Рішення № 102571297, 13.01.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6883/21

Провадження № 2/210/576/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що починаючи з серпня 1986 року 16 вересня 2021 року, він протягом 25 років 7 місяців та 16 днів працював на підприємствах, правонаступниками яких є Публічне акціонерне товариств. «АрселорМіттал Кривий Ріг». Під час роботи на підприємствах відповідача останній не забезпечив безпечні та здорові умови праці на його робочих місцях, як того вимагають приписи Закону України «Про охорону праці» та КЗпП України, а саме, шкідливі виробничі фактори та його робочих місцях значно перевищували граничнодопустимі норми.

Внаслідок чого, в липні 2021 року рішенням ЛЕК високоспеціалізованого профпаталогічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», а саме протоколом № 1263 від 08.07.2021 року позивачу встановлено професійне захворювання - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

Згідно даних Санітарно-гігієнічних характеристики умов праці №479-4.6-9 від 10.06.2021 року, затвердженої начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровської області Бондаренко О.В., під час роботи у відповідача, він підпадав під вплив негативних виробничих факторів, що перевищували ГДК, а саме: важкість та напруженість праці, локальна вібрація, пилу, шуму, несприятливого мікроклімату.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 09.08.2021 року причиною виникнення професійного захворювання в ОСОБА_1 стало фізичне навантаження.

Позивач 20.09.2021 року, вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 60 % (радикулопатія) та 3 групу інвалідності.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено звичайний спосіб життя позивача, останній позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, його постійно турбує стійкий ниючий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з віддачею в праві руку та ногу, порушену ходу, біль в ліктьових, плечових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, задишка при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель, зниження слуху. Внаслідок отриманого професійного захворювання, позивач змушений тривалий час проходити численні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 360 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів та стягнути понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн..

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Тер-Товмасян Ю.Г. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником ДП РУ імені Кірова, у якому позивач працював у відділі капітального будівництва, оскільки підприємство припинено в 2011 році без правонаступництва.Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 360 000,00 грн., відповідач вважає суму завищеною, такою, що не відповідає тяжкості та характеру шкоди про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній з 04.08.1986 року по 04.04.1987 року працював підземним шляхом робітником, дільниці №14 ВКБ РУ ім. Кірова, з 04.04.1987 року по 31.12.1987 року працював підземним бурильником шпурів, дільниці №14 ВКБ РУ ім. Кірова, з 01.01.1988 року по 03.05.1988 року працював на посаді бурильника з повним робочим днем в підземних умовах дільниці №34, ШБУ-3, трест Кривсашахтобуд, з 03.05.1988 року по 31.12.1989 року працював прохідником з повним робочим днем в підземних умовах, дільниця №34, ШСУ-3,трест Кривбасшахтобуд; з 01.01.1990 року по 18.06.1997 року працював прохідником, дільниці №34, ШСУ-3, РУ ім. Кірова, з 26.06.1997 року по 19.01.2003 рік працював слюсарем з ремонту рухомого складу, ковальсько-механічний цех, вагонне депо, ст. Батуринська, з 20.02.2003 року по 27.05.2004 рік працював слюсарем-ремонтником ТОВ «Домнасервіс»; з 23.06.2004 року по 30.12.2006 рік працював машиністом конвеєра дільниці №2 з переробки шлакових відвалів, ПП «Восход», з 16.01.2007 року по 16.09.2021 рік працював прохідником (підземним), зайнятий повний робочий день в підземних умовах, дільниця №35 (прохідницька), ш. Прохідницька, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 16.09.2021 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України. (а.с. 8-14)

Доводи представника Відповідача зазначені у відзиві про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти ДП Рудоуправління ім. Кірова Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником шахти ім. «Сєвєрная» РУ ім Кірова, на якому працював ОСОБА_2 , з огляду на наступне.

За змістом ч.1 ст. 37 ЦК УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Статтею 466 ЦК УРСР визначено, що в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї у зв`язку з заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров`я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року №43/79/5 (далі - Положення; втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

01.07.1975 року промислове об`єднання «Кривбасруда» (згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 18.04.1975 року за №194 та наказом по Мінчормету СРСР від 12.06.1975 року за №430) реорганізовано у виробниче об`єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих структурних одиниць.

Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.

30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «імені Сєвєрна», на якій працював позивач на момент отримання ним професійного захворювання, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», до якої відносилась шахта «імені Сєвєрна» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником РУ імені Кірова та особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу.

Щодо посилання представника Відповідача нана ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів не було встановлено факту правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відносно Криворізького державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», не заслуговує на увагу, оскільки в цій справі апеляційним судом встановлено, що на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна ДП «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» є також правонаступником шахти «Північна» Рудоуправління імені Кірова ВО «Кривбасруда».

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) № 19 від 04 серпня 2021 року, Позивач працюючи на підприємстві Відповідача, перебував в умовах підвищеної вібрації, запиленості та шуму, що перевищували гранично допустимі норми через недосконалість робочого місця.

Згідно пункту 18 вказаного Акту вбачається, що причини виникнення професійного захворювання, є фізичне навантаження: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну - від 35 до 36 кг. при нормі 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладенні зусиль двома руками від 217100 до 452500 кг/с при нормі 70000 кг/с.; робоча поза (незручна та фіксована, вимушена, стоячи % зміни) - незручна/вимушена/стоячи від 27/-/- до 44,8/2,1/-%/ при нормі 25/0/60%, нахили тулубу (вимушені, більше 30о), кількість за зміну - від 155 до 312разів, при нормі 51-100 разів згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» за №248 від 08.04.2014 року.

Відповідно до п.14 Акту позивачу встановлено діагноз: «радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня)»

Згідно пункту 17 вказаного Акту вбачається, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: Позивач працюючи прохідним (підземним за період роботи з 16.01.2007 року по день складання акту) в шахтоуправлінні з підземного видобутку руди гірничого департаменту, «Прохідницька дільниця» (підземне будівництво) дільниця «Служба головного інженера» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних та вертикальних виробок, буріння, свердлування шпурів та завантаження гірничої маси породонавантажувальною машиною, возведення всіх видів кріплення в горизонтальних, похилих виробах, на сполученні гірничих виробів змінного перерізу та ін. Внаслідок недосконалості конструктивних особливостей обладнання у містах виконання робіт підпадав під дію фізичного перевантаження, що перевищували нормативні показники через недосконалість робочого місця. (а.с. 20-22)

Відповідно до Санітарно-гігієнічних характеристик умов праці ОСОБА_1 , складаної начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В. від 10.06.2021 року вих. № 479/4.6-9, на робочому місці прохідника основними шкідливими факторами є важкість праці, вібрація, шум які мають місце при виконанні основних технологічних операцій, а також при проведені допоміжних технологічних операцій. Супутнім фактором є мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря). Умови праці ОСОБА_1 за даними протоколів лабораторно-інструментальних досліджень лабораторії Департаменту з охорони навколишнього середовища умови парці відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»: по вмісту аерозолів переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по рівню вібрації - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по рівню шуму - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». (а.с.16-19)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, складеним ДУ «Українським Науково-дослідним інститутом промислової медицини» від 08.07.2021 року №1263, ОСОБА_1 установлені такі професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). ( а.с. 24-25)

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивач, 28.09.2021 року, вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 60 % (радикулопатія) та 3 групу інвалідності з 20 вересня 2021 року безстроково, що підтверджується Довідкою МСЕК серії 12 ААА №059987 від 28.09.2021 року. (а.с. 23)

Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААБ № 627937, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності з 20 вересня 2021 року, протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження. (а.с.23)

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня пилу та вібрації.

Так, наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я, а саме: УКР НДІ ПРОММЕД у період з 01.07.2021 року по 09.07.2021 рік з діагнозом: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). З виписки з медичної картки хворого денного стаціонару поліклініки вбачається, що з 18.09.2018 року по 28.09.2018 рік, з 08.02.2019 року по 18.02.2019 рік, з 10.07.2020 року по 20.07.2020 рік, з 17.09.2020 року по 26.09.2020 рік, з 29.10.2020 року по 13.11.2020 рік, з 16.02.2021 року по 01.03.2021 рік, з 14.04.2021 року по 30.04.2021 року, з 06.08.2021 року по 19.08.2021 рік, позивач перебував на лікуванні КНП «Криворізька міська лікарня №3». (а.с. 26-35).

Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.

При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я його покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. У зв`язку з хворобою Позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування Позивач змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що підтверджується виписними епікризами з лікарень. Тяжко усвідомлювати себе людиною залежною від ліків та лікарень. З року в рік стан здоров`я Позивача тільки погіршується, хвороба є невиліковною, хронічною і лише прогресує у часі. А ліки лише частково та тимчасово полегшують стан здоров`я позивача, проте не виліковують. Розуміння цього негативно впливає на його психологічний стан. І це підтверджується доданими до позову документами. Позивачеві первинно було встановлено 65 відсотків втрати професійної працездатності 3 групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 280 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України з метою визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2021 року між Позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бузинською Діаною Миколаївною, укладений договір про надання правової допомоги. Відповідно до п.3.1 вказаного Договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) шляхом готівкових/безготівкових розрахунків. Згідно п. 3.2 вказаного Договору гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи якої узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться після виконання доручень. (а.с.36)

Відповідно до Акту надання послуг від 01 жовтня 2021 року підписаний між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 29 вересня 2021 року, загальна вартість послуг складає 3000 грн., без ПДВ. (а.с.37)

Відповідно до квитанції б/н ОСОБА_1 сплачено 3000 грн. на користь ОСОБА_3 за Договором про надання правничої допомоги №б/н від 29.09.2021 року. (а.с.38)

Враховуючи викладене, судові витрати понесені Позивачем ОСОБА_4 в даній цивільній справі, складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., вказані витрати підтвердженні матеріалами справи, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2800,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кривошапова Сергія Вікторовича до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 280 000 (двісті вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович