Ухвала суду № 102574429, 13.01.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/220/22

Провадження № 1-кс/0203/349/2022

УХВАЛА

13 січня 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.,

при секретарі – Погрібному О.Ю.,

за участі прокурора – Самарської О.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Стадниченка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі погоджене прокурором клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві Саляка А.Б. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 15 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021041010000034 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 4 ст. 407 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді водія-слюсаря 3 ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А1302, у військовому званні «солдат», який не одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Новомосковського міськрайоннго суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 за ч.4 ст.407 КК України до 3 років п/в із звільненням від відбування покарання строком на 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2022 року до слідчого судді доставлений ОСОБА_1 , затриманий в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України 11 січня 2022 року об 11 год. 00 хв., для розгляду клопотання про застосування до нього у вигляді запобіжного заходу тримання під вартою, з яким звернувся слідчий у порядку ст. 192 цього Кодексу за погодженням з прокурором Дніпровської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Киричком О. В. з додаванням протоколу затримання особи, складеного у присутності захисника.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного 12 січня 2022 року о 18 год. 00 хв. отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлені волі від трьох до семи років, а також тривале ухиленні від органів досудового розслідування; також підозрюваний у разі повернення до розташування військової частини, може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які являються його співслужбовцями та командирами підрозділів, в якому останній проходив військову службу; а також є реальним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1 , маючи можливість самостійно прибути до військової частини та продовжити проходити військову службу, протягом тривалого часу не вживав заходів щодо самостійного повернення до військової частини, що свідчить про умисне продовження вчиненого злочину у якому він підозрюється, з огляду на те, що останній вже засуджувався вироком Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року за ч.4 ст. 407 КК України та в період іспитового строку вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, а крім того, наразі в суді перебувають на розгляді 2 обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого тим, що такий запобіжний захід занадто суворий, оскільки він не має більше наміру переховуватися від слідчого, прокурора або суду, має працювати, щоб утримувати себе та співмешканку з дітьми, а вчинення інкримінованого йому злочину зумовлене існуючими на той час побутовими проблемами вдома, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підтримав позицію підзахисного та наполягав на застосуванні запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання у нічний час доби, оскільки підозрюваний, має міцні соціальні зв`язки, родину, дитину та не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а ризик вчинення впливу на свідків не доведений, з огляду на те, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинене у 2019 році, як і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не доведений з огляду на щире каяття у вчиненому підозрюваного.

Заслухавши думку прокурора, міркування підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого військового кримінального правопорушення, за який санкція ч.4 ст. 407 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

11 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у званні «солдат» на посаді слюсаря 3 ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А1302 самовільного умисно залишив 06 червня 2019 року без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військову частину А1302, що дислокується в с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, до 11 січня 2022 року.

11 січня 2022 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що у присутності захисника складений протоко, після чого 12 січня 2022 року вручене клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у самовільному залишенні військовослужбовцем за контрактом без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду вагомими фактичними даними акту службового розслідування від 29 жовтня 2019 року, контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, наказу т.в.о. командира військової частини А1302 (по стройовій частині) ОСОБА_3 від 03 серпня 2018 року про призначення ОСОБА_1 на посаду водія-слюсаря 3 ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону, ВОС -837037, які в сукупності з показами свідків викривають ОСОБА_1 у самовільному залишенні без поважних причин до розташування військової частини з 06 червня 2019 року аж до часу його затримання 11 січня 2022 року об 11-00 год. згідно протоколу затримання.

Відповідно, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлені волі від трьох до семи років, у зв`язку з чим з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що останній, достовірно знаючи про обов`язок проходити службу, та будучи засуджений вироком Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік, знову 06 червня 2019 року залишив самовільно розташування військової частини, причин неприбуття на службу не повідомляв, і, знаючи про кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини в особливий період, став переховуватись від органів досудового розслідування.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик за п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі повернення ОСОБА_1 до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які являються його співслужбовцями та командирами підрозділів, в якому останній проходив військову службу з метою ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний маючи можливість самостійно прибути до військової частини та продовжити проходити військову службу, протягом тривалого часу не вживавав заходів щодо самостійного повернення до військової частини, що свідчить про умисне продовження вчиненого злочину у якому він підозрюється. Крім того, за обставинами повідомленої підозри, ОСОБА_1 вчинив новий злочин одразу після постановлення вироку Новомосковським районним судом Дніпропетровської області 27 травня 2019 року про засудження останнього за аналогічний злочин – ч.4 ст.407 КК України. При цьому, протягом періоду самовільного залишення військової частини відносно ОСОБА_1 Петропавлівським ВП Павлоградського МВП складені на направлені до суду 2 обвинувальних акти за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, що свідчить про доведений прокурором ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і спростовує твердження підозрюваного та його захисника про відсутність доказів ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Доведені слідчим та прокурором ризики за п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, впливу на інших учасників і вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою в межах строків досудового розслідування з моменту фактичного затримання, тобто з 11 год. 00 хв. 11 січня 2022 року, тобто на 59 днів, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 51780 до 207120 гривень.

Визначаючи згідно з ст. ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині без визначення розміру заподіяної шкоди, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою, і, не перевищуватиме передбачений законом граничний розмір, а тому слідчий суддя вважає достатнім обмежитись заставою у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме – 77670,00 грн.

Керуючись ст. ст.131,176-178,183,184,193-197,199 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві Саляка А.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021041010000034 від 15 вересня 2021 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 59 днів, в умовах гауптвахти Східного Територіального Управління Військової Служби Правопорядку.

Визначити строк дії ухвали до 11 год. 00 хв. 11 березня 2022 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути звільнений під заставу 77670,00 гривень, тобто 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали – до 11 березня 2022 року:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з місця дислокації військової частини А1302 в якій проходить військову службу ОСОБА_1

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Попередити ОСОБА_1 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Колесніченко