Вирок № 102575739, 14.01.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3653/21

Провадження № 1-кп/0182/162/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14.01.2022 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Клименко І. В.

секретар судового засідання Степанова О. Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2020 за № 12020040340002404 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – с. Новоіванівка, Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , працює трактористом в ТОВ «Сади України», із середньою освітою, не одружений, на утриманні нікого не має, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Лавровича А. І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_1 4 грудня 2020 року приблизно о 20.30 год., керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух в темний час доби по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю дороги, яка веде від с. Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області в напрямку перехрестя з автодорогою Чкалове-Новоіванівка-Високе, яка веде з с. Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області до с. Новоіванівка Нікопольського району Дніпропетровської області.

Під час руху водій ОСОБА_1 , проявляючи злочинну самовпевненість, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам і не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не обрав безпечної в межах установленої швидкості руху, рухаючись зі швидкістю 100 км/год., не врахував дорожню обстановку, в результаті чого на перехресті автодороги, що веде з с. Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області, з автодорогою Чкалове-Новоіванівка-Високе, яка веде з с. Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області до с. Новоіванівка Нікопольського району Дніпропетровської області, втратив контроль над керуванням транспортним засобом, виконуючи маневр повороту направо, виїхав за межі проїзної частини вліво, де допустив перекидання автомобіля.

Своїми діями водій автомобіля ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5 та 12.1 Правил дорожнього руху, якими передбачено:

- п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажиру автомобіля ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: саден в лобній області справа, на зовнішніх поверхнях 3-4-го п`ястно-фалангових суглобів лівої кисті; крововиливу у м`яких тканинах лобної області справа, правобічний субдуральний крововилив, крововиливи під м`які мозкові оболонки лівої і правої півкуль головного мозку, забою скроневої частки лівої півкулі головного мозку дифузних крововиливів у підкіркових структурах обох півкуль головного мозку, крововиливи у шлуночки головного мозку, набряку головного мозку, крововиливу у м`яких тканинах грудей в проекції рукоятки грудини, загрудинного крововиливу, забою легень, забою аорти, крововиливу у м`яких тканинах верхньої і середньої третини правого стегна по передньо-внутрішній поверхні, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_3 , 1989 року народження, настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12.30 год. в КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1» від поєднаної травми голови, грудей, верхніх і нижніх кінцівок з переважанням закритої внутрішньо-черепної травми у вигляді забою м`яких тканин голови, крововиливів під оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилася травматичним набряком головного мозку.

Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Позиція обвинуваченого

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав. Суду показав, що у нього є автомобіль ЗАЗ-DАЕWOО, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він купив, але не переоформив на себе. 4 грудня 2020 року на вказаному автомобілі він разом з ОСОБА_3 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_4 , її донькою та ОСОБА_5 , які сиділи на задньому пасажирському сидінні, їхали з с. Першотравневе до м. Нікополя. Це було після 18.00 - 18.30 год. З ОСОБА_3 вони товаришували, працювали разом, він працював на тракторі, а ОСОБА_3 вантажником. Він особисто взагалі не вживає алкоголь, і тоді алкоголь теж не вживав. Пасажири у його присутності теж не вживали алкоголь. На дорозі ожеледиці, снігу не було. Їхав він зі швидкістю близько 80 км/год., можливо й з більшою швидкістю. На повороті переднім колесом автомобіля потрапив у яму, в наслідок чого автомобіль з`їхав в поле та декілька разів перевернувся. Коли автомобіль зупинився, він вискочив з машини і почав шукати потерпілого, так як останній через лобове скло, розбивши його, вилетів з салону автомобіля. Коли він знайшов потерпілого, ОСОБА_4 викликала іншу машину і на ній ОСОБА_3 забрали до лікарні. Він продовжував залишатися біля автомобіля. Потім приїхали співробітники поліції, про ДТП їх повідомили з лікарні.

Водійський стаж у нього 10 років. По даній дорозі раніше їздив. Потерплій на поховання передав 6 000 грн. Смерті ОСОБА_3 не бажав. Чому все так сталося, пояснити не може, це сталося випадково. Попросив вибачення у потерпілої. Просив суворо його не карати, він дуже розкаюється.

Позиція потерпілої

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні суду показала, що обвинуваченого знає. Відносини раніше у них були нормальними, на даний час вони не спілкуються. 04.12.2020 її чоловік прийшов з роботи додому, сказав, що піде до товариша. Вже вечором вона до нього зателефонувала, однак його мобільний телефон був поза мережею. З ним таке було і раніше. Через добу до неї зателефонував її син і сказав, що ОСОБА_6 в реанімації. Вони поїхали та знайшли її чоловіка у лікарні, але він невдовзі помер. Обвинувачений пізніше їй говорив, що його засліпив зустрічний автомобіль і тому він з`їхав у кювет. Вона не може зрозуміти, чому обвинувачений та пасажири його автомобіля не викликали швидку та не повідомили їй про аварію. На лікування обвинувачений дав їй 3 000 грн., а після поховання передали від нього ще 3 000 грн. Вона вважає, що обвинувачений розкаюється лише на словах, бо він їй обіцяв, що не буде їздити, тоді як літає на скутері по селу. Він також обіцяв їй дати 20 000 грн. на пам`ятник, однак так нічого і не дав.

Позов вона не заявляла, так як вона немає можливості їздити в м Нікополь, у неї немає не це коштів. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Досліджені в судовому засіданні докази

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , підтверджується також письмовими доказами, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12020040340002404, які були досліджені судом у судовому засіданні та судом визнані допустимими, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вiд 05.12.2020, відповідно до якого місцем проведення огляду є Нікопольський район, 7 км від с. Першотравневе. Вид події: перекидання транспортного засобу. Погодні умови: темно, без опадів, 00С. Напрямок проведення огляду: від с. Першотравневе в сторону с. Чкалове. Місце ДТП: поле 12,5 м. від автодороги Т0408, автодороги Чкалове-Новоіванівка-Веселе. Проїзна частина: горизонтальна ділянка. Вид покриття: ґрунт, вкритий рослинністю. Пошкодження дорожнього покриття відсутні. На вказаній ділянці – рух у двох напрямках, число смуг 1 в напрямку проведення огляду і 1 у зустрічному напрямку. Дорожня розмітка відсутня. Регулювання руху на вказаний ділянці - не регулюється. Дорожні знаки відсутні. Умови освітлення: електроосвітлення немає. Приладів відеоспостереження на місці ДТП немає. Загальна видимість – не перевірялась. Наявність об`єктів, що обмежують оглядовість не перевірялась. Сліди переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП відсутні. Зафіксовано локалізацію пошкоджень на транспортному засобі - автомобілі марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Гальмівна система, рульове керування та зовнішні світлові прилади – не перевірялись. Виявлено лобове скло, яке знаходилося на відстані 0,5 м. від автомобіля та уламки, які знаходилися на відстані 8 м. від автомобіля. Автомобіль марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у полі на відстані 12,5 м. від автодороги Чкалове-Новоіванівка-Веселе Нікопольського району, Т0408, лобовою частиною до дороги, задньою частиною до поля. На автомобілі наявні сліди перекидання, а саме деформація кузова, на даху автомобіля на задніх дверях є сира земля. З місця пригоди транспортний засіб автомобіль ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено. (а.п. 3-8);

- планом-схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. (а.п. 9);

- фото-таблицею зображень до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 10-14);

- висновком від 05.12.2020 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено /тверезий/ (а.п. 29);

- протоколом огляду трупа від 07.12.2020, згідно якого було оглянуто труп ОСОБА_3 , 1989 року народження, який помер у відділенні реанімації Нікопольської міської лікарні. В ході проведення огляду нічого не виявлень та нічого не вилучено. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 36-38);

- висновком судово-медичної експертизи № 671 від 18.12.2020, згідно якого:

1. Згідно медичних документів 04.12.2020 о 22.50 год. ОСОБА_3 був госпіталізований до Нікопольської МЛ № 1 з місця дорожньо-транспортної пригоди. Клінічно встановлено діагнози: закрита черепно-мозкова травма, забій головна мозку, дифузне аксональне ушкодження головного мозку, кома III. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12.30 год. ОСОБА_3 помер в реанімаційному відділенні Нікопольської МЛ № 1

2. Під час дослідження трупа виявлено тілесні ушкодження:

-при зовнішньому дослідженні: садна в лобній області справа, на зовнішніх поверхнях 3-4-го п`ястно-фалангових суглобів лівої кисті;

-при внутрішньому дослідженні: крововилив у м`яких тканинах лобної області справа, правобічний субдуральний крововилив, крововиливи під м`які мозкові оболонки лівої і правої півкуль головного мозку, забій скроневої частки лівої півкулі головного мозку, дифузні крововиливи у підкіркових структурах обох півкуль головного мозку, крововиливи у шлуночки головного мозку, набряк головного мозку, крововилив у м`яких тканинах грудей в проекції рукоятки грудини, загрудинний крововилив, забій легень, забій аорти, крововилив у м`яких тканинах верхньої і середньої третини правого стегна по передньо-внутрішній поверхні.

3. Виявлені тілесні ушкодження утворилися незадовго до госпіталізації, можливо у вказаний в постанові термін.

4. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів або при ударах об такі. Можливо утворення виявлених ушкоджень у особи, що перебувала в легковому автомобілі під час дорожньо-транспортної пригоди.

5. Виявлені тілесні ушкодження розглядаються сукупно і, стосовно живих осіб, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. (підстава - пп. 2.1.3. в, г, о Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Смерть ОСОБА_3 наступила від поєднаної травми голови, грудей, верхніх і нижніх кінцівок з переважанням закритої внутрішньо-черепної травми у вигляді забою м`яких тканин голови, крововиливів під оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, яка ускладнилася травматичним набряком головного мозку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті.

Виявлені тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися у пасажира легкового автомобіля від ударів різними частинами тіла потерпілого об деталі салону під час дорожньо-транспортної пригоди - кількаразового перевертання транспортного засобу.

Згідно хіміко-токсикологічного аналізу на вміст алкоголю у сечі ОСОБА_3 на час госпіталізації виявлено 0,13 % етилового спирту. За наявними експертними даними немає можливості визначити ступінь алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно медичних документів ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12.30 год. в реанімаційному відділенні Нікопольської МЛ № 1, що не суперечить стану розвитку трупних явищ на час дослідження трупа в морзі. (а.п. 42-45);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.04.2021, в ході якого ОСОБА_1 розповів та показав обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.12.2020, зі схемою та фото-таблицею до нього. (а.п. 92-96);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.04.2021, в ході якого свідок ОСОБА_7 розповіла та показала обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.12.2020, зі схемою та фото-таблицею до нього. (а.п. 97-101);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-21/12086-ІТ від 21.04.2021, згідно якого: на момент експертного огляду робоча гальмова система та рульове керування автомобіля DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувають в працездатному стані. До висновку експерта додано ілюстративну таблицю. (а.п. 106-110);

- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-21/12952-ІТ від 20.04.2021, згідно якого:

1. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ЗАЗ-DАЕWOО Т13110 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.

2. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля ЗАЗ-DАЕWOО Т13110 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР.

3. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля ЗАЗ-DАЕWOО Т13110 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. (а.п. 115-116).

Оцінка доказів судом

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

З урахуванням отриманих та проаналізованих доказів: показів обвинуваченого, потерпілої, досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, необережними діями ОСОБА_1 було порушено Правила дорожнього руху під час керування транспортним засобом, провина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, однак вчиненим з необережності; обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що обвинувачений, керуючи транспортним засобом – автомобілем, який хоча й був технічно-справним, порушив вимоги ПДР. Також суд ураховує, що непоправним наслідком ДТП є смерть потерпілого.

Суд враховує особу винного. Так, ОСОБА_1 вважається таким, що не має судимості (а.п. 61). Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 64). Працює, за місцем роботи характеризується добре (а.п. 65). Проживає у цивільному шлюбі, на утриманні нікого не має. На обліку у лікаря нарколога ОСОБА_1 не перебуває (а.п. 63). Також суд враховує добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілий, а саме у сумі 6 000 грн., що підтвердила у судовому засідання і потерпіла. Думку потерпілої, яка наполягала на призначені обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Нікопольським районним відділом № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надано досудову доповідь, яка була складена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду і проти якої не заперечував обвинувачений. Згідно вказаної доповіді, ОСОБА_1 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відділ пробації вважає доцільним покладання на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_1 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить, у судовому засіданні він попросив вибачення у потерпілої.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 розповідав про обставини вчиненої ДТП, приймав участь в усіх слідчих діях, за викликом слідчого з`являвся, що стало наслідком швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про додаткове покарання, суд враховує наступне.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування, і вирішення цього питання законодавець відніс на розсуд суду, в залежності від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог ПДР, наслідків, які настали, тощо.

В кожному конкретному випадку судом можуть бути враховані індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також позиція потерпілого про призначення покарання.

За таких обставин навіть позитивні характеристики, не можуть бути визнані мотивованими підставами для висновку про не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд враховує також і те, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, під час судового розгляду не було встановлено даних на підтвердження того, що діяльність обвинуваченого, пов`язана з правом керування транспортним засобом, є основним джерелом його доходу чи останній потребує постійного користування транспортним засобом з певних медичних причин, існування яких потребувало б більш виваженого та обережного підходу при обранні заходу примусу, виходячи із загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації, а тому вище наведене не свідчить про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім вирішення питання щодо необхідності та доцільності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, необхідно також визначити справедливий розмір такого покарання.

Вищенаведені обставини та дані в їх сукупності дають підстави зробити висновок про те, що позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, враховуючи дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, буде справедливим та необхідним покаранням у такому випадку.

Підстав для застосування ст. 69 КК України та інституту звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

Строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання по цьому кримінальному провадженню скінчився.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України

Речовий доказ:

- автомобіль марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходяться на зберіганні на території Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути користувачу ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровська від 09.12.2020 на автомобіль марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_8 , а користувачем якого є ОСОБА_1 - скасувати.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертизи, згідно довідок, в загальній сумі 2 615 грн. 20 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 міс. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_1 закінчився.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ:

- автомобіль марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходяться на зберіганні на території Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути користувачу ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровська від 09.12.2020 на автомобіль марки ЗАЗ-DАЕWOО Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_8 , а користувачем якого є ОСОБА_1 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів 2 615 (дві тис. шістсот п`ятнадцять) грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Сторони кримінального провадження можуть отримати копію вироку у суді.

Суддя: І. В. Клименко