Рішення № 102557686, 11.01.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/5769/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) щодо несписання податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 476509,88 грн, який виник у платника податків - ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим;

- зобов`язати відповідача списати податковий борг із земельного податку з юридичних юсіб на загальну суму 476509,88 грн, який виник у платника податків - ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим.

Ухвалою від 01.10.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 19.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 09.11.2021 задоволене клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про продовження строку для подання відзиву; відповідачу встановлені процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву до 26.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим" зазначає, що має самостійно задекларований податковий борг з плати за землю на загальну суму 476509,88 грн, розташовану на тимчасово-окупованій території АР Криму, який виник в липні 2014 року. Після окупації території Криму об`єктивної можливості використовувати спірні земельні ділянки Підприємство не має. Вважаючи, що внаслідок спливу строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, вказана сума податкового боргу підлягає списанню як "безнадійний податковий борг". Не вчинення відповідачем дій зі списання податкового боргу Підприємство вважає протиправною бездіяльністю податкового органу. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30.11.2021 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому податковий орган заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу належить до дискреційних повноважень органу доходів і зборів. За позивачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих грошових зобов`язань з орендної плати за землю за 2014 рік у сумі 476509,88 грн. Разом з тим, відповідно до пп.12 п.12.3 ст. 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" норм статей 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України. Отже, списання податкового боргу позивача, яке врегульовано ст. 101 ПК України, порушує наведені приписи пп. 12 п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Із врахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

08.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій Підприємство не погоджується із позицією податкового органу викладеною у відзиві, вважає її необґрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд розглядає дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не подані клопотання про розгляд справи з викликом у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (код ЄДРПОУ 01190126) зареєстроване 23.02.1996 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ № 20100969834, яка міститься в матеріалах справи.

11.07.2014 в ЄДРПОУ Херсонською міською радою Херсонської області внесений запис № 14991070016007217 про зміну місцезнаходження юридичної особи - ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (код ЄДРПОУ 01190126) з АР Крим на м. Херсон, вул. Перекопська, 5.

24.02.2017 позивач змінив місцезнаходження на м. Миколаїв, пр. Центральний, 24-р, про що свідчить запис № 14991050021017424 в ЄДРПОУ.

Вказані обставини не заперечується сторонами по справі.

За змістом частини другої статті 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014.

Отже, позивач є юридичною особою - резидентом України, яка змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на територію України після дати початку тимчасової окупації, тобто після 20.02.2014.

Також, судом встановлено, що ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів станом на 20.09.2021 має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010500) у сумі 476509,88 грн, який виник у 2014 році. Вказані обставини стосовно наявності у позивача податкового боргу в сумі 476509,88 грн, який виник після 20.02.2014, підтверджуються та не заперечуються сторонами по справі.

Отже, суд встановив, що ДП "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" має податковий борг з податку на землю в розмірі 476509,88 грн, що виник з моменту тимчасової окупації, тобто після 20.02.2014.

25.02.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі із заявою № 05/01, в якій повідомив про наявність у Підприємства податкового боргу в розмірі 476,5 тис. грн, який виник після тимчасової окупації АР Крим, з проханням провести списання такого боргу.

У відповідь податковий орган листом № 6823/6/21-22-13-02-11 від 06.04.2021 повідомив, що ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі листом від 02.02.2021 вже надав вичерпну відповідь щодо списання податкового боргу.

Так, листом від 02.02.2021 податковий орган повідомляв позивача про те, що списання податкового боргу за податками (зборами, обов`язковими платежами) фізичних осіб – підприємців, які змінюють (змінили) своє місце проживання з тимчасово окупованої території на іншу територію України, нормами Закону № 1636 не передбачено. При цьому, Закон № 1636 не містить посилань на діючий порядок списань, та не містить посилань на доручення розробки такого порядку. Тому, відсутні підстави для списання боргу ДП РТПЦ АРК (код ЄДРПОУ 01190126) зі сплати податків і зборів, які розташовані на території ВЕЗ "Крим".

Позивач, вважаючи несписання податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб протиправною бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), норми якого суд застосовує в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, за визначенням п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Суд відмічає, що за приписами ст. 22 ПК України правовою підставою для виникнення податкового обов`язку є існування у відносинах за участі конкретної особи об`єкта оподаткування, а документальною підставою є або самостійне декларування такою особою податкового обов`язку у порядку ст.ст. 46, 49, 50 ПК України шляхом подання податкової декларації (розрахунку), або винесення контролюючим органом відповідних податкових повідомлень - рішень у порядку ст. ст. 54, 58 і 113 ПК України.

У свою чергу, суспільні відносини з приводу справляння орендної плати за земельні ділянки регламентовані Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), Земельним кодексом України та ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Тобто, оренда плата за землю справляється за фізичне користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі .

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У розумінні п.п.14.1.175 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, за правовою суттю податковий борг є арифметичним значенням грошового еквіваленту невиконаного особою податкового обов`язку.

У відзиві на позов контролюючий орган визнав, що сума 476509,88 грн, нарахована як податок за землю за 2014 рік та значиться за позивачем у якості невиконаного податкового обов`язку, тобто боргу.

При цьому, контролюючий орган посилається на відсутність підстав для списання податкового боргу та на відсутність визначеного чинним законодавством порядку списання вказаного податкового боргу.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, а у силу п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; у силу п.п. 101.2.4 цієї статті безнадійним є податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, у якості безнадійного податкового боргу може бути кваліфікований невиконаний платником податків податковий обов`язок, відносно якого збіг строк давності.

Окрім того, у якості безнадійного податкового боргу може бути кваліфікований невиконаний платником податків податковий обов`язок, відносно виникнення якого існує причина у вигляді нездоланної дії непереборних факторів, котрі не могли бути відвернуті завдяки внутрішній волі платника податків та його фізичним чи організаційно-правовим зусиллям.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилом ст. 102 ПК України строк давності у податкових правовідносинах складає за загальним правилом 1095 днів.

У даному випадку строк давності відносно податкового боргу позивача з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 476509,88 грн. який виник в 2014 році, за правилом ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів) сплинув із закінченням календарної дати – 2017 рік.

Вирішуючи даний спір, суд зважає на те, що відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207 (далі - Закон № 1207), територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014.

Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України та створює вільну економічну зону "Крим", є Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 № 1636-VІІ (далі - Закон України № 1636-VІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на дату подання позову.

Пунктом 26 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено: "На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"".

За правилами п.п. 1 п. 12.3. ст. 12 Закону № 1636-VІІ загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об`єктів оподаткування (в тому числі об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов`язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.

Відповідно до п.п 11 п. 12.3. ст. 12 Закону № 1636-VІІ до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.

Підпунктом а) п. 15.1. ст. 15 Закону № 1636-VІІ визначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Частиною 1 ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

У розумінні ч. 3 ст.7 8 КАС України суд вважає загальновідомими обставини того, що з 20.02.2014 резиденти України втратили право легального використання матеріально-технічних ресурсів, розміщених на території Автономної Республіки Крим як частини адміністративно-територіального устрою України.

Відтак, суд відмічає, що відносини з обліку контролюючими органами стану виконання суб`єктами права податкового обов`язку та публічного обов`язку з оплати ЄСВ в частині проведених розрахунків унормовані приписами ст. ст. 71-74 ПК України та деталізовані приписами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2021за № 321/35943), а раніше Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрований в міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881) та Інструкції про порядок нарахування і справи єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015 №508/26953.

Так, відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

За правилом п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

У свою чергу, відносини з приводу списання контролюючими органами безнадійного податкового боргу, котрий обліковується у відкритих на ім`я платників особових рахунках/інформаційних картках платника деталізовані положеннями Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі-Порядок № 577).

Так, за правилами п.п.3 п.2.1 Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II ПК України.

Згідно із п.п. 4 п. 2.1 Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Суд враховує, що чинним законом України не визначено окремого порядку списання у якості податкового боргу тих податкових обов`язків резидентів України, котрі залишились невиконаними через події лютого 2014 року на території АРК як адміністративно-територіальної одиниці устрою України і існують понад 1095 днів.

Разом із тим, слід зазначити, що станом на дату прийняття рішення у даній справі Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" № 1636-VII втратив чинність 21.11.2021.

21.11.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" від 01.07.2021 № 1617-IX (далі — Закон № 1617-IX).

Пунктом 26.2 Закону № 1617-IX передбачено:

"Контролюючий орган здійснює без подання платником податку заяви списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням)) платника податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території, який за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виник у період з дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату прийняття рішення про списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень статті 101 цього Кодексу та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Разом із тим, суд зазначає, що наведена норма Закону № 1617-IX не може бути застосована до позивача, оскільки, як зазначено вище, ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АРК" змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території АР Крим на іншу територію України, та на даний час місцем реєстрації є м. Миколаїв.

Проте, зважаючи на ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли відомості інформаційної картки платника податків повинні містити виключно достовірну інформацію про стан виконання податкового обов`язку, а усунення з ІКП дефектів у вигляді недостовірної чи неповної інформації про стан виконання податкового обов`язку може відбуватись контролюючим органом як за процедурою ст.101 ПК України, так і за процедурою виключення з ІКП певних відомостей у ручному режимі за процедурою п.4 ч.3 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Отже, з огляду на викладене вище, суд вважає, що сума несплаченої позивачем орендної плати за фізично неможливе користування земельною ділянкою комунальної власності на території Автономної Республіки Крим у розмірі 476509,88 грн за 2014 рік, має ознаки безнадійного податкового боргу, який, як за критерієм закінчення спливу строку давності, так і за критерієм виникнення унаслідок дії форс-мажорних обставин, підлягає списанню.

Щодо твердження відповідача, що абз. 12 п. 12.3 ст.12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим"" зупинено застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" норм статей 59, 60, 71-101, 124, 126 та 129 ПК України, то суд враховує, що дія вказаної норми розповсюджується виключно до платників податків - юридичних осіб із місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим".

Відтак, оскільки позивач змінив свою податкову адресу та не знаходиться на території ВЕЗ "Крим", тощодо позивача не зупинено застосування окремих положень ПК України, у тому числі положень ст. 101 ПК України.

Натомість, пунктом 15.1 статті 15 Закону № 1636-VII (станом на дату подання позову) визначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Вказана норма не містить застережень щодо можливості розширеного її тлумачення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №826/24752/15.

За наведених обставин позивач є особою, на яку розповсюджується дія норми пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636, а податковий борг позивача, що виник з моменту тимчасової окупації, тобто після 20.02.2014, підлягає списанню.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Натомість відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при досліджених правовідносинах, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призводить до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несписання податкового боргу та зобов`язання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі списати податковий борг ДП "Радіотелевізійний передавальний центр АРК" у сумі 476509,88 грн із орендної плати за землю з юридичних осіб, відтак задовольняє позов повністю.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Згідно з наказами голови суду від 07.12.2021 № 05-06/95, від 23.12.2021 № 05-06-/97 та від 24.12.2021 № 05-06/99 головуюча суддя Кисильова О.Й. у період з 30.12.2021 до 10.01.2022 включно перебувала у відпустці, у зв`язку з чим рішення у даній справі ухвалене 11.01.2022.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) щодо несписання податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 476509,88 грн, який виник у платника податків - державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Рекспубліки Крим" (код ЄДРПОУ 01190126) з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) списати податковий борг державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Рекспубліки Крим" (код ЄДРПОУ 01190126) із орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 476509,88 грн.

Стягнути на користь державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (код ЄДРПОУ 01190126) судовий збір у сумі 7147 (сім тисяч сто сорок сім) грн 65 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111031200