Рішення № 10258838, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/18921.06.10                               

За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Служби безпеки України

До 1.          Закритого акціонерного товариства “Оксамит”;

2.          Закритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Обрій капітал”

Провизнання недійсною угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 р. та стягнення 1 754 264,40 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКириленко О.П. —представник за довіреністю від 22.03.2010 р. № 22/582-Д

Від відповідача-1не з’явився

Від відповідача-2не з’явився

Від прокуратуриНекрасов О.М. (прокурор відділу прокуратури) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Служби безпеки України звернувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 р., укладеної Закритим акціонерним товариством “Оксамит” та Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія “Обрій капітал” та витребування від відповідача-2 1 754 264,40 грн. державних коштів у розмірі вартості чотирьох квартир.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/189 від 30.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 28.05.2010 р.

28.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 07.06.2010 р. відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 07.06.2010 р., відповідачі уповноважених представників не направили, витребувані судом документи не подали. Розгляд справи відкладався на 21.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 21.06.2010 р., з’явився представник позивача та представник прокуратури. Відповідачі не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез’явлення свого представника суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відзиву на позовну заяву не надали, заявлені вимоги не оспорили. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2002 року між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.Б.Т." укладено договір за №19Л0/оі-73 про освоєння інвестицій у будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей. У рамках зазначених договірних відносин за платіжними дорученнями від 06.11.2002 р. та від 12.11.2002 р. Службою безпеки України перераховано до TOB "К.Б.Т." кошти (інвестиційні активи) на суму 4 834 251 грн. 15 коп.

8 серпня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.Б.Т." та Закритим акціонерним товариством "Оксамит" укладено договір за №11/10 про дольову участь у будівництві житла. Предметом даного договору є будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей загальною житловою площею 5200 квадратних метрів у житловому будинку по вул. Грушевського, 15-б у м. Бровари Київської області. Зокрема, за цим договором ЗAT "Оксамит" зобов'язувався передати Товариству з обмеженою відповідальністю "К.Б.Т." для потреб Служби безпеки України квартири загальною житловою площею 5200 квадратних метрів у вищезазначеному об'єкті будівництва.

8 серпня 2002 року Закритим акціонерним товариством "Оксамит" було укладено інвестиційний договір № 11/09-97 з Відкритим акціонерним товариством "Броварський завод будівельних конструкцій" про будівництво житлового будинку за адресою м. Бровари, вул. Грушевського, 15-б. Згідно умов зазначеного договору ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" зобов'язалося за рахунок залучених ЗАТ "Оксамит" інвестиційних активів власними силами і засобами збудувати і здати в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок за адресою м. Бровари, вул. Грушевського, 15-б, а ЗАТ "Оксамит" - інвестувати у будівництво зазначеного об'єкту кошти відповідно до узгодженого сторонами графіку. Після завершення будівництвом об'єкту ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" зобов'язався передати ЗАТ "Оксамит" за актом приймання - передачі обумовлені додатком 7 до Договору від 08.08.2002 р. № 11/09-97 квартири.

На виконання Договору від 08.08.2002 р. № 11/09-97 ЗАТ "Оксамит" за рахунок державних інвестиційних активів (інвестованих Службою Безпеки України у будівництво) передано ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" товарно-матеріальних цінностей на суму 1 597 068 грн., а останнє на зазначену суму передало ЗАТ "Оксамит" 15-ть квартир (загальною площею 1209,9 кв. м. за адресою м. Бровари, вул. Грушевського, 15-б).

Після введення 13 квітня 2004 року в експлуатацію зазначеного житлового будинку по вул. Грушевського, 15-б, з 15-ти квартир (№№6, 26, 30, 31, 34, 35, 38, 43, 59, 63, 64, 78, 98, 102, 106), одержаних ЗАТ "Оксамит" від ВАТ "БЗБК" за Договором від 08.08.2002 р. № 11/09-97, ЗАТ "Оксамит" не передано жодної квартири TOB "К.Б.Т." за Договором від 8 серпня 2002 року № 11/10 (для потреб СБ України).

З приводу невиконання договірних зобов’язань TOB "К.Б.Т." та ЗАТ "Оксамит", СБ України звернулося за захистом до суду.

18.08.2004 р. Київським апеляційним господарським судом винесена постанова № 27/23 про стягнення на користь СБ України із ЗАТ "Оксамит" боргу на загальну суму 7 367 398,75 гривень.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2004р. Державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження про примусове стягнення на користь Служби Безпеки України з ЗАТ "Оксамит" завданих збитків. Виконавче провадження щодо стягання заборгованості з ЗАТ "Оксамит" на користь Служби Безпеки України закінчено та виконавчий документ повернутий без виконання у зв'язку відсутністю коштів та майна у боржника.

У зв'язку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках ЗАТ "Оксамит" 26.10.2004 р. Державною виконавчою службою накладено арешт на майно боржника (ЗАТ "Оксамит"), а саме на квартири №№ 78, 98, 102, 106 по вул. Грушевського 15-6 в м. Бровари. 27.10.2004 р. дані квартири були внесені в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

16.06.2004 р. та 12.07.2004 р. між ЗАТ "Оксамит" та ЗАТ Інвестиційна Компанія "Обрій капітал" було укладено договори за № Т917 та за № Т928 про купівлю - продаж цінних паперів.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.02.2009 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2009 р. у справі № 32/440, позов прокуратури міста Києва задоволено частково та визнано недійсною з моменту укладення Угоду від 17.09.2004 р. про погашення боргу за договорами купівлі-продажу векселів від 16.06.2004 №Т 917 та від 12.07.2004 № Т 928, укладену між ЗАТ «Інвестиційна Компанія «Обрій Капітал»та ЗАТ «Оксамит», стягнуто з ЗАТ «Інвестиційна Компанія «Обрій Капітал»на користь ЗАТ «Оксамит»кошти в сумі 1 754 264,40 грн., що становить вартість чотирьох квартир №№ 106, 102, 98, 78, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 15-6.

Угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 року, укладеною між Закритим акціонерним товариством Інвестиційної компанії "Обрій Капітал" та Закритим акціонерним товариством "Оксамит", рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2009 по справі 32/440 було визнано Відповідачами виконаним у добровільному порядку.

Зазначена угода обґрунтована тим, що зобов'язання ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»та ЗАТ «Оксамит»по сплаті грошових коштів в сумі 1 754 264,40 грн. згідно із рішенням господарського суду від 05.02.2009 у справі № 32/440 та заборгованість ЗАТ «Оксамит»перед ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»згідно із мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2009 у справі № 18/538, є однорідними, відповідно до вимог статті 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, Закритим акціонерним товариством Інвестиційної компанії "Обрій Капітал" за рахунок матеріальних активів, що підлягають поверненню державі в особі Служби Безпеки України, а саме - коштів у розмірі 1 754 264,40 грн. від вартості незаконно отриманих квартир № № 78, 98, 102, 106 у житловому будинку по вул. Грушевського, 15-6 у м. Бровари Київської області, було здійснено зарахування зустрічних вимог за взаємними господарськими зобов'язаннями (купівлі-продажу цінних паперів).

Пунктом 5 абз. 2 Угоди від 23.11.2009 р. сторони визначили про добровільне виконання судових рішень у справах № 32/440 та № 18/538 у такий спосіб, оскільки Закон України «Про виконавче провадження»не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Суд вважає, що зустрічні вимоги за угодою від 23.11.2009 р. відповідача - 1 та відповідача - 2 один перед одним за своєю природою не є однорідними виходячи з наступного.

Предметом Угоди про погашення боргу за договорами купівлі-продажу векселів від 16.06.2004 №Т917 та від 12.07.2004 №Т928, укладеної між відповідачами та визнаної недійсною з моменту укладення на підставі судових рішень у справі № 32/440, є матеріальні активи, а саме квартири №№ 78, 98, 102, 106 по вул. Грушевського,15-б у м. Бровари, Київської області, що належали державі в особі Служби Безпеки України та були збудовані за рахунок державних коштів.

При цьому, господарський суд міста Києва задовольняючи позовні вимоги прокурора у справі № 32/440 в частині визнання недійсною Угоди про погашення боргу від 17.09.2004 за договорами купівлі-продажу векселів від 16.06.2004 та 17.09.2004 виходив з того, що за своєю юридичною природою угода є договором купівлі-продажу та на момент її укладення ЗАТ «Оксамит»не мав права відчужувати спірні квартири №№ 78, 98, 102, 106, оскільки вони підлягали передачі у власність Служби Безпеки України.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 05.02.2009 у справі № 32/440 сторони правочину повернуто у початковий стан в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України, шляхом відшкодування ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»на користь ЗАТ «Оксамит»вартості спірних квартир №№ 78, 98, 102, 106 по вул. Грушевського,15-б у м. Бровари Київської області.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Пунктом 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999 № 02-5/111 визначено, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.

Мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2009 р. у справі № 18/538, обґрунтована наявністю заборгованості в результаті перерахування ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»на користь ЗАТ «Оксамит»коштів в сумі 1 000 000,00 грн. за договорами купівлі-продажу векселів від 16.06.2004 р. № Т917 та від 12.07.2004 р. № Т 928.

Таким чином, вимога ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»по відношенню до ЗАТ «Оксамит»ґрунтується на правочині про купівлю-продаж цінних паперів (векселів), а вимога ЗАТ «Оксамит»до ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»є правовим наслідком визнання договору недійсним, тобто на недійсній угоді.

Крім того, за ознаками права власності, вимога ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капіта뻴рунтується на праві власності юридичної особи, а вимога ЗАТ «Оксамит»до ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капіта뻴рунтується на праві власності держави.

Згідно із ч. І ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження»визначено правову процедуру добровільного виконання судового рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження. Зокрема, такою підставою для закінчення виконавчого провадження визначено фактичне повне виконання рішення згідно із виконавчим документом, (п.8 ч. І ст. 37 цього Закону).

Статтею 4 цього Закону передбачено заходи примусового виконання рішень, якими є звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні та інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, укладання між відповідачами Угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 року не є підтвердженням добровільного виконання ними обов'язку по виконанню судових рішень та суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на вищевикладене, матеріальні активи, що підлягають поверненню відповідачем - 2 в управління відповідача - 1, є об'єктами права державної власності та не можуть бути предметом Угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 року, оскільки суперечать також ст. 601 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. І ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. І ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним повністю або частково на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав визначено визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. І ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (ст. 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у ст. 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Так, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” до повноважень прокурора у межах нагляду за додержанням і застосуванням законів належить повноваження звертатися до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача-2 1 754264,40 грн. вартості квартир № №78, 98, 102, 106 у житловому будинку по вул. Грушевського, 15-б у м. Бровари Київської області.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростували.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-2.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсною з моменту укладення угоду про залік зустрічних однорідних вимог від 23.11.2009 р. між Закритим акціонерним товариством “Оксамит” (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 19, ідентифікаційний код 23714446) та Закритим акціонерним товариством “Інвестиційна компанія “Обрій капітал” (03126, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, б. 42-А, ідентифікаційний код 23380927).

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Обрій капітал”(03057, м. Київ вул. Героїв Севастополя, б. 42-А, ідентифікаційний код 23380927) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074, рахунок № 35201307401 в ОПЕРУ НБУ в м. Києві, МФО 300001) 1 754264 (один мільйон сімсот п’ятдесят чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 40 коп.

4.          Забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові суми Закритого акціонерного товариства “Інвестиційна компанія “Обрій капітал”(03057, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, б. 42-А , ідентифікаційний код 23380927) в розмірі 1 754264 (один мільйон сімсот п’ятдесят чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 40 коп., що знаходяться на рахунках (поточних, депозитних) в банківських установах, виявлених в процесі виконання даної ухвали.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення в частині накладення арешту підлягає пред’явленню до виконання з моменту його винесення протягом строку дії заходів забезпечення позову до моменту їх скасування в установленому законом порядку.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 06.07.2010 р.