Рішення № 10258733, 05.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/20005.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»

Простягнення 58872, 84 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

Представники сторін:

Від позивача:           Кравець І.М.                               

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазбудмонтаж” про стягнення 46291, 20 грн. основного боргу, 5093, 64 грн. пені та 7488, 00 грн. збитків (додаткових витрат) у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 66 від 07.05.2010 р.

Ухвалою суду від 20.04.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/200 та призначено її розгляд на 31.05.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

28.05.2010 р. до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ТОВ “Нафтогазбудмонтаж”, в якій оскаржувалась вищезазначена ухвала.

          Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 28.05.2010 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з тим, що ним 28.05.2010 р. було подано апеляційну скаргу на ухвалу про порушення провадження від 20.04.2010 р. у справі № 37/200.

Ухвалою від 31.05.2010 р. у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.04.2010 р. у справі №37/200 було відмовлено, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскаржувати ухвалу про порушення провадження.

За таких обставин суд визнав клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні 31.05.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 20.04.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Приймаючи до уваги клопотання позивача, враховуючи необхідність витребувати документи у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 20.04.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою від 31.05.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 14.06.2010 р.

У судовому засіданні 14.06.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду витребувані документи.

Від імені відповідача у судове засідання з’явилася особа, яка не надала суду належних документів у підтвердження повноважень представляти ТОВ “Нафтогазбудмонтаж” у судовому процесі, у зв’язку з чим зазначеній особі судом було дозволено залишатися присутнім у судовому засіданні слухачем без права надання пояснень та без вчинення інших процесуальних прав від імені відповідача.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем було подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив.

Також відповідачем було подано клопотання про проголошення повного тексту рішення у даній справі у випадку його ухвалення. Розглянувши подане клопотання, суд також його задовольнив, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України на оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення вимагається згода обох сторін.

Крім того, відповідачем через службу діловодства Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, який суд залучив до матеріалів даної справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача у даному судовому засіданні був не в змозі підтвердити свої повноваження на участь у судовому процесі, з метою забезпечення належної реалізації процесуальних прав відповідача, Господарським судом міста Києва було відкладено розгляд даної справи до 23.06.2010 р., зобов’язано відповідача направити у судове засідання свого представника, повноваження його оформити у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України, та надати суду в оригіналі для огляду та належним чином засвідчену копію документа для залучення до матеріалів справи, що підтверджує повноваження його представника.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.06.2010 р. від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу. У судовому засіданні 23.06.2010 р. представник позивача подане клопотання підтримав.

Розглянувши дане клопотання Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” в особі Філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба”, суд його відхилив.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 22.06.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через участь у іншому судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з підстав, викладених в ухвалі від 23.06.2010р.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвал суду, розгляд даної справи був відкладений до 05.07.2010 р.

У судове засідання 05.07.2010 р. представник відповідача в черговий раз не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, а відповідачу судом неодноразово надавалася можливість реалізувати своє право на участь його представника у судових засіданнях у даній справі, проте він цим правом не скористався, то за таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника відповідача у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»(замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта»в особі ремонтно-будівельного управління Філії «Магістральні газопроводи «Дружба» (виконавець) був укладений договір № 66 від 07.05.2009 р. про надання послуг механізмами, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надати замовнику послуги трубоукладником ТГ-124, інвентарний № 578, державний № Т1080ЛВ, зварювальними агрегатами АДД-4001 інвентарний № 391 та АДД-4002 інвентарний № 611 державний № 1742ЛВ (надалі за текстом - механізми), які замовник зобов’язується оплатити виконавцю у відповідності до умов даного договору. Послуги механізмами надаються на об’єкті по будівництву газопроводу: «Облаштування Нікловецького газового родовища».

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.3. договору № 66 від 07.05.2009 р., замовник проводить оплату за надані виконавцем послуги механізмами в наступному порядку: аванс 30% від суми очікуваного місячного виконання (орієнтовно 50000 грн. 00 коп. –протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання даного договору обома сторонами); остаточний розрахунок –5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання представниками обох сторін акту про надання послуг механізмами з доданими до нього підписаними представником замовника шляховими листами будівельної машини, форма яких наведена в додатку № 4 до даного договору.

У відповідності до пункту 2.4. договору № 66 від 07.05.2009 р., підставою для проведення розрахунку за надані виконавцем послуги є підписаний представниками обох сторін акт про надання послуг механізмами та додані до нього шляхові листи будівельної машини, який підписаний представником замовника. Акт про надання послуг механізмами підписується представниками сторін щомісячно. Шляхові листи будівельної машини підписуються замовником щоденно.

У пунктах 6.1. –6.3. зазначеного договору сторони узгодили, що початок надання послуг –протягом 2 (двох) днів з моменту підписання даного договору обома сторонами; закінчення надання послуг –31 липня 2009 року. Послуги можуть бути надані механізмами і достроково.

Додатковою угодою № 1 (86) від 31.07.2009 р. строк закінчення надання послуг за договором було встановлено до 31 серпня 2009 року, а додатковою угодою № 2 (104) від 28.09.2009 р. цей строк було подовжено до 30.09.2009 р.

Представник позивача пояснив суду, що на виконання зазначеного договору позивачем в період з 07.05.2009 р. до 31.08.2009 р. було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»послуги механізмами на загальну суму 64625, 40 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 1 мех. (05)-2009 від 31.05.2009 р., № 2мех.(05)-2009 р. від 30.06.2009 р., № 3мех. (05) - 2009 р. від 31.07.2009 р., № 4мех.(05)-2009 р. від 31.08.2009 р. та підписаними представником замовника і скріпленими печаткою шляховими листами будівельної машини (копії в матеріалах справи).

Проте надані послуги відповідач оплатив частково –лише в сумі 18334, 20 грн.

10 серпня 2009 року позивач звернувся листом № 912 до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість, але даний лист був залишений відповідачем без відповіді та реагування.

28.09.2009 р. позивач направив на адресу ТОВ «Нафтогазбудмонтаж»претензію на суму 47704, 20 грн., в тому числі щодо сплати пені на суму 1413, 00 грн., в якій ставилися вимоги здійснити передислокацію механізмів та сплатити заборгованість і пеню.

23.11.2009 р. на адресу позивача від ТОВ «Нафтогазбудмонтаж»надійшла відповідь № 9 від 18.11.2009 р. про те, що претензія від 29.09.2009 р. буде задоволена протягом грудня 2009 року –січня 2010 року.

Проте відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, передислокацію механізмів не здійснив, надані позивачем послуги не оплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з ТОВ «Нафтогазбудмонтаж»46291, 20 грн. основного боргу за надані послуги, 5093, 64 грн. пені та 7488, 00 грн. збитків, пов’язаних з передислокацією механізмів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за надані послуги розрахунок провів не у повному обсязі, у зв’язку з чим його основний борг склав 46291, 20 грн., і відповідачем він визнаний у акті звірки взаєморозрахунків від 01.09.2009 р. (копія в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»46291, 57 грн. основного боргу за договором №66 від 07.05.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні газопроводи «Дружба»просить суд також стягнути з відповідача 5093, 64 грн. пені, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за надані послуги за договором № 66 від 07.05.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 5.4. договору № 66 від 07.05.2009 р., за несвоєчасне здійснення оплати за надані замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати пені від суми боргу за кожний день протермінування платежу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В ході дослідження наданого позивачем розрахунку було встановлено, що ним не дотримано вимог, передбачених нормами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, зокрема –нараховано пеню за період, більший ніж шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, у зв’язку з чим судом виконано власний розрахунок пені, за яким стягненню з відповідача підлягають штрафні санкцій у розмірі 4597, 85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7488, 00 грн. збитків (додаткових витрат), пов’язаних з передислокацією механізмів.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об’єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов’язань.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивач не довів необхідності передислокації механізмів з об’єкту, не надав суду належних доказів фактичного понесення витрат на таку передислокацію та не обґрунтував розміру збитків, то за таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудмонтаж»(вул. Червоноармійська, 64, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 36284162) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»(вул. Липинського, 12, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 26112972) 46291 (сорок шість тисяч двісті дев’яносто одну) грн. 20 коп. основного боргу, 4597 (чотири тисячі п’ятсот дев’яносто сім) грн. 85 коп. пені, 508 (п’ятсот вісім) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 201 (двісті одну) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.