Рішення № 10258628, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20414.06.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

про стягнення 52 741, 62 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Паламарчук О.А. –довіреність б/н від 02.06.09р.;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Маслозавод «Прилуки»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»про стягнення 52741, 62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки № 208 від 21.08.2009 р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 38259, 64 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 38259, 64 грн. - боргу, 4082,78 грн. –пені, 7651,93 грн. –штрафу, 2149,79 грн. –індекс інфляції, 597, 48 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –528,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 19.04.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.05.2010р.

20.05.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 14.06.2010р.

14.06.2010р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.06.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 208 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов’язується поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язується приймати товар та оплачувати її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору асортимент та ціна товару закріплюється сторонами у відповідній специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється позивачем партіями згідно накладних у відповідності до замовлення відповідача.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання відповідних накладних уповноваженими представниками сторін.

Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування відповідачем повної суми, яка складає ціну продукції, в безготівковій формі на банківський рахунок позивача. Повний розрахунок має бути здійснено відповідачем протягом 14 днів з моменту отримання товару (п. 6.2, 6.3 Договору).

27.08.2009 р., на виконання умов Договору, позивачем згідно накладної № ЦЗ-00007 (копія в матеріалах справи) було поставлено відповідачу товар на суму 74259, 64 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 38259,64 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 9.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4082,78 грн., та штраф у розмірі 7651,93 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 9.3 Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої належним чином продукції за кожний день такого прострочення та штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 4082,78 грн. та штрафу в розмірі 7651,93 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2149,79 грн. –індекс інфляції та 597,48 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2149,79 грн. –індекс інфляції та 597, 48 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 31112772) на користь Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»(17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 36, код ЄДРПОУ 30713561) –38259 (тридцять вісім тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 64 коп. –боргу, 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 78 коп. –пені, 7651 (сім тисяч шістсот п’ятдесят одну) грн. 93 коп. –штрафу, 2149 (дві тисячі сто сорок дев’ять) грн. 79 коп. –індексу інфляції, 597 (п’ятсот дев’яносто сім) грн. 48 коп. –3 % річних, 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 02.07.2010р.