Рішення № 102571977, 12.01.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3942/21

Провадження № 2/175/1162/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

12 січня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Сайгак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Садівниче товариство «Садовник» про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на земельну ділянку АДРЕСА_1 ; визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на садовий будинок АДРЕСА_2 , господарські будівлі та споруди: Б-1- навіс, В1 - сарай, Г1- вбиральня, ДІ- душ, Е1-теплиця №1-3 споруди, розташовані за адресою: Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, с. Кам`янка, с/т «Садовник».

Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги Лукаш Л.О. надала суду заяву в якій просила суд розглянути справу без участі сторони позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи(а.с.100).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта»(а.с.88, 99), відзив на позовну заяву не подала, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Садівничого товариства «Садовник» Архіпова К.Я. надала заяву про слухання справи за відсутності третьої особи та не заперечувала щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.90).

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, ознайомившись з наданими сторонами доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Дн№008307 від 23 жовтня 1996 року земельна ділянка № НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Садовник» Дніпровського району Дніпропетровської області належить ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою №1107/2-14 виданою 02 червня 2020 року Новоолександрівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області(а.с.43).

ОСОБА_2 була членом садівничого товариства «Садовник», однак відповідно до виписки з протоколу зборів №4 від 08 червня 2006 року була виключена із членів через несплату членських внесків з 2002 року(а.с.21-23).

Відповідно до виписки з протоколу зборів членів правління №5 від 20 листопада 2006 року ОСОБА_1 було прийнято в члени садівничого товариства «Садовник»(а.с.24).

З цього часу ОСОБА_1 постійно, відкрито та без перешкод користувався земельною ділянкою № НОМЕР_2 та садовим будинком у садівничому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснював догляд за ділянкою та садовим будинком, добросовісно сплачував внески в садове товариство з листопада 2006 року, що підтверджується довідкою виданою головою садівничого товариства Архіповою К.Я. (а.с.25,90) та копіями квитанцій щодо сплати членських внесків(а.с.26-27).

Відповідно до технічного паспорту складеного ФОП ОСОБА_5 від 01 червня 2021 року на садовий будинок АДРЕСА_3 , на зазначеній ділянці знаходяться: садовий будинок А1 (площею 38,9 кв.м.) № НОМЕР_2, господарські будівлі та споруди: Б-1- навіс, В1 - сарай, Г1- вбиральня, ДІ- душ, Е1-теплиця №1-3 споруди споруджені в 1990 році(а.с.44-49).

Згідно наданого звіту про незалежну оцінку ринкової вартості садового будинку(площею 38,9 м2.), господарських будівель і споруд(земельних поліпшень), які розташовані в АДРЕСА_3 складеного ФОП ОСОБА_6 технічний стан будинку та господарських споруд є задовільним(а.с.60-81).

За весь час користування земельною ділянкою та будинком ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася, будь-яких вимог щодо зазначеного садового будинку та земельної ділянки остання позивачу чи садівничому товариству не надавала. Однак ОСОБА_1 позбавлений вільно користуватись та розпоряджатись майном яке перебуває у його фактичному володінні, оскільки земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , що зумовлює звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним позовом.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», враховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення ст. 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01 січня 2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01 січня 2001 року.

Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 07 лютого 2014 року, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. Окрім цього, Верховним Судом України в узагальненні та аналізі розгляду деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ за 2013 рік «Набувальна давність (ст. 344 ЦК України)», зазначено, що для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК України, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство). Таким чином, оскільки розходження в розумінні поняття «добросовісність» при застосуванні ст. 344 ЦК України спричиняє певні труднощі, це питання потребує роз`яснення.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з попереднім власником спірного домоволодіння ОСОБА_2 в жодні договірні відносини не вступав. Позивач почав постійно користуватися земельною ділянкою та садовим(дачним) будинком з 2006 року. З того часу та по теперішній день ОСОБА_1 підтримує домоволодіння у належному стані, проводить поточні та капітальні ремонти будинку, сплачує всі комунальну послуги та постійно добросовісно і відкрито для усіх сусідів користується спірним майном.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач у договірні відносини з відповідачем не вступав, хоча добросовісно, але без згоди власника, заволодів та користується майном, дбає про технічний стан будинку, що підтверджується звітом про незалежну оцінку ринкової вартості садового будинку, господарських будівель і споруд згідно якого позивач підтримує технічний стан будинку у задовільному стані.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися садовим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , яка відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю належить ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне визнати право власності за ОСОБА_1 за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16, 344 ЦК України, Роз`ясненнями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Садівниче товариство «Садовник» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на земельну ділянку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на садовий будинок АДРЕСА_2 , господарські будівлі та споруди: Б-1- навіс, В1 - сарай, Г1- вбиральня, Д1- душ, Е1-теплиця, №1-3 споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.