Рішення № 102583845, 11.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7574/21

2/357/602/22

Категорія 38

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

31 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 20033-002.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 200331-002-01 від 31 березня 2020 року.

Також, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 200331-002 від 31 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 200331-002-02 від 31 березня 2020 року.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит у розмірі 60000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит позивачу та зробити оплату за користування кредитом на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, плата за користування кредитом складає 5,9 % в місяць від загального розміру кредиту. Крім щомісячних процентів, стягується разовий процент у розмірі 5,9% від загального розміру кредиту. Разовий процент стягується із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок відповідача.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, відповідач зобов`язаний повернути кредит та здійснити плату за його користування до 31 березня 2021 року, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання позичальником (відповідачем) своїх зобов`язань за договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти у передбаченому договором розмірі. Отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням № 488 від 01 квітня 2020 року про перерахування відповідачу суми кредиту на визначений в кредитному договорі рахунку, з вирахуванням комісії 5,9 % за оформлення кредиту.

Станом на день подачі цього позову, відповідач лише частково сплатила заборгованість, заплативши на користь позивача 15000 грн. 00 коп. основної заборгованості за тілом кредиту та 10620 грн. 00 коп. заборгованості по нарахованим відсоткам.

Таким чином, відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, оскільки була зобов`язана здійснювати щомісячні платежі, згідно з розділом 5 договору (графік платежів), а до 31 березня 2021 року сплатити заборгованість в повному обсязі.

Позивач звертався до відповідача телефоном та письмово з вимогами про належне виконання умов договору та сплату боргу в позасудовому порядку, однак відповідач виконувати умови договору відмовляється, зазначені обставини підтверджуються досудовою вимогою № 10/12-9 від 10 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 6.1.1.2. кредитного договору, позивач (кредитодавець) має право вимагати від відповідача (позичальника) повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі у разі затримання відповідачем (позичальником) сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором значно більше ніж один місяць, тому позивач, керуючись п. 6.1.1.2. кредитного договору, має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості в повному обсязі.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за кредитом складається з суми отриманої позики (залишок по тілу кредиту) - 45000 грн. 00 коп., нарахованих відсотків за користування кредитними коштами - 35400 грн. 00 коп. Штрафні санкції у період карантину не нараховувалися.

Отже, станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 80400 гривень 00 коп.

Намагаючись вирішити спір в позасудовому порядку, позивач також звертався до відповідача ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки № 200331- 002-01 від 31 березня 2020 року.

Так, відповідно до п. 1.1., 2.1, 3.1. вищезазначеного договору поруки, відповідач зобов`язаний виконати зобов`язання за кредитним договором замість позичальника і несе з позичальником солідарну відповідальність за кредитним договором перед кредитором.

Керуючись вищезазначеним, позивач звернувся до відповідача ОСОБА_2 , як до поручителя з досудовою вимогою про сплату заборгованості від 10 грудня 2020 року №10/12-10.

Однак, відповідач ОСОБА_2 (поручитель) також не вжила жодних заходів спрямованих на погашення заборгованості, чим порушила умови укладеного між сторонами договору поруки.

Так само, позивач звертався і до відповідача ОСОБА_3 , як поручителя за договором поруки № 200331-002-02 від 31 березня 2020 року.

Умови укладених договорів поруки є абсолютно аналогічними і відповідно до п. 1.1., 2.1, 3.1. укладеного між сторонами договору поруки відповідач ОСОБА_3 зобов`язаний виконати зобов`язання за кредитним договором замість позичальника і несе з позичальником солідарну відповідальність за кредитним договором перед кредитором.

Факт звернення позивача до відповідача ОСОБА_3 підтверджується копією вимоги про сплату заборгованості від 10 грудня 2020 року №10/12-11.

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором поруки № 200331-002-02 від 31 березня 2020 року не виконав.

А тому, просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 80400,00 грн., та витрати на сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн. (а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 09 липня 2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху (а.с. 39-41).

Ухвалою судді від 15 вересня 2021 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 54-55).

В судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» свого представника не направив, надіслали заяву, за підписом директора ТОВ «Кредитсервіс» Богодухова Д.О., зареєстрована судом 05.10.2021 року за вх. № 46639, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 60).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначено на 25.10.2021 року о 11 год. 00 хв., не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернулись поштові конверти, в яких працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 68, 70).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 25.10.2021 року о 11 год. 00 хв., не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 69).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, яке було призначено на 25.10.2021 року о 11 год. 00 хв., не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 59).

25 жовтня 2021 року судове засідання було відкладено на 29 листопада 2021 року о 10 год. 00 хв., у зв`язку з неявкою відповідачів та відсутністю відомостей про їх належне сповіщення (а.с. 63).

Відповідачу ОСОБА_1 було вдруге направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 29.11.2021 року о 10 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 80, 81).

Відповідачу ОСОБА_2 було вдруге направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 29.11.2021 року о 10 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 82).

Відповідачу ОСОБА_3 було вдруге направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 29.11.2021 року о 10 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із зазначеного поштового повідомлення вбачається, що відповідач отримав судову повістку 11.11.2021 року та був повідомлений про слухання справи, яке відбудеться в Білоцерківському міськрайонному суді 29 листопада 2021 року о 10 годині 00 хвилин (а.с. 71).

29 листопада 2021 року судове засідання було відкладено на 11 січня 2022 року о 15 год. 00 хв., у зв`язку з неявкою відповідачів та відсутністю відомостей про їх належне сповіщення (а.с. 72).

Відповідачу ОСОБА_1 було втретє направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 11.01.2022 року о 15 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 84).

Відповідачу ОСОБА_2 було втретє направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 11.01.2022 року о 15 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 83).

Відповідачу ОСОБА_3 було втретє направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 11.01.2022 року о 15 год. 00 хв. рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із зазначеного поштового повідомлення вбачається, що відповідач особисто отримав судову повістку 04.12.2021 року та був повідомлений про слухання справи, яке відбудеться в Білоцерківському міськрайонному суді 11 січня 2022 року о 15 годині 00 хвилин (а.с. 79).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь - кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч. 1 ст. 131 ЦПК України).

Також, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дат відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

А тому, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлялись про виклик до суду на інформаційному веб-сайті судової влади України, на 15 годину 00 хвилин 11 січня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 у справі про стягнення заборгованості, про що в матеріалах справи свідчать наявні оголошення (а.с. 76-78).

Отже, суд вважає, що були застосовані всі заходи для сповіщення відповідачів про розгляд цивільної справи та приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про слухання справи, яке було призначено на 11 січня 2022 року були повідомлені завчасно, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.

З боку відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Також, не надходив і відзив на позовну заяву АТ «Кредобанк».

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явились в судове засідання, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 11.01.2022 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 31 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200331-002 (а.с. 19-21).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит у розмірі 60000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит позивачу та зробити оплату за користування кредитом на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, плата за користування кредитом складає 5,9 % в місяць від загального розміру кредиту. Крім щомісячних процентів, стягується разовий процент у розмірі 5,9% від загального розміру кредиту. Разовий процент стягується із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок відповідача.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, відповідач зобов`язаний повернути кредит та здійснити плату за його користування до 31 березня 2021 року, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання позичальником (відповідачем) своїх зобов`язань за договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти у передбаченому договором розмірі. Отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням № 488 від 01 квітня 2020 року про перерахування відповідачу суми кредиту на визначений в кредитному договорі рахунку, з вирахуванням комісії 5,9 % за оформлення кредиту.

Відповідно до п. 6.1.1.2. кредитного договору, позивач (кредитодавець) має право вимагати від відповідача (позичальника) повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі у разі затримання відповідачем (позичальником) сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором значно більше ніж один місяць, тому позивач, керуючись п. 6.1.1.2. кредитного договору, має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості в повному обсязі.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 лише частково сплатила заборгованість, заплативши на користь позивача 15000 грн. 00 коп. основної заборгованості за тілом кредиту та 10620 грн. 00 коп. заборгованості по нарахованим відсоткам.

Таким чином, відповідач не виконала в повному об`ємі зобов`язання за кредитним договором, оскільки була зобов`язана здійснювати щомісячні платежі, згідно з розділом 5 договору (графік платежів), а до 31 березня 2021 року сплатити заборгованість в повному обсязі.

Позивач звертався до відповідача ОСОБА_1 телефоном та направив досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, на адресу реєстрації місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 та сплату боргу в позасудовому порядку, однак відповідач виконувати умови договору відмовляється, що підтверджуються досудовою вимогою № 10/12-9 від 10 грудня 2020 року (а.с. 26-28).

Так, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України, відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого, у відповідача ОСОБА_1 існує перед позивачем заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 80400,00 гривень.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнанні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, підписання кредитного договору № 200331-002 від 31.03.2020 року свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови даного договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

12 грудня 2020 року відповідачу ОСОБА_1 (позичальнику) було направлено вимогу від 10.12.2020 року про повне дострокове погашення кредиту, однак заборгованість не була сплачена.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 200331-002-01 від 31 березня 2020 року та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 200331-002-02 від 31 березня 2020 року.

Відповідно до п. 1.1, 2.1, 3.1 вищезазначених договорів поруки, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зобов`язані виконати зобов`язання за кредитним договором замість позичальника, і несуть з позичальником солідарну відповідальність за кредитним договором перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

За правилами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також, відповідно до п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання позичальником свого зобов`язання поручитель та позичальник відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники (а.с. 24-25)

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

Позивачем ТОВ «Кредитсервіс» належним чином виконані умови договору та надано відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відповідності до договорів поруки зобов`язувались перед товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

Позивач звертався до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як до поручителів з досудовою вимогою про сплату заборгованості від 10 грудня 2020 року № 10/12-10 та № 10/12-11 (а.с. 29, 32).

Однак, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як поручителі, також не вжили жодних заходів спрямованих на погашення заборгованості, чим порушили умови укладеного між сторонами договору поруки.

Оскільки з боку боржника порушені умови договору та наявна заборгованість в сумі 80400,00 грн., яка складається з наступного: залишок по тілу кредиту - 45000,00 грн., нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 35400,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором кредиту, то така заборгованість підлягає стягненню на користь позивача солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як зазначено вище, на вимогу позивача про повне дострокове погашення кредиту, відповідачі не відреагували та залишили поза увагою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановлений законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідачі зобов`язання за договором не виконують, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З боку відповідачів не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум та обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на законі, а з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованості за договором у сумі 80400,00 гривень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 4).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 61, 65 СК України, ст.ст. 16, 203, 526, 530, 554, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором № 200331-002 від 31.03.2020 року у розмірі 80400 гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 2270 гривень 00 копійок, а загалом 82670 гривень 00 копійок (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 41125531, адреса місцезнаходження: вул. Євгена Коновальця буд. 36-Д, приміщення 65-з);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт, серії НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 , паспорт, серії НОМЕР_6 ).

Повний текст заочного рішення складено 11 січня 2022 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов