Ухвала суду № 102580514, 17.01.2022, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3672/21

Провадження № 2-з/935/50/21

У Х В А Л А

17 січня 2022 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Пасічний Т.З., розглянувши заяву представника позивача адвоката Люлика Романа Івановича про забезпечення позову,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Люлик Р.І., до ТОВ «Маршал Транс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Одночасно з поданням позову, представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просить вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «Маршал Транс» (код ЄДРПОУ 41208455) у межах суми заявлених позовних вимог, а саме: 784 765,24 грн. В обґрунтування заяви вказав, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утрудення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, також не надано доказів про вчинення відповідачем дій щодо реалізації майна, підготовчих дій до його реалізації, тощо. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення його прав. Можливість відчуження відповідачем майна іншій особі не доведене, а припущення позивача не обгрунтоване.

Як зазначено в п.4 Постанови Пленуму ВСУ України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи те, що представником позивача в клопотанні про забезпечення позову належно не обґрунтовано необхідності забезпечення позову саме у спосіб накладення арешту на майно відповідача, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Люлика Романа Івановича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.З.Пасічний