Ухвала суду № 102565710, 10.01.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/71/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я., при секретарі Ясеновенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката Слободяника Ігоря Петровича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.- Білдінг» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва у справі №757/38972/21-к від 22.07.2021 року у кримінальному провадженні №12020100060003198,-

В С Т А Н О В И В:

У провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Слободяника Ігоря Петровича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Б.М.К.- Білдінг» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва у справі №757/38972/21-к від 22.07.2021 року у кримінальному провадженні №12020100060003198, а саме:-в частині внесення до ЄДРПОУ відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство, скасування ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Б.М.К.- Білдінг».

В судове засідання представник власника майна не з`явився, подав заяву в якій вказав, що вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити .

Прокурор в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву в якій зазначив, що проти вимог клопотання не заперечує.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12020100060003198 від 13.11.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/38972/21-к від 22.07.2021 року накладено арешт на корпоративні права та статутні капітали ТОВ «Рівел Холдинг» (ЄДРПОУ 36845213) у сумі 75 936,35 грн., ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» (ЄДРПОУ 35532412) у сумі 84 511 077,49 грн. Зобов`язано органи державної реєстрації за місцем здійснення діяльності зазначеними суб`єктами господарювання накласти заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Рівел Холдинг» (ЄДРПОУ 36845213), ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» (ЄДРПОУ 35532412).

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється впровадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За викладених обставин, слідчий суддя враховує процесуальну позицію прокурора, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 170,172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/38972/21-к від 22.07.2021 року, в частині заборони внесення до ЄДРПОУ відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство, скасування ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Б.М.К.- Білдінг».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.Я. Волкова