Рішення № 10258709, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 54/6616.06.10 За позовомТворчо-виробничого підприємства Національної спілки

кінематографістів України "Просвітницьке кіно України"

до Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних

фільмів"

про стягнення 56 418,13 грн. Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Давиденко О.Г., довіреність № 1 від 31.03.2010 р.

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 16.06.2010 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Творчо-виробниче підприємство Національної спілки кінематографістів України "Просвітницьке кіно України" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" про стягнення 40 688,40 грн. основного боргу та 15 729,73 грн. пені за договором від 19.11.2007 р.

Ухвалою суду від 17.05.2010 р. порушено провадження у справі № 54/66, розгляд справи призначено на 16.06.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2010 р. не зявився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 09547391.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2007 р. між Творчо-виробничим підприємством Національної спілки кінематографістів України "Просвітницьке кіно України" та Державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" був укладений договір, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, зобовязується надати відповідачу послуги з виробництва документального відеофільму "Камбоджієць з Березані" (п. 1.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Як передбачено п. 1.3. договору, прийом робіт здійснюється за актом прийому-передачі.

Позивач у грудні 2007 р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з технічного забезпечення виробництва документального відеофільму "Камбоджієць з Березані", що підтверджується наявними у матеріалах справи актами про надання послуг (виконання робіт) від 24.12.2007 р. та 28.12.2007 р., підписаними представниками обох сторін та скріпленими відбитками їх печаток.

Вищевказані акти підписані відповідачем без жодних зауважень щодо якості або інших умов надання послуг, а тому приймаються судом в якості належного доказу виконання позивачем зобовязань по наданню послуг, передбачених договором, що є підставою для їх оплати.

Загальна вартість наданих послуг відповідно до актів про надання послуг (виконання робіт) становить 95 575,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.2. договору оплата робіт здійснюється відповідачем шляхом перерахування зазначеної у п. 3.1. договору суми на поточний рахунок виконавця. Разом з тим, сторонами не були погоджені строки оплати наданих послуг.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як пояснив позивач, відповідач оплатив послуги, прийняті за актом від 24.12.2007 р., у розмірі 54 887,00 грн.

15.04.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити надані послуги на суму 40 688,40 коп., яка була отримана відповідачем 16.04.2009 р. і зареєстрована за вх. № 68, про що свідчить відмітка на примірнику листа, копія якого міститься у матеріалах справи.

З урахуванням передбачених ст. 530 ЦК України строків виконання зобовязань, відповідач повинен був оплатити надані послуги у строк до 23.04.2009 р.

Однак зазначене зобовязання відповідачем не виконано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 40 688,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 15 729,73 грн. пені за період з 01.10.2008 р. по 30.04.2010 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 4.3. договору, яким передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожний день затримки. Як свідчить наданий позивачем розрахунок, суму пені позивач розраховує за період з 01.10.2008 р. по 30.04.2010 р. (577 днів), виходячи із суми заборгованості 40 688,40 грн.

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені за порушення строків оплати наданих послуг починається з 24.04.2009 р. і припиняється 24.10.2009 р.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 504,71 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

40688,4024.04.2009 - 14.06.20095212%1391,21

40688,4015.06.2009 - 11.08.20095811%1422,42

40688,4012.08.2009 - 24.10.20097410,25 %1691,08

4504,71

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не надав доказів повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг та не навів підстав для звільнення від обовязку їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 45 193,11 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18, ідентифікаційний код 02404397) на користь Творчо-виробничого підприємства Національної спілки кінематографістів України "Просвітницьке кіно України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 6, ідентифікаційний код 30301962) 40 688 (сорок тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 40 коп. боргу, 4 504 (чотири тисяч пятсот чотири) гривні 71 коп. пені, 451 (чотириста пятдесят одну) гривню 93 коп. державного мита, 189 (сто вісімдесят девять) гривень 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 24 (двадцять чотири) гривні 90 коп. інших витрат, повязаних із розглядом справи.

3.В іншій частині у позові відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 05.07.2010 р.