Ухвала суду № 102558620, 12.01.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 січня 2022 року м. Київ № 640/36447/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовом:ОСОБА_1 до: Міністерства юстиції Українипро:визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправним (незаконним) наказу № 2653/к від 09 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України, допустити ОСОБА_1 , до виконання трудових обов`язків головного спеціаліста відділу реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту державної реєстрації;

3) cтягнути з Міністерства юстиції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 до моменту фактичного допущення до роботи.

4) стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою судді від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги положення п. 1 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

06.01.2022 канцелярією суду зареєстровано клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.

Відповідач зазначає, що характер спірних відносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання, оскільки (!) у сторін спору різна правова позиція та докази на її підтвердження.

Додає, що для Мінюсту результат зазначеної справи та можливість надання пояснень та висловлення доводів на підтвердження своєї позиції буде мати велике значення, що на думку заявника, зумовлює необхідність слухання справи за правилами загального провадження.

Крім того, звертає увагу на те, що справа містить значний обсяг матеріалів, зокрема матеріали щодо підстав відсторонення позивача від роботи. Обсяг вказаних матеріалів, як зазначає відповідач, є значним та за результатами їх дослідження може виникнути необхідність подання додаткових доказів та пояснень.

На думку відповідача, судова практика з аналогічних правовідносин відсутня, а тому судове рішення покликане внести юридичну визначеність у спірні правовідносини. Водночас, на думку відповідача, метою судового рішення є також установлення судової практики, яка може попередити виникнення інших спорів та забезпечити суспільну гармонію.

Відповідач також висловлює занепокоєння відносно того, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності впливає на права відповідача щодо оскарження рішення.

Додає, що суттєвим є проведення підготовчого провадження.

Вірогідно не вивчивши ухвалу судді про відкриття провадження у справі, де як на підставу форми розгляду справи за правилами спрощеного провадження міститься посилання на п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідач чомусь вважає, що форма розгляду визначена на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України та при цьому сформулював незв`язний набір слів зі слів, які містяться у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України. Відповідач у зв`язку з цим застерігає суд від помилок та зазначає, що «порушення цього правила» відносно набору незв`язних слів з посиланням на п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження буде порушенням норм процесуального права, не зазначаючи - яких саме.

У зв`язку з цим, суд повторно звертає увагу відповідача на те, що формат провадження визначений відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідно до якого для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, чим і керувався суд у даній справі при відкритті провадження у справі.

Суд роз`яснює, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Між тим, дана категорія справ не належить до категорій справ у спорах, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, дані справи не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У даному випадку відповідач не навів вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

Доводи заявника носять загальний характер, аргументи в обґрунтування поданої заяви є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача.

Сприйняття відповідачем справи як складної само по собі не свідчить про складність справи для суду.

При цьому, відповідачем не надано доказів «значного суспільного інтересу» до даної справи (проведення мітингів, демонстрацій).

Водночас, суд звертає увагу, що формат розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 ККС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановлення обставин у справі. Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Міністерства юстиції України (без дати та без вихідного номеру) про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін