/374 відмовлено у задоволенні скарги ДПІ у м.Львові.

Зважаючи на те, що провадження у справі було зупинено 27.01.2005р., а з 01.09.2005 р. вступив в силу Кодекс адміністративного судочинства України, ухвалою від 22.02.2010р. суд поновив провадження у справі та у відповідності до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України закрив вирішення спору в порядку позовного провадження передбаченого ГПК України, і перейшов до вирішення спору за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України

Розгляд справи в попередньому засіданні було призначено на 24.03.2010р.

В попередніх засіданнях 24.03.2010р. та 08.04.2010р. розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В попередньому засіданні 15.04.2010р. оголошувалась перерва до 20.04.2010р.

Ухвалою від 20.04.2010р. суд завершив розгляд справи в попередньому засіданні та перейшов до розгляду справи в судовому засіданні, яке призначив на 11.05.2010р.

В судовому засіданні 11.05.2010р. оголошувалась перерва до 20.05.2010р.

Розпорядженням голови суду від 19.05.2010р. у зв’язку з перебуванням на лікарняному судді Запотічняк О.Д. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Пазичеву В.М.

В судовому засіданні 20.05.2010р. розгляд справи відкладався до 22.06.2010р.

Розпорядження голови суду від 10.06.2010р. у зв’язку з виходом з лікарняного судді Запотічняк О.Д. справу передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк.

В судовому засіданні 22.06.2010р. оголошувалась перерва до 24.06.2010р.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та визнати суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного ДПІ у м.Львові у податковому повідомленні-рішенні з використанням непрямого методу

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судових засіданнях.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд встановив наступне:

Державною податковою інспекцією у м.Львові було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»за період з 01.04.2003р. по 31.03.2004р.

За результатами перевірки було складено акт №109/23-4/05506460 від 14.10.2004р. в якому зафіксовано ряд порушень податкового законодавства.

Зокрема в п. 2.1 акту перевірки встановлено, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" являється засновником ТзОВ "Енергія" із часткою в статутному фонді підприємства - 20%, що складає –1500000,00грн.

ТзОВ "Енергія" створено відповідно до установчого договору, укладеного учасниками Товариства на підставі законів України "Про власність", "Про підприємництво", "Про господарські товариства", "Про підприємства в Україні" та інших нормативних актів (п.1.1 Статуту ТзОВ «Енергія»). Учасниками товариства є:

•          ТзОВ "Агропромислове підприємство Львівське" з часткою в статутному фонді -80% , що складає -6000000,00грн. •          ЛМКП "Львівтеплоенерго" з часткою в статутному фонді -20%, що складає -1500000грн. Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період ЛМКП "Львівтеплоенерго" укладено з ТзОВ "Енергія" договір №1- ЕК 12/2 від 04.12.02р. згідно якого, Замовник (ТзОВ"Енергія") доручає, а Виконавець (ЛМКП"Львівтеплоненерго") зобов’язується забезпечити технічну експлуатацію і обслуговування турбогенератора станційного №2, що знаходиться в машинному залі ТЕЦ.

Дані послуги по технічній експлуатації і обслуговуванню турбогенератора - станційного №2 ТзОВ "Енергія" використовує для виробництва електроенергії.

За перевіряємий період відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку ЛМКП "Львівтеплоенерго" встановлено, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" надано послуг ТзОВ "Енергія" згідно договору №1- ЕК 12/2 від 04.12.02р. на суму - 9651323.83 грн. В подальшому ТзОВ "Енергія" надало ЛМКП "Львівтеплоенерго" послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді і по нагріванні мережної води ( згідно договорів : №1-Р02 від 10.12.2002р. №3-Р05/03 від 28.05.03р ). Нагрівання води ТзОВ "Енергія" здійснює паром попередньо отриманим від ЛМКП "Львівтеплоенерго", який використаний при виробництві електроенергії. За перевіряємий період товариством "Енергія" надані ЛМКП "Львівтеплоенерго'' послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді і по нагріванню мережної води на суму - 10693669.59грн. Податковим органом встановлено, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" надано послуг по обслуговуванню ТГ-2 ТзОВ "Енергія" за перевіряємий період на суму -9651323,83 грн. і одночасно отримано від ТзОВ "Енергії" послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді і по нагріванню мережної води на суму - 10693669.59грн. Проте, на думку перевіряючих, вартість послуг по нагріванню мережної води не може бути більшою від вартості послуг по обслуговуванню турбогенератора, в тому числі подачі пару 410-435 градусів Цельсія, оскільки нагрівання мережної води ТзОВ "Енергія" здійснює продуктом переробки, а саме паром отриманим після виробництва турбогенератором електроенергії. Перевіряючі прийшли до висновку, що проведення даної операції заздалегідь передбачає отримання збитків ЛМКП "Львівтеплоенерго" від її проведення, і прямий збиток отриманий підприємством від проведеної операції складає -1042345.76грн.

Як зазначено в акті перевірки, ЛМКП "Львівтеплоенерго" і ТзОВ"Енергія" являються пов’язаними особами, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" здійснює контроль над платником податків ТзОВ"Енергія" шляхом володіння 20% статутного фонду товариства.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р. із внесеними змінами і доповненнями "господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою."

Враховуючи те, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" і ТзОВ "Енергія" є пов’язані особи, то відповідно до рішення начальника ДПІ у м. Львові №19336/23-4 від 01.10.04р. до ЛМКП "Львівтеплоенерго" застосовуються непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань, шляхом визначення звичайних цін.

Рівень звичайних цін при здійсненні продажу робіт (послуг) ТзОВ "Енергія" визначається відповідно до пп.1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р. із внесеними змінами і доповненнями, а саме: ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку, визначаються як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку.

Враховуючи вищеописане, перевіряючі прийшли до висновку, що підприємством порушено п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств " №334/94-ВР від 28.12.94р.. чим занижено валові доходи при здійсненні операцій з продажу робіт (послуг) ТзОВ "Енергія" на суму -1 047 152,33 грн.

Внаслідок вищенаведеного порушення, ЛМКП "Львівтеплоенерго" порушено п.п.4.1. п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами і доповненнями), а саме підприємством включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по наданих послугах ТзОВ "Енергія" без застосування звичайних цін. Враховуючи вищеописане порушення підприємством занижено податок на додану вартість в сумі - 209430,53 грн.

Як вбачається з п. 2.2 акту, перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що згідно договору № 31-МС від 07.11.2003 року Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго" (Покупець) та ТзОВ "Вектор" (Продавець) уклали договір постачання, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця продукцію –«установку мікрозварювальну автоматизовану технологічну ТУ У 29.5-31756962-004-2003" в кількості 3 шт. Ціна за 1 шт. (без ПДВ) 4126625,00 грн.

До перевірки надано накладну № 13 від 17.11.03р., яка видана ТзОВ "Вектор" Львівському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго", за установку мікрозварювальну автоматизовану технологічну ТУ У 29.5-31756962-004-2003 в кількості З шт. (ціна 1 шт. (без ПДВ) 4126625.00 грн.). Загальна вартість товару 14 855 850 грн. в тому числі ПДВ 2 475 975 грн.

В ході проведення перевірки, перевіряючими було направлено запит в ДПІ у Вишгородському районі Київської обл. на проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Вектор», згідно отриманої відповіді постачальником ТзОВ «Вектор»є ТзОВ «Старт» (Вишгородський район, с.Ясногородка, вул.Колективна, 13). Постачальником ТзОВ «Старт», згідно довідки ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 13.07.2004р. № 111/23-4/20588573, є ПП «Фаворит», яке знято з обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 18.03.2004р. у зв"язку з ліквідацією за рішенням власника. ПП «Фаворит»скасовано державну реєстрацію Розпорядженям Вишгородської РДА Київської області № 220 від 20.04.2004р. за заявою власника.

Згідно договору комісії № 12МС від 12.11.2003 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" (Комітент) доручає, а ПП "Технопроект" (Комісіонер) зобов'язується заключити угоду з продажу на експорт установки мікрозварювальні автоматизовані технологічні ТУ У 29.5-31756962-004-2003. Згідно із специфікацією від 12.07.2003 року (додаток №1 до договору комісії № 12МС від 12.11.2003 року) Комітент доручає Комісіонерові реалізувати установки мікрозварювальні автоматизовані технологічні ТУ У 29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 шт. за ціною за 1 шт. 4151625 грн. без ПДВ.

Крім цього, до перевірки надано акт передачі товару від 17.11.03р. на виконання договору комісії №12МС від 12.11.2003 року, де зазначено, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" передає ПП "Технопроекту" установки мікрозварювальні автоматизовані технологічні ТУ У 29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 шт. на загальну суму 12454875 грн. без ПДВ.

А також, надано вантажно-митну декларацію №50004/3/030704, де відправник -ЛМКП "Львівтеплоенерго"; особа відповідальна за фінансове врегулювання - ПП "Технопроект"; одержувач HERCULES CORPORATION LIMITED (London). На вантажно-митній декларації зроблено відмітку Чорноморською Регіональною митницею про те, що задекларовані в цій вантажно-митній декларації товари перетнули кордон 03.12.2003 року, загальна митна вартість вивезеного товару - 12466548,49 грн.

У IV кварталі 2003 року ЛМКП "Львівтеплоенерго'" включено до валових витрат 12 379 875 гри. - вартість установок мікрозварювальних автоматизованих технологічних ТУ У 29.5-31756962-004-2003, що відображено у звіті по господарським операціям за період з 01.04.03р. по 31.12.03р. бухгалтерським проведенням Д9022 К283.

В ході проведення перевірки ДПІ у м.Львові було направлено запит № 14944/10/35-1 від 19.08.04р. в Львівську Торгово-Промислову палату щодо визначення рівня цін на "установку мікрозварювальну автоматизовану технологічну ТУ У 29.5-31756962-004-2003"'.

Згідно отриманої відповіді з Львівської Торгово-Промислової палати № 19-09/265 від 23.09.03р. "верхня межа вартості установки мікрозварювальної автоматизованої технологічної ТУ У 29.5-31756962-004-2003 визначена на основі пропозицій ринку обладнання мікроелектроніки та електроніки може становити 200 тис. дол. США без ПДВ". Враховуючи курс НБУ станом на 20.11.2003р. дол. США = 5.332 грн.. верхня межа вартості установки мікрозварювальної автоматизованої технологічної ТУ У 29.5-31756962-004-2003 може становити 1066400 грн.

Оскільки, ЛМКП "Львівтеплоенерго'' придбано в ТзОВ "Вектор"" установки в кількості 3 шт. по ціні за 1 піт. 4126625 грн.. а звичайна ціна товару згідно довідки Львівської Торгово-Промислової палати № 19-09/265 від 23.09.03р. складає за 1 шт. 1066400 грн.. то вартість придбаного Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" у ТзОВ "Вектор" товару - установки мікрозварювальної автоматизованої технологічної ТУ У 29.5-31756962-004-2003 - завищена на 3060225 грн.. тобто в 3,9 раз. (4126625 грн. - 1066400 грн. = 3060225 грн.; 4126625 : 1066400 = 3.9).

Отже, відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) справедливою ринковою ціною, тобто звичайною ціною установки мікрозварювальної автоматизованої технологічної ТУ У 29.5-31756962-004-2003. придбаної ЛМКП "Львівтеплоенерго" в ТзОВ "Вектор", є ціна, яка склалася на ринку ідентичних товарів - 1066400 грн., визначена Львівською торгово-промисловою палатою.

Враховуючи вищенаведене, перевіряючи прийшли до висновку, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" порушивши вимоги п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), завищено валові витрати у IV кварталі 2003р. на суму 9180675 грн., тобто на суму, що перевищує рівень звичайної ціни придбаного товару.

В листопаді 2003 року підприємством включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість згідно податкової накладної № 10 від 17.11.03р. виданої ТзОВ "Вектор" на поставку установок мікрозварювальних автоматизованих технологічних ТУ У 29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 шт. по ціні за 1 шт.- 4126625.00 грн. без ПДВ, на загальну суму 14 855 850,0 грн., в тому числі ПДВ - 2475975.00 грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв"язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Враховуючи порушення, відображене в розділі 2.2 акту «Валові витрати», а саме завищення валових витрат внаслідок перевищення рівня звичайних цін, ЛМКП "Львівтеплоенерго" в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"' № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) в листопаді 2003 року безпідставно включено до складу податкового кредиту 1836135 грн.

Внаслідок вищенаведених порушень податковим органом визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з використанням непрямих методів та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2004 року №1052320/0/20284 на суму 330186,00 грн. ( в тому числі 220124,00 грн. основний платіж та 110062,00 грн штрафних санкцій).

Відповідно до пп.19.3.6. п.19.3 ст.19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), до 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.

З огляду на викладене ДПІ у м.Львові звернулася до суду з позовом про визнання суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного податковим органом з використанням непрямого методу

При прийнятті постанови суд виходив з наступного:

Як уже зазначалося судом, Державною податковою інспекцією у м.Львові було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»за період з 01.04.2003р. по 31.03.2004р.

За результатами перевірки було складено акт №109/23-4/05506460 від 14.10.2004р. в якому зафіксовано ряд порушень податкового законодавства.

На підставі даного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове-повідомлення-рішення від 18.10.2004р. № 1052320/0/20284 яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з використанням непрямих методів на суму 330186,00 грн. ( в тому числі 220124,00 грн. основний платіж та 110062,00 грн. штрафних санкцій).

За загальним правилом встановленим п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Однак, відповідно до пп.19.3.6. п.19.3 ст.19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), до 1 січня 2005 року діяло правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.

Відповідно до п.п.5.2.2. п. 5.2 ст. 5 згаданого закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що не зважаю на обов’язок податкового органу узгодити в судовому порядку суму податкового зобов’язання нарахованого з використанням непрямого методу, платник податків не позбавлявся права оскаржити податкове повідомлення –рішення, яким визначено податкове зобов'язання з використанням непрямих методів в судовому порядку.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» скористалося своїм правом та оскаржило податкове повідомлення –рішення від 18.10.2004р. № 1052320/0/20284 яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість з використанням непрямих методів на суму 330186,00 грн. ( в тому числі 220124,00 грн. основний платіж та 110062,00 грн. штрафних санкцій) в судовому порядку (справа № 5/3122-19/375).

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою від 27.01.2005р. суд зупиняв провадження по справі № 5/3-12/6 до вирішення господарським судом Львівської області пов’язаних справ № 5/3122-19/374 та №5/3121-19/375.

В судових засіданнях суд оглянув матеріали справ № 5/3122-19/374 та №5/3121-19/375.

Як вбачається з справи № 5/3122-19/374, предметом оскарження по даній справі було податкове-повідомлення-рішення від18.10.2004р. №1052320/0/20284.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.04.2005р., податкове-повідомлення-рішення від18.10.2004р. №1052320/0/20284 визнано недійсним.

Дане рішення господарського суду Львівської області залишено в силі ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2005р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2006р. та постановою Верховного суду України від 23.10.2007р.

Рішення господарського суду Львівської області по справі № 5/3122-19/374, з яким погодились і інші судові інстанції, мотивоване тим, що відповідно до підпункту 4.3.4 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосування непрямих методів для визначення податкових зобов’язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється. ДПІ застосувала такі методи для визначення податкових зобов’язань ЛМКП «Львівтеплоенерго»за операцією з придбання установок мікрозварювальних автоматизованих технологічних, за відсутності наведених у цьому законі підстав, а отже зробила це неправомірно. Також суд дійшов висновку по справі № 5/3122-19/374, що податковим органом не доведено невідповідність ринку цін, за якими було отримано послуги, рівню звичайних цін.

Відповідно до п.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач просить суд узгодити суму податкового зобов’язання визначеного з використанням непрямого методу на підставі податкового повідомлення -рішення від18.10.2004р. №1052320/0/20284, яке скасоване рішенням господарського суду Львівської області від 28.04.2005р. у справі № 5/3122-19/374.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що норма матеріального права - пп.19.3.6. п.19.3 ст.19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", яка наділяла суд повноваженнями щодо узгодження або неузгодження суми податкового зобов’язання нарахованого податковим органом з застосуванням непрямого методу, виключена згідно з ЗакономУкраїни від 22.06.2004 р. N 1830-IV.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Львові до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»про визнання суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного податковим органом з використанням непрямого методу слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", ст.ст.17,48,69,71,72,122-124,138-140,151-154,162,163 ,

п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Львові до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»про визнання суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 330186,00 грн. визначеного податковим органом з використанням непрямого методу відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.06.2010р.

Суддя