Вирок № 102589379, 17.01.2022, Біловодський районний суд Луганської області

17.01.22

Єдиний унікальний № 408/1037/20-к

Провадження № 1-кп/408/149/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» січня 2022 року смт.Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області, в складі:

головуючого судді: Булгакової Г.В.

при секретарі: Ришковій Г.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Горбатової Ю.В.,

захисника: Борисова В.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130570000530 від 29 вересня 2019 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Валуйське Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, з базовою загальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 6 грудня 2021 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

за ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Первомар`ївка Слов`янського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13 січня 2021 року Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі,

за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2019 року, близько 14-00 години, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не видалось за можливе, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, прийшли до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу проникли на територію двору вищевказаного домоволодіння. Знаходячись у дворі вищевказаного домоволодіння, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 викрали металевий бак, ємністю 200 літрів з нержавіючої сталі, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/1 13/9/1-1375е від 17.12.2019 на момент вчинення злочину складала 2000 гривень, який належав потерпілій ОСОБА_3 .

Після чого, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 2000 гривень.

По справі цивільний позов не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав у повному обсязі та пояснив, що він дійсно з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_2 викрали металевий бак, ємністю 200 літрів з нержавіючої сталі, який належав потерпілій ОСОБА_3 .

У скоєному злочині щиросердно розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе визнав у повному обсязі та пояснив, що він дійсно з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_1 викрали металевий бак, ємністю 200 літрів з нержавіючої сталі, який належав потерпілій ОСОБА_3 .

У скоєному злочині щиросердно розкаюється.

Оскільки обвинувачені щиро розкаялися у вчиненому злочині, дали свідчення в яких повністю визнали свою провину і сторони не оспорюють фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку сторін, які не заперечували проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі та кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При визначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачених: ОСОБА_1 , який раніше судимий за скоєння кримінального правопорушення в сфері власності, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, психіатра - перебуває; ОСОБА_2 , який раніше судимий за скоєння злочину проти життя та здоров`я особи, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікаря нарколога - психіатра не перебуває; а також пом`якшуючита обтяжуючи покарання обставини.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.

Відповідно до загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає, що:

виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без реального відбування покарання, а тому, в порядку виключення, знаходить можливим та доцільним застосувати відносно ОСОБА_1 ст.75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання скоєння ним нових злочинів.

виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, з тих підстав, що ОСОБА_2 раніше засуджений вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області до позбавлення волі та відбуває призначене покарання в колонії, судимий за умисний тяжкий злочин, що свідчить про наявність у нього стійких злочинних нахилів.

Крім цього, судом встановлено, що:

ОСОБА_1 засуджений вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 6 грудня 2021 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 звільнено з іспитовим строком 1 рік.

ОСОБА_2 засуджений вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 січня 2021 року за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді п`яти років 9 місяців позбавлення волі.

В свою чергу у даному кримінальному провадженні злочин вчинено 28 вересня 2019 року, тобто до ухвалення вищевказаних вироків.

Таким чином при визначенні остаточного покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суд керується нормами ч.4 ст.70 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу також не надходило.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 слід рахувати з 18 жовтня 2020 року, тобто з моменту обрання запобіжного заходу, який також є моментом початку відбування покарання за наведеним вище вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

З урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із обвинувачених, процесуальні витрати відповідно до ст.ст.124, 126 КПК України суд покладає на обвинувачених в рівних частках.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки 6 місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 6 грудня 2021 року більш суворим покаранням за даним вироком остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у виді 2 /двох/ років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 1 /один/ рік 6 місяців, якщо він протягом визначеного судом випробувального строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, до покарання призначеного за даним вироком ОСОБА_2 у виді 2 /двох/ років позбавлення волі, приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 січня 2021 року, у виді 3 /трьох/ років 10 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 /п`яти/ років 10 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 жовтня 2020 року, тобто з моменту обрання запобіжного заходу, який також є моментом початку відбування покарання за наведеним вище вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області.

Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України, з дотриманням положень ст.72 КК України, в строк остаточно призначеного покарання за даним вироком, зарахувати ОСОБА_2 , покарання відбуте частково за попереднім вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 січня 2021 року за період з 18 жовтня 2020 року по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1375е від 17.12.2019 року, в розмірі 314 грн. 02 коп. /триста чотирнадцять грн. 02 коп./.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1375е від 17.12.2019 року, в розмірі 314 грн. 02 коп. /триста чотирнадцять грн. 02 коп./.

Речові докази: металевий бак, ємністю 200 літрів з нержавіючої сталі, що перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 , залишити в користуванні останньої.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст.394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення.

Головуючий суддя: Г.В. Булгакова