Рішення № 102583581, 12.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4732/21

2/357/784/22

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

За участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача Осадько О.О.;

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «К-А-Н», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, завданої внаслідок злочину ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить суд : 1) Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 295 657, 99 грн.; 2) Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 1 000 000, 00 грн.; 3) Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на її користь понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2014 близько 15 години 15 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи мікроавтобусом «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебував в оренді «ПП «К-А-Н» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, рухаючись по автодорозі Р-17 Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне в напрямку м. Біла Церква на 16 км + 400 м вказаного автошляху поблизу с. Сорокотяги Білоцерківського району Київської області, при виконанні маневру обгону автомобіля ЗИЛ-45021 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду в попутному напрямку та виконував маневр лівого повороту зі з`їздом на другорядну дорогу, допустив зіткнення з ним, після чого автомобіль ЗИЛ-45021 реєстраційний номер НОМЕР_2 перекинувся на правий бік.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса ОСОБА_3 від отриманих травм загинув на місці ДТП, а позивач, як пасажир цього мікроавтобуса, отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння черепа, закритого перелому правої плечової кістки, закритого перелому лівої стегнової кістки, відкритого перелому нижньої щелепи зліва, забою головного мозку, рани на слизовій оболонці ротової порожнини, на язиці, на правому колінному суглобі, ушкодження 1-го зуба на нижній щелепі справа, 1,2,3,4,5 зубів на нижній щелепі зліва, синця на обличчі зліва, садна на голові, які згідно висновку експерта№ 484-д від 05.01.2015 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію - як небезпечні для життя.

Як вбачається з копії договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі № 1696, законним володільцем транспортного засобу, в результаті експлуатації якого позивачці було заподіяно шкоду, а саме мікроавтобуса «Mersedes-Benz»,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є приватне підприємство «К-А-Н». Також ПП «К-А-Н» отримало тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 виданий на строк з 21.08.2013 по 21.08.2016.

Про законність володіння вказаним транспортним засобом свідчить також і те, що 21.08.2013 ПП «К-А-Н» на вказаний транспортний засіб на підставі тимчасового реєстраційного талона серії НОМЕР_4 отримало ліцензійну картку серії НОМЕР_5 , а 08.07.2014 застрахувало свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ СК «Провідна» на підставі Полісу № АІ/2234127 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії з 12.07.2014 по 11.01.2015.

Відповідно до умов п. 7 цього Полісу, забезпеченим транспортним засобом є саме «Mersedes-Benz», модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Оскільки під час досудового розслідування ПП «К-А-Н» заперечувало ті обставини, що водій ОСОБА_3 , який загинув на місці події, перебував з відповідачем у трудових відносинах, не надав жодних відомостей про те, яким чином передавався та на яких підставах водій ОСОБА_3 , керував мікроавтобусом Mersedes-Benz,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , законним володільцем в момент якого був відповідач, зважаючи також на відсутність будь-яких звернень ПП «К-А-Н» про те, що вказаний транспортний засіб вибув з володіння відповідача поза його волею, то об`єкт не виходив із володіння його безпосереднього володільця, ПП «К-А-Н», і саме він на підставі статті 1187 ЦК України повинен понести відповідальність за заподіяну позивачці шкоду в результаті ДТП.

В результаті ДТП позивачці була спричинена матеріальна шкода, яка полягає у витратах, які вона зробила для відновлення свого порушеного права.

Так, у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень вона в період 10.10.2014 по 20.10.2014 знаходилася на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Білоцерківської міської лікарні № 2. Витрати на лікування в цей період склали 14 799, 74 грн.

Звідти позивачка була переведена для подальшого лікування в Київську обласну клінічну лікарню, де вона перебувала на лікуванні з 20.10.2014 по 13.11.2014 та перенесла три операції. Витрати на лікування за цей період склали 25 570, 40 грн.

В подальшому, за рекомендаціями лікарів та у зв`язку з сильними болями спини та голови, вона амбулаторно проходила знеболюючу терапію, перебувала під наглядом лікарів ортопеда-травматолога, нейрохірурга, щелепно-лицевого хірурга та два місяці перебувала в напівліжковому стані.

Потім з 28.03.2016 по 10.04.2016 вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні, де оперувалася з приводу зняття металоконструкції зі щелепи. Витрати на лікування в цей період склали 2 107, 79 грн.

З 04.08.2017 по 23.08.2017 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні у Володарській центральній районній лікарні. Витрати на лікування в цей період склали 8 390, 59 грн.

З 11.09.2017 по 15.09.2017 вона перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні. Витрати на лікування в цей період склали 5 873, 76 грн.

У зв`язку з спазмуванням м`язів ротової порожнини, порушення чутливості нижньої губи та болі в щелепі, позивачку було госпіталізовано до центру щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні, де 23.02.2018 їй було проведено операцію з видалення стороннього тіла нижньої щелепи. На лікуванні вона перебувала з 20.02.2018 по 27.02.2018. Витрати на лікування в цей період склали 2 534, 42 грн.

В період з 04.06.2020 по 07.08.2020 їй було проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації у лікаря ОСОБА_5 . Витрати на лікування в цей період склали 37 300, 00 грн.

З моменту ДТП і по даний час на придбання ліків та медичні послуги під час амбулаторного лікування позивачкою було витрачено 40 991, 02 грн.

Крім того, у зв`язку з одержаними в ДТП травмами позивачка з 15.12.2014 і по даний час проходить амбулаторне лікування та реабілітацію в місті Біла Церква у лікаря ОСОБА_6 з діагнозом «Стан після полі травми, ускладнивши перебіг деформуючого остеохондрозу хребта з порушенням функції верхніх та нижніх кінцівок та функції сечовидільної системи, після госпітальна інфекція. Витрати на лікування у лікаря ОСОБА_6 склали 258 000, грн.

Крім того, на проведення аналізів за направленнями лікаря ОСОБА_6 , позивачкою було витрачено 2 600,00 грн.

Таким чином, на придбання медикаментів, проведення лікування, післяопераційну реабілітацію позивачкою на момент звернення до суду було витрачено грошові кошти на загальну суму 398 167, 72 грн., що в розумінні статті 22 ЦК України є матеріальною шкодою.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 2234127 зі строком дії з 12.07.2014 по 11.05.2015.Відповідно до даного полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю склав 99 500, 00 грн. (1000 000, 00 грн. - 500, 00 грн. франшиза). Страхова компанія відшкодувала позивачці шкоду. Невідшкодованою залишилася різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 295 657, 99 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

В результаті ДТП позивачці була заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Внаслідок ДТП позивач проходить тривале лікування і реабілітацію, відчуває сильний фізичний біль. Довготривалий емоційний стрес, який супроводжується почуттями розгубленості, образи, обурення, тривоги, страху за своє життя та здоров`я.

Сильний біль в спині та дискомфорт в ділянці нижньої щелепи спричиняє душевний неспокій.

Після ДТП та перенесеними через неї травмами, у неї постійно болить спина та голова. Позивач стала невпевненою в собі, замкненою, дратівливою.

Проходження 5 операцій обумовило необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів та дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

Все це призвело до розладу стосунків з чоловіком ОСОБА_7 , який подав заяву до суду на розлучення у грудні 2016 року, що значною мірою позначилося на психологічному та емоційному стані. Позивачці доводиться самостійно шукати грошові кошти для постійного лікування та відновлення фізичного здоров`я.

Враховуючи характер, тривалість та обсяг заподіяних моральних страждань, позивачка оцінює моральну шкоду в розмірі 1 000 000, 00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2021 року, вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 09 червня 2021 року.

31 травня 2021 року на адресу суду надійшло пояснення від третьої особи щодо позову, відповідно до якого третя особа підтримує позов, вважаючи його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Пояснення обґрунтовано тим, що 21.08.2013 між ПП «КАН» та третьою особою було укладено договір оренди транспортного засобу, який був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі за № 1696.

На виконання п. 1.7 вказаного договору, ним було передано в оренду ПП «КАН» належний йому автобус пасажирський марки мікроавтобусом Mersedes-Benz,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , терміном на три роки, тобто з 21.08.2013 по 21.08.2016.

В подальшому, на підставі вказаного договору оренди ПП «КАН» отримало тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 , виданий на строк з 21.08.2013 по 21.08.2016, а 21.08.2013 на підставі тимчасового реєстраційного талону ПП «КАН» отримало ліцензійну картку серії НОМЕР_5 на вказаний транспортний засіб.

08.07.2014 ПП «КАН» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ СК «Провідна» на підставі Полісу № АІ/2234127 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії з 12.07.2014 по 11.01.2015.

За вказаним полісом забезпеченим транспортним засобом є саме «Mersedes-Benz», модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Договір оренди транспортного засобу від 21.08.2013 достроково не розривався, до закінчення терміну дії оренди ПП «КАН» не повертало третій особі транспортний засіб та користувалося ним протягом всього терміну дії договору оренди.

Вказані обставини свідчать про те, що станом 10.10.2014 транспортний засіб «Mersedes-Benz», модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 не вибував з володіння відповідача і відповідач на законних підставах експлуатував вказаний транспортний засіб під час ДТП, яка мала місце 10.102.2014 за його участі, що є ключовою ознакою володільця джерела підвищеної небезпеки.

Третя особа погоджується з обґрунтуванням позовної заяви і в тій частині, що вказаний транспортний засіб не вибував з володіння його безпосереднього володільця ПП «КАН» і саме він на підставі статті 1187 ЦК України повинен нести відповідальність за заподіяну позивачу в результаті ДТП шкоду, оскільки ПП «КАН» не надало жодних відомостей про те, яким чином передавався та на яких підставах водій ОСОБА_3 керував мікроавтобусом «Mersedes-Benz», модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , законним володільцем в момент ДТП був відповідач. Відсутні також і будь-які звернення ПП «КАН» про те. що вказаний транспортний засіб вибув з володіння відповідача поза його волею.

07 червня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Осадько Олександра Олексійовича надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову та покласти судові витрати на позивача.

Відзив обґрунтовано тим, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2014 органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

За результатами досудового розслідування 24.06.2016 прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Мікроавтобус «Мерседес» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 був застрахований відповідно до Полісу № АІ 2234127 від 12.07.2014. Тому, позивач повинна була звернутися на підставі страхового полісу до страхувальника із заявою про відшкодування завданої шкоди. Страхувальник в свою чергу компенсує витрати пов`язані з лікуванням потерпілої. Дане питання регулюється чинним законодавством та передбачає процедуру звернення за відшкодуванням завданої шкоди внаслідок ДТП. Позивач в свою чергу порушила порядок встановлений законодавством та помилково звернулася до неналежного відповідача.

Відповідно до позовної заяви позивач помилково вважає, що мікроавтобус належить маршрутному перевізнику ПП «К-А-Н», а водій працював на вказаному підприємстві. За версією позивача, вказаний мікроавтобус, яким керував зазначений водій, виконував рейс по маршруту Володарка-Київ на підставі дозвільних документів ПП «К-А-Н». Свої припущення обґрунтовує тим, що згідно ліцензійної картки на вказаний мікроавтобус, ПП «К-А-Н» видано дозвіл на внутрішні перевезення пасажирів.

Однак. Позивачем не зазначено факт, що на день вчинення ДТП зазначена ліцензійна картка втратила свою чинність, а вказаний автомобіль не використовувався ПП «К-А-Н» для здійснення пасажирських перевезень. Так. На початку жовтня 2014 року ПП К-А-Н» звернулося до начальника управляння Укртрансбезпеки Київської області про анулювання зазначеної ліцензії у зв`язку припиненням використання даного мікроавтобуса.

Відповідно до записів у Журналі технічного огляду автомобілем на підприємстві ПП «К-А-Н» у день 10.10.2014 Mersedes-Benz,, модель 311СDI, 2000 року випуску, шасі № VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 технічний огляд не проходив та на маршрут не допускався..

Зазначене свідчить про те. що вказаний мікроавтобус використовувався підприємством для перевезень пасажирів станом на 10.10.2014.

В матеріалах кримінального провадження наявні копії Журналу про відсутність обслуговування мікроавтобуса, що підтверджує факт не використання відповідачем вказаного мікроавтобуса для перевезення пасажирів або для будь-яких інших цілей.

З 30 вересня 2014 року ПП «К-А-Н» припинило використовувати мікроавтобус у своїй діяльності, а про подальшу експлуатацію даного автомобіля інформацією не володіє.

На період 10.10.2014 водій ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з відповідачем, оскільки був звільнений з 01.10.2014. Відповідно до наказу № 34-к від 28.08.2014 про прийняття водія до особового складу, ОСОБА_3 прийнято на роботу на випробувальний термін строком на 1 місяць.

Відповідно до наказу № 43-к від 01.10.2014 ОСОБА_3 звільнено з підприємства відповідача, оскільки той, в свою чергу, не пройшов випробувальний термін.

За 3 квартал 2014 року водієві було нараховано заробітну плату з 01.09.2014 по 30.09.2014. Вказане підтверджується Формою 1ДФ .

Відповідно до записів за 10.10.2014 з Журналу виїзду транспортного засобу та інструктажу водіїв, підпис водія ОСОБА_3 відсутній. Інструктаж з останнім не проводився, та на маршрут водій не допускався.

В журналі медичного огляду водіїв ПП «К-А-Н» відсутні дані за 10.10.2014 про проходження медичного огляду ОСОБА_3 , що підтверджує, що на маршрут його не допущено.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 25.04.2016, органом досудового розслідування встановлено, ОСОБА_3 , офіційно не працевлаштований.

Дані обставини підтверджують, що на момент ДТП водій ОСОБА_3 не мав трудових відносин з відповідачем.

Отже, твердження позивача про наявність трудових відносин між відповідачем та водієм ОСОБА_3 є хибним, а ПП «К-А-Н» не завдало шкоду позивачу, тому не є відповідачем.

Оскільки мікроавтобус, яким керував водій ОСОБА_3 не має жодного відношення до ПП «К-А-Н», позивач повинна звертатися до страхувальника, який буде належним відповідачем.

За клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 09 червня 2021 року, підготовче засідання відкладено на 09 серпня 2021 року.

18 червня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої щодо тверджень про неналежність відповідача, страхова компанія відшкодувала позивачу шкоду, заподіяну життю та здоров`ю по квитанціях, перелік яких наведено у листах-відповідях страхової компанії на адвокатські запити № 17-12/7567 від 01.11.2019, № 17-12/1557 від 25.03.2020, № 17-12/1825 від 21.04.2020, № 17-12/3730 від 17.08.2020.

Невідшкодованою залишилася різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 295 657, 99 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача. Завдана моральна шкода також підлягає відшкодуванню з відповідача.

Щодо тверджень про не використання мікроавтобусу відповідачем, позивач послався на обставини, викладені у пояснення третьої особи у справі щодо існування між ПП «К-А-Н» та ОСОБА_2 договірних відносин щодо оренди транспортного засобу, який на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був чинним і автомобіль, який 10.10.2014 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, був у володінні ПП «К-А-Н».

За клопотанням представника відповідача - адвоката Осадько О.О., підготовче засідання, призначене на 09 серпня 2021 року відкладено на 21 вересня 2021.

Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Осадько О.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференція.

Підготовче засідання, призначене на 21 вересня 2021 року відкладено на 23 жовтня 2021 року у зв`язку з відсутністю повноважень у представника позивача.

22 жовтня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Осадько О.О. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - повідомлення ПП «К-А-Н», адресованого ОСОБА_2 29.09.2014 щодо відсутності потреби даного підприємства в подальшій експлуатації транспортного засобу Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та прохання до 05.10.2014 прибути до ПП «К-А-Н» для отримання автомобіля і остаточного розрахунку за договором оренди.

23 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло заперечення позивача проти заяви відповідача про долучення доказів до матеріалів справи. В даному запереченні позивач звернув увагу суду на те, що доказів розірвання і визнання договору оренди недійсним відповідачем не надано, а тому транспортний засіб не було повернуто достроково орендодавцю ОСОБА_2 і він знаходився на зберіганні та володінні ПП «К-А-Н».

22 жовтня 2021 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Осадько О.О. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - копії розрахунку відшкодування шкоди у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 від 04.09.2019.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2021 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 грудня 2021 року. Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача та викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_6 .

26 жовтня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від представника відповідача - адвоката Осадько О.О. про долучення до матеріалів справи доказів, яка в свою чергу надійшла на адресу суду 23 жовтня 2021 року засобами електронного зв`язку.

17 грудня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Осадько О.О. про відкладення розгляду справи, призначеного на 21 грудня 2021 року у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі. Задоволивши вказане клопотання, судовий розгляд справи відкладено на 12 січня 2022 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди підтримала в повному обсязі, в частині стягнення моральної шкоди покладається на думку суду. Пояснила суду про те, що у відділенні щелепно-лицевої хірургії Київської обласної лікарні їй було встановлено 7 імплантів зубів замість пошкоджених в дорожньо-транспортній пригоді, але у 2020 році за усною порадою лікаря Київської обласної лікарні вона звернулася в клініку доктора Ріпи, де їй де їй було зрізано один імплант та зроблено чистку зубів. Вказані процедури на думку лікаря були необхідні з метою зняття запального процесу. У клініці доктора Ріпи її повідомили про те, що відновлення зубного ряду пов`язане з наслідками перенесеної травми. У лікаря Бочарова, який за спеціальністю є лікарем-терапевтом, вона лікується з 2011 року з приводу підвищеного тиску та сколіозу. Після дорожньо-транспортної пригоди вона звернулася до лікаря Бочарова з метою проходження реабілітації після перенесеної травми, де проходить її до даного часу. В лікаря Бочарова вона проходить реабілітацію, так як не довіряє лікарям державних та комунальних лікувальних закладів. Лише пів року потому вона перестала відчувати біль після перенесеної травми. Другу групу інвалідності їй призначено за декілька місяців перед дорожньо-транспортною пригодою у зв`язку зі сколіозом хребта. Моральну шкоду позивач обґрунтувала важким ушкодженням здоров`я, проходженням тривалої реабілітації та розлучення із чоловіком, пов`язаним зі станом її здоров`я.

Представник відповідача - адвоката Осадько О.О. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд в їх задоволенні відмовити повністю у зв`язку з тим, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди водій мікроавтобуса ОСОБА_3 на момент вчинення даної події був звільнений з підприємства «К-А-Н» та відповідно не перебував з відповідачем у трудових відносинах. Підприємство «К-А-Н» експлуатувало транспортний засіб - мікроавтобус Mercedes до закінчення трудових відносин з водієм ОСОБА_3 . Власником вказаного транспортного засобу є третя особа у справі, а у відповідача він перебував в оренді. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди вказаний транспортний засіб не виїжджав на маршрут, а раніше експлуатувався відповідачем для здійснення регулярних маршрутних перевезень. Перед вчиненням дорожньо-транспортної пригоди ПП «К-А-Н» звернулося до третьої особи - власника транспортного засобу щодо його повернення, але транспортний засіб власнику не було повернуто. Акт прийому-передачі даного транспортного засобу від відповідача та третьої особи, у відповідача відсутній. Де перебував транспортний засіб до 10 жовтня 2014 року йому невідомо. Із завами до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння транспортного засобу - мікроавтобусу Mercedes ПП «К-А-Н» не зверталося. З приводу вартості лікування позивача, представник відповідача вважає, що розмір лікування є завищеним, так як у 2019 році лікарем проводилася експертиза, висновок якої ним долучено до матеріалів цивільної справи.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задоволити. Пояснив суду, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди мікроавтобус Mercedes перебував у ПП «К-А-Н», відповідно до договору оренди. Лист щодо розірвання договору оренди від ПП «К-А-Н» до нього не надходив. Мікроавтобус він особисто забирав зі штрафного майданчику відділу поліції в пошкодженому після дорожньо-транспортної пригоди стані.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив суду, що він за фахом лікар-терапевт і здійснює приватну медичну практику відповідно до ліцензії за адресою: АДРЕСА_1 . Після закінчення медичного училища та під час навчання в медичному інституті він почав займатися мануальною терапією і має на це відповідну ліцензію. ОСОБА_1 лікується в нього з 2011 року з приводу сколіозу хребта та підвищеного тиску. На прийом вона приходила один раз в місяць і він робив їй масаж шийного відділу хребта та вводив ліки від тиску. Після дорожньо-транспортної пригоди, в якій потерпіла ОСОБА_1 , до нього звернулася донька останньої з метою проходження реабілітації після перенесеної травми. Стан реабілітації був дуже довгим і включав в себе проведення масажу, витяжки та повторного масажу і введення лікарських засобів, які могли б підтримувати хрящову та м`язову систему хворої. ОСОБА_1 була нерухома і скаржилася на головні болі, болі в серці, задуху та порушення руху у верхніх і нижніх кінцівках. Вартість одного прийому в нього раніше складала 200,00 грн., на даний час 300,00 грн. Грошові кошти він отримував від ОСОБА_1 безпосередньо після закінчення кожного прийому. Наперед грошові кошти він не отримував. Квитанції до прибуткових касових ордерів ним було видано по запиту пацієнта. Касова книга до початку 2022 року ним не велася.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

10 жовтня 2014 року Головним управлінням МВС України в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2014 між мікроавтобусом «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем «ЗИЛ-45021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , в результаті якої водій мікроавтобуса ОСОБА_3 загинув на місці події, а 11 пасажирів мікроавтобуса отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарень міста Біла Церква. За матеріалами події розпочато кримінальне провадження № 12014110000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 484/д від 05 січня 2015 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, які заподіяні тупими предметами і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

25 квітня 2016 року прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014110000000312 на підставі ч.1 п.5 ст. 284 КК України - у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 .

Даною постановою встановлено, що 10 жовтня 2014 року водій ОСОБА_3 , керуючи мікроавтобусом «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , рухаючись по маршруту «Володарка-Київ» допустив зіткнення з вантажним автомобілем «ЗИЛ 45021» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті якого, пасажири мікроавтобуса, у тому числі і ОСОБА_1 , отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 12.6 г, 14.6, 34.1.1. Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

06.01.2014 ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення з видом пенсії: по інвалідності 2 групи загального захворювання довічно.

21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та приватним підприємством «К-А-Н» укладено договір оренди транспортного засобу, відповідно до п. 1 якого, орендодавець передає в оренду орендареві автобус пасажирський «Mersedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 терміном на 3 роки, тобто з 21 серпня 2013 року по 21 серпня 2016 року.

08 липня 2014 року ПП «КАН» із ПрАТ «СК «Провідна» уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних (Поліс № АІ/2234127) транспортних засобів щодо транспортного засобу Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 на термін з 12.07.2014 до 11.01.2015 включно.

Приватне підприємство «К-А-Н2 отримало ліцензійну картку на транспортний засіб Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 з тимчасовим реєстраційним талом НОМЕР_4 з терміном дії з 21.08.2013 по 21.08.2016.

Наказом приватного підприємства «К-А-Н» № 43-к від 01 жовтня 2014 року звільнено ОСОБА_3 , водія, від займаної посади з 30 вересня 2014 року у зв`язку з закінченням випробувального терміну.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19.12.2016 за позовом ОСОБА_7 розірвано шлюб між ним та ОСОБА_1 .

Білоцерківською міською лікарнею № 2 надано ОСОБА_1 виписку з історії хвороби № 11955, відповідно до якої ОСОБА_1 з 10.10.2014 по 20.10.2014 перебувала в даній лікувальній установі у зв`язку з отриманням травми в результаті ДТП на трасі Володарка-Київ, будучи пасажиркою мікроавтобуса «Мерседес».

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2, витратила на лікування грошових коштів в сумі 14799,74 грн., що підтверджується касовими чеками: № 0029 від 10.10.2014 на суму 777,05 грн.; № 0016 від 10.10.2014 на суму 58,50 грн.; 0000002876 від 10.10.2014 на суму 1310,37 грн.; 0000002884 від 11.10.2014 на суму 198,45 грн.; 0058471 від 11.10.2014 на суму 992,47; 000052 від 12.10.2014 на суму 650,08 грн.; № 0049 від 12.10.2014 на суму 16,55 грн., 0000002886 від 12.10.2014 на суму 189,00 грн.; 0058575 від 12.10.2014 на суму 425,89 грн.; 0058710 від 13.10.2014 на суму 898,99 грн.; № 180601 від 13.10.2014 на суму 40,85 грн.; чек № 180486 від 13.10.2014 на суму 175,00 грн.; чек № 180662 від 14.10.2014 на суму 83,88 грн.; 0058924 від 14.10.2014 на суму 1050,06; квитанція до прибуткового касового ордеру № 14/10/14 від 14.10.2014 на суму 980,00грн.; квитанцією до прибуткового касового ордера № 14/10/14 від 14.10.2014 на суму 1 070,00 грн.; чеком № 0059122 від 15.10.2014 на суму 1122,03 грн.; чеком № 0059604 від 17.10.2014 на суму 1411,66 грн.; чеком № 0059794 від 18.10.2014 на суму 900,37 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордера № 18/10/14 від 18.10.2014 на суму 980,00 грн.; чеком № 455897 від 20.10.2014 на суму 1468, 54 грн.

Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ортопедично-травматологічний центр надано ОСОБА_1 виписку з історії хвороби стаціонарного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 з 20.10.2014 по 13.11.2014 перебувала в даній лікувальній установі з діагнозом «Уламковий черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Перелом голівки та середньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків. ЗЧМТ. Забій головного мозку (від 10.10.2014). Травматичний субарахноїдальний крововилив. Уламковий перелом нижньої щелепи зі зміщенням. Стан після шинування зубів. Стан після ПХО нижньої щелепи».

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні в Київській обласній клінічній лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 25570,40 грн., що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № І-00004709 від 22.10.2014 на суму 1 229,00 грн.; рахунком № 22-10-2014-1 від 22.10.2014 та видатковою накладною № 22-10-2014-1 від 22.10.2014 на суму 4650, 00 грн.; товарним чеком № 1Е-Рз-0007391 від 22.10.2014 на суму 2 270,77 грн.; видатковою накладною № РН-0001626 від 22.10.2014 та товарним чеком № 1626 від 03.11.2014 на суму 1480,00 грн.; товарним чеком № 00.81.873 від 23.10.2014 на суму 578,38 грн.; копією чеку без номеру від 27.10.2014 на суму 404,73 грн.; копією чеку № 366276 від 29.10.2014 на суму 1921,97 грн.; видатковою накладною № f-00004831 від 29.10.2014 на суму 270,00 грн.; товарним чеком без номеру від 30.10.2014 на суму 270,00 грн.; товарним чеком № 0084035 від 31.10.2014 на суму 366,47 грн.; чеком № 32618 на суму 112,47 грн.; чеком № 32600 на суму 183,53 грн та товарним чеком без номеру від 03.11.2014 на суму 7500,00 грн.; товарним чеком без номеру від 03.11.2014 на суму 140,00 грн.; чеком № 32619 від 03.11.2014 на суму 218,67 грн.; чеком № 47740 від 04.11.2014 на суму 90,81 грн.; товарним чеком без номеру від 05.11.2014 на суму 195.00 грн.; товарним чеком без номеру від 05.11.2014 на суму 280,00 грн.; чеком № 47816 від 05.11.2014 на суму 114,17 грн.; чеком № 91855 від 07.11.2014 на суму 57,32 грн.; чеком № 99015 від 07.11.2014 на суму 38,90 грн.; чеком № 32733 від 10.11.2014 на суму 11,75 грн.; чеком № 99545 на суму 56,65 грн.; накладною № 4 від 13.11.2014 на суму 3129, 81 грн. з фіскальними чеками про їх оплату.

Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз відділення щелепно-лицьової хірургії, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 28.03.2016 по 08.04.2016 з діагнозом «Вторинна адентія, стан після остеосинтезу нижньої щелепи».

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 2107,79 грн., що підтверджується наступними документами: оплатою, здійсненою через термінал ПриватБанк 29.03.2016 на суму 219,45 грн.; оплатою, здійсненою через термінал ПриватБанк 28.03.2016 на суму 635,22 грн.; накладною № 5 від 28.03.2016 на суму 1253,12 грн. та фіскальними чеками про їх оплату.

Володарською центральною районною лікарнею ОСОБА_1 видано виписку з медичної картки стаціонарного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 перебувала в даній лікувальній установі з 04.08.2017 по 23.08.2017 з діагнозом: «Післятравматична енцефалопатія ІІ ст. з вегетативною дисфункцією, вестибулопатією».

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у Володарській центральній районній лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 8390,59 грн., що підтверджується наступними документами: фіскальним чеком № 138514 від 03.08.202017 на суму 4752,45 грн.; фіскальним чеком № 138497 від 03.08.2017 на суму 96,60 грн.; фіскальним чеком № 358449 від 08.08.2017 на суму 101,05 грн.; чеком № 9417 від 09.08.2107 на суму 45,06 грн.; фіскальним чеком 139287 від 09.08.2017 на суму 307,02 грн.; чеком № 152874 від 11.08.2017 на суму 460.89 грн.; чеком № 152875 11.08.2017 на суму 4,14 грн.; фіскальним чеком 139632 від 12.08.2017 на суму 263,50 грн.; чеком № 139795 від 13.08.2017 на суму 270,30 грн.; фіскальним чеком № 53120 від 14.08.2017 на суму 334,18 грн.; фіскальним чеком № 1406075 від 15.08.2017 на суму 398,22 грн.; фіскальним чеком № 140608 від 15.08.2017 на суму 13,90 грн.; чеком № 140891 від 16.08.2017 на суму 237,72 грн.; чеком № 9786 від 17.08.2017 на суму 17,25 грн.; фіскальним чеком № 142681 від 18.08.2017 на суму 122,00 грн.; фіскальним чеком № 153204 від 18.08.2017 на суму 217,67 грн.; фіскальним чеком № 140615 від 18.08.2017 на суму 89,80 грн.; чеком № 360004 від 19.08.2017 на суму 225,10 грн.; чеком № 153282 від 21.08.2017 на суму 217,67 грн.; чеком № 153385 від 22.08.2017 на суму 215,97 грн.

Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 11.09.2017 по 15.09.2017 з діагнозом «Консолідований перелом тіла нижньої щелепи зліва. Металоконструкція.

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у центрі щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 3328,87, а не 5873,76 грн., як зазначено в додатку № 1 до позовної заяви, що підтверджується наступними документами: актом про надані послуги від 12.09.2017 на суму 737,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4688 від 11.09.2017 на суму 1035,00 грн.; чеком № 207841 від 11.09.2017 на суму 332,51 грн., а не 1842,40 як зазначено додатку № 1 до позовної заяви; чеком № 89680 від 15.09.2017 на суму 135,45 грн., чеком № 12.09.2017 на суму 2123,91 грн.

Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 надано виписний епікриз, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 20.02.2018 по 27.02.2018 з діагнозом «Консолідований перелом тіла нижньої щелепи зліва. Стороннє тіло нижньої щелепи (металоконструкція)».

ОСОБА_1 , перебуваючи на лікуванні у центрі щелепно-лицевої хірургії Київської обласної клінічної лікарні витратила на лікування грошових коштів в сумі 2534,42 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 236711 на суму 1572,34 грн.; чеком № 177446 від 26.02.2018 на суму 170,67 грн.; чеком № 230582 від 25.02.2018 на суму 575,04 грн.; чеком № 0014325 від 23.02.2018 на суму 216,37 грн.

ФОП ОСОБА_5 видано ОСОБА_1 довідку про те, що у неї часткова адентія нижньої щелепи. Їй проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації. ОСОБА_1 за період з 04.06.2020 по 07.08.2020 витрачено за надані послуги на суму 37 300,00 грн.

Лікарем ОСОБА_6 , який має ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на здійснення медичної практики з 14.07.2011 та зареєстрований як суб`єкт єдиного податку з 01.01.2012, видано ОСОБА_1 довідку № 1 про те. що вона з 15.12.2014 і по 02.07.2017 проходить лікування та реабілітацію у зв`язку з одержаними травмами 10.10.2014 в дорожньо-транспортній пригоді. Вартість лікування за період з 14.11.2014 і по 02.02.2017 становить 158 000 грн.

Лікарем ОСОБА_6 ОСОБА_1 видано довідку про те, що вона з 03.02.2017 і по 01.09.2018 проходить лікування та реабілітацію у зв`язку з одержаними травмами 10.10.2014 в дорожньо-транспортній пригоді. Вартість лікування за період з 03.02.2017 по 01.09.2018 становить 50 000 грн.

У відповідь на адвокатський запит, лікарем ОСОБА_6 12.11.2019 повідомлено адвоката про те, що вартість одного прийому у лікаря становить 200 грн. Всього прийомів у період з 15.12.2014 по 02.02.2017 Кавці було проведено 790 на загальну суму 158 000 грн. Купівля медикаментів та проведення аналізів у вартість прийому не входить.

Відповідно до квитанцій прибуткових касових ордерів № 1 від 14.11.2014, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 258 000, 00 грн., що підтверджується квитанціями № 1 від 14.11.2017 на суму 50 000,00 грн.; № 2 від 06.08.2015 на суму 50 000,00 грн.; № 3 від 21.01.2017 на суму 58 000, 00 грн.; без номеру від 01.09.2018 на суму 50 000,00 грн.; № 1 від 01.03.2020 на суму 50 000, 00 грн.

ОСОБА_1 за призначенням лікаря ОСОБА_6 сплачено грошових коштів за здачу та проведення аналізів на загальну суму 2600,00 грн, у тому числі № 9855076 від 31.01.2015 на суму 260,00 грн., № 10842877 від 22.07.2015 на суму 115,00 грн.; № 19842961 від 22.07.2015 на суму 425,00 грн.; № 12073013 від 20.02.2016 на суму 600,00 грн.; № 12845190 від 20.02.2016 на суму 310,00 грн.; № 13893371 від 27.06.2016 на суму 275,00 грн.; № 1221271 від 24.12.2016 на суму 615,00 грн.;

ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні сплачено грошові кошти за придбання ліків в сумі 40991,02 грн. наступними чеками: № 21642 від 14.11.2014 в сумі 53,55 грн.; згідно чека № 70161 від 21.11.2014 в сумі 122,72 грн.; згідно чека 2445 від 11.12.2014 в сумі 9,30 грн. чека № 0025 від 14.12.2014 на суму 37, 40 грн.; чека № 0025 від 14.12.2014 на суму 37,40 грн.; чека № 3055 від 22.12.2014 на суму 60,35 грн.; чека ; 000078 від 23.12.2014 в сумі 38,45 грн., чека № чека № 0016 від 23.12.2014 на суму 39,75 грн.; чека № 4913 від 25.12.2014 в сумі 17,70 грн.; згідно чека № 26578 від 14.01.2015 в сумі 248,95 грн.; чека № 21345 від 19.04.2015 в сумі 128,60 грн.; 05.12.2016 через Бориспільське відділення АТ КБ «ПриватБанк» сплачено грошові кошти в сумі 13185, 83 грн в ТОВ «Імплант Компанія» за придбання імплантантів, 31.01.2017 за імплантацію у стоматолога сплачено 900,00 грн.; чеком № 125238 від 26.04.2017 за придбання ліків сплачено грошові кошти в сумі 3 743,90 грн.; фіскальним чеком № 11163 від 17.05.2017 сплачено грошові кошти в сумі 72,79 грн.; чеком № 128813 від 28.05.2017 сплачено грошові кошти в сумі 636,00 грн.; чеком № 350340 від 08.06.2017 сплачено кошти в сумі 72,00 грн.; чеком № 130364 від 10.06.2017 сплачено кошти в сумі 318,00 грн.; чеком № 134651 від 15.06.2017 сплачено кошти в сумі 135,15 грн., чеком № 143559 від 24.08.2017 сплачено кошти в сумі 126,05 грн., чеком № 110111 від 25.08.2017 сплачено кошти в сумі 124,10 грн.; чеком № 110348 від 26.08.2017 сплачено кошти в сумі 244.40 грн.; чеком № 361300 від 28.08.2017 сплачено кошти в сумі 177,51 грн.; чеком № 361673 від 30.08.2017 сплачено кошти в сумі 259,57 грн.; чеком № 138291 від 02.09.2017 сплачено кошти в сумі 335,30 грн.; чеком № 142612 від 03.09.2017 сплачено кошти в сумі 122,20 грн.; чеком № 146173 від 07.09.2017 сплачено кошти в сумі 272,15 грн.; чеком № 146822 від 10.09.2017 сплачено кошти в сумі 238,85 грн.; чеком № 144431 від 17.09.2017 сплачено кошти в сумі 217,60 грн.; чеком № 372492 від 15.11.2017 сплачено кошти в сумі 214,15 грн.; чеком № 40641 від 04.02.2018 сплачено 915,00 грн.; чеком № 327728626542 від 04.02.2018 сплачено кошти в сумі 2475, 01 грн.; чеком № 184065 від 17.02.2018 сплачено кошти в сумі 530,30 грн.; чеком № 137834 від 05.03.2018 сплачено кошти в сумі 1418,45 грн.; чеком № 138565 від 11.03.2018 сплачено кошти в сумі 230,30 грн.; чеком № 6728 від 07.10.2018 сплачено кошти в сумі 2986,80 грн.; чеком № 213109 від 07.10.2018 сплачено кошти в сумі 1011,50 грн.; чеком № 214316 від 14.10.2018 сплачено кошти в сумі 305.60 грн.; 16.10.2018 ОСОБА_1 через термінал ПриватБанк на рахунок Київської обласної клінічної лікарні сплачено грошові кошти в сумі 4762, 65 грн. 16.10.2018 ОСОБА_1 через термінал ПриватБанк на рахунок Київської обласної клінічної лікарні сплачено грошові кошти в сумі 3421,84 грн.; чеком № 3000281502 від 27.11.2018 сплачено кошти в сумі 515,45 грн.; чеком № 3000085281 від 30.11.2018 сплачено кошти в сумі 257,10 грн.

ПрАТ СК «Провідна» 06.11.2019 повідомлено адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн., у тому числі моральну шкоду в розмірі 1538,32 грн. та 1031,00 грн.

ПрАТ СК «Провідна» 25.03.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн., та 46 044, 37 грн. в межах Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014.

20.01.2017 на рахунок потерпілої особи ОСОБА_1 ПрАТ СК «Провідна» було перераховано 32 304,66 грн.

Розмір вказаної суми страхового відшкодування було розраховано:

-в частині витрат на лікування в розмірі 30 766,34 грн. на підставі наданих потерпілою особою ОСОБА_9 ,В фіскальних та товарних чеків за придбання лікарських препаратів і медичних засобів на суму 17 287,80 грн.; квитанції про сплату КТ дослідження на суму 3 030,00 грн, квитанції про сплату перевезення на суму 1 468,54 грн., товарного чеку за придбання імплантів для остеосинтезу стегна на суму 1 480,00 грн, квитанції про сплату комплекту пристосувань для остеосинтезу плеча на суму 7 500,00 грн.

Моральну шкоду перераховано в розмірі 1 538,32 грн.

Звернуто увагу, що станом на 20.01.2017 витрати на імпланти на суму 13 185,83 грн. не були підтверджені медичним закладом, витрати по видатковим накладним на суму 4 650,00 грн., 1229,00 грн., 270,00 грн та по накладним на суму 1 253,12 грн., 3 129,81 грн. не були підтверджені документами про сплату, про що було письмово повідомлено ОСОБА_1

22.03.2017 після надання потерпілою ОСОБА_1 документів, на її рахунок ПрАТ СК «Провідна» було перераховано 21 650,97 грн.

Розмір вказаної суми страхового відшкодування було розраховано:

-в частині витрат на лікування в розмірі 20 619,97 грн. на підставі наданих потерпілою ОСОБА_1 квитанції про сплату імплантв на суму 13 185, 83 грн., товарного чеку про сплату наборів для остеосинтезу на суму 4 650,00 грн. . товарного чеку на придбання лікарських препаратів на суму 1229,00 грн., товарного чеку на придбання ортопедичного комплекту на суму 270,00 грн. фіскального чеку про сплату послуг стоматолога на суму 900,00 грн..

28.02.2020 було відшкодовано шкоду в розмірі 46 044,37 грн. в межах обов`язкового ліміту відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілої особи внаслідок ДТП за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014

ПрАТ СК «Провідна» 21.04.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 53 955,63 грн.

Потерпілій було відшкодовано шкоду, заподіяну здоров`ю на підставі наданого документу в ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджує витрати потерпілої особи за медичні послуги, а саме Квитанції до прибуткового ордеру № 2 від 06.08.15.

Відповідно до квитанції, ОСОБА_1 , сплатила суму в розмірі 50 000 грн. за медичні послуги, але оскільки виплата потерпілій стороні повинна бути в межах обов`язкового ліміту відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014, при здійсненні страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна» врахувало попередню виплату за страховим випадком №№ 1001/39/43454 та відшкодувало 46 044,37 грн.

ПрАТ СК «Провідна» 17.08.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_1 було відшкодовано шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 53955,63 грн. та 46044,37 грн., що відповідає ліміту відповідальності за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2234127 від 08.07.2014, який становив 100,00 грн.

Також ПрАТ «СК «Провідна» повернуло адвокату ОСОБА_10 у копіях фіскальні та товарні чеки за придбання лікарських препаратів та медичних засобів

Відповідно до додатків №№ 5-6 до позовної заяви неоплачені страховою компанією витрати на складаються із:

Витрат на стаціонарне лікування (операцію) у відділенні щелепно-лицевої хірургії КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 28.03.2016 по 11.04.2016, а саме за надані медичні послуги на загальну суму 854,67 грн., відповідно до квитанцій № 0.0.527846601.1 від 28.03.2016 на суму 635, 22 грн. та відповідно до квитанції № 0.0.528343804.1 від 29.03.2016 на суму 219, 45 грн.

Витрат на стаціонарне лікування у Володарській центральній районній лікарні з 03.08.2017 по 23.08.2017 на загальну суму 8390,59 грн., що підтверджується наступними документами: фіскальним чеком ФН 138497 від 03.08.2017 на суму 96,60 грн.; фіскальним чеком № 358449 від 08.08.2017 на суму 101,05 грн.; фіскальним чеком 138514 від 03.08.2017 на суму 4752,45 грн., чеком № 9417 від 09.08.2107 на суму 45,06 грн.; фіскальним чеком 139287 від 09.08.2017 на суму 307,02 грн.; чеком № 152874 від 11.08.2017 на суму 460.89 грн.; чеком № 152875 11.08.2017 на суму 4,14 грн.; фіскальним чеком 139632 від 12.08.2017 на суму 263,50 грн.; чеком № 139795 від 13.08.2017 на суму 270,30 грн.; фіскальним чеком № 53120 від 14.08.2017 на суму 334,18 грн.; фіскальним чеком № 1406075 від 15.08.2017 на суму 398,22 грн.; фіскальним чеком № 140608 від 15.08.2017 на суму 13,90 грн.; чеком № 140891 від 16.08.2017 на суму 237,72 грн.; чеком № 9786 від 17.08.2017 на суму 17,25 грн.; фіскальним чеком № 142681 від 18.08.2017 на суму 122,00 грн.; фіскальним чеком № 153204 від 18.08.2017 на суму 217,67 грн.; фіскальним чеком № 140615 від 18.08.2017 на суму 89,80 грн.; чеком № 360004 від 19.08.2017 на суму 225,10 грн.; чеком № 153282 від 21.08.2017 на суму 217,67 грн.; чеком № 153385 від 22.08.2017 на суму 215,97 грн.

Витрат на стаціонарне лікування в Комунальному закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 11.09.2017 по 15.09.2017 на загальну суму 4 363, 87 грн., а не 5873,76 грн., як зазначено в додатку № 1 до позовної заяви, що підтверджується наступними документами: актом про надані послуги від 12.09.2017 на суму 737,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4688 від 11.09.2017 на суму 1035,00 грн.; чеком № 207841 від 11.09.2017 на суму 332,51 грн., а не 1842,40 як зазначено додатку № 1 до позовної заяви ; чеком № 89680 від 15.09.2017 на суму 135,45 грн., чеком № 12.09.2017 на суму 2123,91 грн.

Витрат на стаціонарне лікування в Комунальному закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 в умовах центру щелепно-лицевої хірургії з 20.02.2018 по 27.02.2018 на загальну суму 2434,42 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 236711 на суму 1572,34 грн.; чеком № 177446 від 26.02.2018 на суму 170,67 грн.; чеком № 230582 від 25.02.2018 на суму 575,04 грн.; чеком № 0014325 від 23.02.2018 на суму 216,37 грн.

Витрат на відновлення зубного рядку методом дентальної імплантації ФОП ОСОБА_5 видано ОСОБА_1 довідку про те, що у неї часткова адентія нижньої щелепи. Їй проведено відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації. ОСОБА_1 за період з 04.06.2020 по 07.08.2020 проведено розрахунок за надані послуги на суму 37 300,00 грн.

Витрат на амбулаторне лікування з 26.04.2017 по 30.11.2018 на загальну суму 26 148,92 грн., що підтверджується наступними документами: чеком № 125238 від 26.04.2017 на суму 3743,90 грн; чеком № 11163 від 17.05.2017 на суму 72,79 грн.; чеком № 128913 від 28.05.2017 на суму 636,00 грн; чеком № 350340 від 08.06.2017 на суму 72,00 грн.; чеком № 130364 від 10.06.2017 на суму 318,00 грн.; чеком № 134651 від 15.06.2017 на суму 135,15 грн.; чеком № 143559 від 24.08.2017 на суму 126,05 грн; чеком № 110111 від 25.08.2017 на суму 124,10 грн.; чеком № 110348 від 26.08.2017 на суму 244,40 грн.; чеком № 361300 від 28.08.2017 на суму 177,51 грн.; чеком № 361673 від 30.08.2017 на суму 259,57 грн.; чеком № 138291 від 02.09.2017 на суму 335, 30 грн.; чеком № 142612 від 03.09.2017 на суму 122, 20 грн.; чеком № 146173 від 07.09.2017 на суму 272, 15 грн.; чеком № 146822 від 10.09.2017 на суму 238,85 грн.; чеком № 144431 від 17.09.2017 на суму 217, 60 грн.; чеком № 373492 від 15.11.2017 на суму 214,15 грн.; чеком № 40641 від 04.02.2018 на суму 915,00 грн.; чеком пн327728626542 від 04.02.2018 на суму 2475,01 грн.; чеком № 184065 від 17.02.2018 на суму 530,30 грн.; чеком № 137834 від 05.03.2018 на суму 1418,45 грн.; чеком № 138565 від 11.03.2018 на суму 230,30 грн.; чеком № 6728 від 07.10.2018 на суму 2986,80 грн.; чеком № 213109 від 07.10.2018 на суму 1011,50 грн.; чеком № 214316 від 14.10.2018 на суму 305,60 грн.; квитанцією № 0.0.1159258346.2 від 16.10.2018 на суму 4772,65 грн.; квитанцією № 0.0.1162486378.1 від 18.10.2018 на суму 3421,04 грн.; чеком № 3000281502 від 27.11.2018 на суму 515,45 грн.; чеком № 3000085281 від 30.11.2018 на суму 257,10 грн.

Витрат на лікування у лікаря ОСОБА_6 , неоплачених страховою компанією на загальну сум 211955, 63 грн., що підтверджується наступними документами: квитанцією № 4 до прибуткового касового ордеру від 14.11.2014 на суму 3955,63 грн.; квитанцією № 2 до прибуткового касового ордеру від 06.08.2015 на суму 50000,00 грн.; квитанцією № 3 до прибуткового касового ордеру від 21.01.2017 на суму 58000,00 грн.; квитанцією без № до прибуткового касового ордеру від 01.09.2018 на суму 50000,00 грн.; квитанцією № 1 до прибуткового касового ордеру від 01.03.2020 на суму 50000,00 грн.

Витрат на проведення аналізів за направленням лікаря ОСОБА_6 на суму 2600,00 грн, що підтверджується наступними документами (чеками) № 9855076 від 31.01.2015 на суму 260,00 грн.; № 10842877 від 22.07.2015 на суму 115,00 грн.; № 10842961 від 22.07.2015 на суму 425,00 грн.; № 12073013 від 20.02.2016 на суму 310,00 грн.; № 13893371 від 20.06.2016 на суму 275.00 грн.; № 12212171 від 24.12.2016 на суму 615,00 грн.

Всього, не оплачено страховою компанією витрат на лікування позивача, згідно позовної заяви та додатків до неї на загальну суму 214555,63 грн.

Відповідно до наказу ПП «К-А-Н» № 34-к від 28.08.2014 з 01 вересня 2021 року прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів, у тому числі ОСОБА_3 на повний робочий день з посадовим окладом в розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши випробування строком на 1 місяць. ОСОБА_3 30.09.2017, згідно податкового розрахунку ПП «К-А-Н» за формою 1 ДФ звільнено з роботи

Відповідно до журналу виїзду транспортних засобів ПП «К-А-Н» 10.10.2014 було здійснено виїзд лише водія ОСОБА_11 , з номером транспортного засобу 005-01 КМ

Згідно з журналом перед рейсових медичних оглядів водіїв ПП «К-А-Н» відсутні дані щодо проходження огляду водія ОСОБА_3 .

Лікарем-експертом Цокало Василем Миколайовичем 04.02.2019 здійснено розрахунок відшкодування шкоди у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , 1962 року народження, про що 04.02.2019 складено звіт про експертну оцінку відшкодування шкоди. Відповідно до даного розрахунку заявлено витрат на лікування на суму 317 687, 57 грн. Підтверджено витрат на лікування, згідно даного розрахунку на суму 32 432,17 грн. (за період лікування з 28.03.2016 по 18.10.2018 та на суму 39 067,00 грн. (за період лікування з 10.10.2014 по 19.04.2015).

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Статтею 22 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено відшкодування збитків та способи відшкодування майнової шкоди.

Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Статтею 23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди.

Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 1167 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1187 ЦК України передбачено порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Так, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі Закон № 1961-IV), страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 17 Закону № 1961-IV, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Укладення внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.

Міжнародний договір "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік.

Договором внутрішнього страхування протягом строку його дії може бути визначений період використання транспортного засобу, що не може становити менш як шість календарних місяців.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".

Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

При укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

У разі втрати страхового поліса страховик зобов`язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката умови його повторної видачі визначаються договором.

При укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов`язаний безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов`язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повідомлення.

Особливості укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

МТСБУ може встановлювати єдині умови перестрахування договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які є обов`язковими для членів МТСБУ.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 1961-IV, при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Статтею 22 Закону № 1961-IV передбачено відшкодування шкоди, заподіяної третій особі.

Так, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Статтею 23 Закону № 1961-IV передбачено відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого.

Так, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 24 Закону № 1961-IV передбачено відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого.

Так, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Статтею 26- 1 Закону № 1961-IV передбачено відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому

Так, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача, викладене ним у своєму відзиві в частині неналежності відповідача, зокрема того, що позивач зобов`язана була звернутися за захистом своїх прав до страхувальника у зв`язку з тим, що в матеріалах справи є докази такого звернення і відповідного відшкодування страховиком відповідача ПрАТ «СК «Провідна» майнової та моральної шкоди в межах суми страхового відшкодування в розмірі 100 00 грн. відповідно до Полісу № АІ/2234127, укладеного 08.07.2014 між страховиком ПрАТ «СК «Провідна» та страхувальником ПП «К-А-Н». (том № 1 а.с.138).

Суд не погоджується з відзивом представника відповідача щодо відсутності перебування водія ОСОБА_3 в трудових відносинах з ПП «К-А-Н», припинення ПП «К-А-Н» з 30 вересня 2014 року використання мікроавтобуса, який 10.10.2014 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду у зв`язку з тим, що ПП «К-А-Н» на підставі договору оренди транспортного засобу від 21.08.2013, укладеного між відповідачем та ОСОБА_12 експлуатувало вказаний транспортний засіб, доказів щодо його вибуття з володіння відповідача чи повернення у володіння власника - ОСОБА_12 , матеріали справи не містять.

Доказів щодо неправомірного володіння транспортним засобом колишнім водієм ПП «К-А-Н» ОСОБА_3 та звернення відповідача до правоохоронних органів з цього приводу, представником відповідача до суду не надано.

В матеріалах справи (том № 1 а.с.29-41) міститься постанова прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури від 25.04.2016 про закриття кримінального провадження, відповідно до якої водій ОСОБА_3 , керував пасажирським автобусом, рухаючись по маршруту смт. Володарка - м. Київ та перевозив значну кількість пасажирів рейсовим автобусом. Таким чином суд ставить під сумнів факт того, що водій ОСОБА_3 не перебуваючи в трудових відносинах з ПП «К-А-Н», без правових підстав заволодів вказаним транспортним засобом і здійснював ним перевезення пасажирів на рейсовому міжміському автобусному сполученні.

Відповідно до частини третьої статті 1187 ЦК України - особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У зв`язку з тим, що волій ОСОБА_3 , керуючи вказаним пасажирським мікроавтобусом помер на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у даному випадку як законний володілець транспортного засобу.

Посилання представника відповідача у своєму відзиві на закінчення терміну чинності дії ліцензійної картки спростовується наявною в матеріалах справи (том № 1 а.с. 42) ліцензійної картки серії НОМЕР_5 , виданої ПП «К-А-Н» на транспортний засіб «MERSEDES-BENZ 311», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якої строк дії ліцензійної картки з 27 серпня 2013 року - необмежений.

Суд не бере до уваги наданий представником відповідача звіт про експертну оцінку відшкодування шкоди у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , 1962 року народження у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам, заявленим до висновку експерта, передбаченими частиною шостою статті 102 ЦПК України, так як у ньому не зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Також, всупереч вимогам частини сьомої вказаної статті, у даному висновку не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Також вказаний звіт про експертну оцінку, який поданий суду 23.10.2021, датований 04.02.2019, більше ніж за два роки до відкриття провадження судом у даній цивільній справі (11.05.2021) і він не надає оцінку всім доказам позивача щодо підтвердження витрат на проведення лікування.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди суд виходить з того, що ПрАТ СК «Провідна» в межах ліміту страхового відшкодування виплатила позивачці 100 000,00 грн., з яких 97 430, 68 грн. майнової шкоди та 2 569, 32 грн. - моральної шкоди.

Згідно позовної заяви, залишилося не відшкодованою майнова шкода на суму 295 657,99 грн., яка згідно додатків до позовної заяви складається із 17 653, 44 грн. (854, 67+8390,59 грн.+5873,76 грн.+2534,42 грн) витрат на стаціонарне лікування в медичних закладах; 37 300,00 грн. витрат на відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації; 26 148,92 грн. витрат на амбулаторне лікування та 214 555,63 грн, витрат на лікування у лікаря ОСОБА_6 .

Суд вважає за необхідне зменшити розмір майнової шкоди в частині витрат на стаціонарне лікування потерпілої на суму 1 510, 89 грн., так як відповідно до чеку № 207841 від 11.09.2017 ОСОБА_1 потрачено на придбання ліків суму грошових коштів 332,51 грн., а не 1842,40 як зазначено додатку № 1 до позовної заяви. Суд вважає за доцільне не включати до розміру майнової шкоди квитанцію до прибуткового касового ордеру № 4688 від 11.09.2017 про сплату благодійних внесків до БО «Благодійний Фонд» Фонду розвитку Київської обласної клінічної лікарні» на суму 1 035,00 грн. Таким чином суд вважає за необхідне зменшити майнову шкоду в частині витрат на стаціонарне лікування на суму 2 545,89 грн., вважаючи за доцільне належним підтвердження розміру майнової шкоди за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 15 107, 55 грн. (17 653,44 грн. - 1 510, 89 грн. - 1 035,00 грн.). Саме така сума, затрачена потерпілою ОСОБА_1 на стаціонарне лікування в лікувальних закладах, що на думку, суду пов`язане із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілій в дорожньо-транспортній пригоді. що мала місце 10.10.2014.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 484/д від 05.01.2015 (том № 1 а.с.27-28) виявлено у тому числі, ушкодження 1-го зуба на нижній щелепі справа, 1,2,3,4,5 зубів на нижній щелепі зліва. Суд вважає не підтвердженими надання медичних послуг з відновлення зубного ряду методом дентальної імплантації, виконаної ФОП ОСОБА_5 за період часу з 04.06.2020-20.07.2020 на суму 37 300,00 грн. (том № 1 а.с.91-94). До такого переконання суд прийшов враховуючи те, що страховою компанією ПрАТ «СК «Провідна» 22.03.2017 було оплачено вартість лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 20 619,97 грн., з яких оплачено останній вартість придбаних нею 06.12.2016 імплантів в кількості 7 штук на суму 13 185,83 грн. та оплату послуг стоматолога на суму 900,00 грн. (том № 1 а.с.135, 155-156). У зв`язку з тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2014 у потерпілої ОСОБА_1 виявлено ушкодження 7 зубів нижньої щелепи і 06.12.2016 останньої придбано 7 імплантів, які оплачені страховою компанією, суд ставить під сумнів наявність причинно-наслідкового зв`язку між ушкодженням зубів в процесі дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2014 та відновлення позивачкою зубного ряду методом дентальної імплантації, виконаного ФОП ОСОБА_5 в період часу з 04.06.2020-20.07.2020, тобто майже через 6 років після дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин, суд не враховує суму в 37 000, 00 грн., сплачених позивачкою за послуги стоматолога в якості заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 тричі лікувалася у відділенні щелепно-лицевої хірургії комунального закладу Київська обласна клінічна лікарні»: з 28.03.2016 по 11.04.2016; 11.09.2017 по 15.09.2017, 20.02.2018 по 27.02.2018 і в жодному із виписних епікризів не зазначено як рекомендація про необхідність відновлення зубного ряду, зокрема і в приватній клініці доктора Ріпи (том № 1, а.с.74, 83, 89).

Разом з тим, на думку суду, не підтверджено відповідними висновками медико-соціальної експертизи необхідність лікування у лікаря ОСОБА_6 , на яке позивачкою затрачено грошові кошти в розмірі 211 955,63 грн. та проведення аналізів, призначених останнім на суму 2 600, 00 грн.

Будь-яких рекомендацій щодо необхідності подальшого лікування після виписки із лікувальних закладів, у яких позивач ОСОБА_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні, матеріали справи не містять. (том № 1, а.с.49, 55, 74, 78, 8389

У відповіді на адвокатський запит (том № 1 а.с.99-100), лікар ОСОБА_6 12.11.2019 інформує адвоката Батуру П.О. про те, що ним надавалися медичні послуги ОСОБА_1 з 15.12.2014 по 02.02.2017. За вказаний період лікарем ОСОБА_6 було проведено 790 прийомів на загальну суму 158 000,00 грн. без включення до даної суми вартості медикаментів та проведених лабораторних досліджень.

До даної відповіді додано квитанції до прибуткових касових ордерів про сплату ОСОБА_1 грошових коштів лікарю ОСОБА_6 , а саме № 1 від 14.11.2024 на суму 50 00 грн. (том № 1 а.с.101), у той час коли лікування, відповідно до відповіді від 12.11.2019 розпочато лише 15.12.2014, квитанції без номера від 01.09.2018 на суму 50 000 грн. та квитанції № 1 від 01.03.2020 на суму 50 000 грн. (том № 1 а.с.101,102), в той час, коли лікування, відповідно до відповіді від 12.11.2019, закінчено 02.07.2017

Вказане, на думку суду, ставить під сумнів час початку і закінчення лікування і необхідність у його проведенні.

Враховуючи покази лікаря ОСОБА_6 , надані ним в якості свідка в судовому засіданні 12 січня 2022 року щодо його фаху, як лікаря терапевта з можливістю проведення мануальної терапії, необхідність проведення якої не передбачено жодним лікарським заключенням, наданим при виписках ОСОБА_1 лікувальних закладів, у яких остання знаходилася на стаціонарному лікуванні, суд вважає не підтвердженими належними медичними документами необхідність медичних послуг, наданих лікарем ОСОБА_6 (том № 1 а.с.55).

Долучені позивачем до позовної заяви квитанції до прибуткових касових ордерів, а саме № 4 від 14.11.2014 на суму 3955,63 грн.; № 2 від 06.08.2015 на суму 50000,00 грн.; № 3 від 21.01.2017 на суму 58000,00 грн.; без № від 01.09.2018 на суму 50000,00 грн.; № 1 від 01.03.2020 на суму 50000,00 грн., суд вважає неналежними доказами, виходячи з того, що допитаний в судовому засдіанні в якості свідка лікарн ОСОБА_6 , показав суду про те, що грошові кошти за надані ОСОБА_1 медичні послуги він отримував в останньої безпосередньо після закінчення кожного із сеансів, вартість яких в різні періоди часу складала від 200,00 до 300,00 грн., наперед грошові кошти він не отримував, а касової книги до 01 січня 2022 року він не вів, так як ведення останньої не було передбачено чинним законодавством.

В матеріалах справи (том № 1 а.с.24) міститься копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , що підтверджує призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності по другій групі загального захворювання, яке видане Пенсійним фондом України 06.01.2014, тобто за 10 місяців до вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що другу групу інвалідності їй було надано до дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку з наявним захворюванням хребта, у зв`язку з чим з 2011 року вона лікувалася в лікаря ОСОБА_6 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив слова ОСОБА_1 з приводу того, що остання лікувалася у нього один раз на місяць з 2011 року у зв`язку із захворюванням хребта та підвищеним тиском.

За таких обставин суд вважає, що належними та допустимими доказами, наданими позивачем, останній доведено заподіяння майнової шкоди на загальну суму 41 256,47 грн. (15 107,55 грн., витрачених на проведення стаціонарного лікування + 26 148,92 грн. витрачених на проведення амбулаторного лікування).

З приводу завдання моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 грн. позивачем зазначено, що вона виразилася у суттєвому погіршенні морального та психологічного стану, фізичні та моральні страждання, що викликають незручності в повсякденному житті.

Суд вважає, що позивач, в результаті заподіяння їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди тяжких тілесних ушкоджень, має право на відшкодування моральної шкоди через душевні страждання, викликані протизаконним діями відповідача.

Проте, на думку суду, розмір вказаної у позовній заяві моральної шкоди є значно завищеним та має бути не більшим для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15 грудня 2020 року.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тривалість та глибину моральних страждань, яких зазнала позивач, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 50 000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково, стягнувши на її користь із приватного підприємства «К-А-Н» 41 256,47 грн. майнової шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно з вимогами частин першої-другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини шостої вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У випадку коли, позивач не була б звільнена від сплати судового збору, за подання позовної заяви до суду вона мала б сплатити судовий збір в розмірі 17 956,57 грн. (2 956,57 грн. за подачу позову про стягнення майнової шкоди, що складає 1 % від суми позову + 15 000,00 грн. за подачу позовної заяви про стягнення моральної шкоди, що складає 1,5 % від суми позову).

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, та частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 264,14 грн., що складає 7,04 % від суми задоволених позовних вимог (91 256,47 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «К-А-Н», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, завданої внаслідок злочину ушкодженням здоров`я - задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 41 256,47 грн.

Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «К-А-Н» на користь держави судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 264,14 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_6

Відповідач: Приватне підприємство «К-А-Н». Місце знаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гетьманська, будинок 8. Код ЄДРПОУ: 20608703.

Третя особа: ОСОБА_2 . Місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду складено 14 січня 2022 року.

СуддяМ. М. Бебешко