Вирок № 10255732, 15.06.2010, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 1-44/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого суду Сарновського В.Я.,

при секретарі Домчук В.І.,

з участю прокурора Карпця П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, із неповною загальною середньою освітою, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого: 22 серпня 1997 року Лановецьким районним судом за ч.3 ст.81, ч.1ст.89 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки; 11 березня 1999 року Лановецьким районним судом за ч.3 ст. 82 КК України (1960р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна; 8 липня 2003 року Лановецьким районним судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2006 року на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 28 днів,

за ч.2 ст.185 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився і зареєстрований в с. В.Кусківці Лановецького району, фактично проживає в АДРЕСА_1, із професійно-технічною освітою, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

за ч.1 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, раніше судимий за крадіжки і грабіж, 8 лютого 2010 року близько 22 години, перебуваючи у власних справах в житловому будинку ОСОБА_4, що знаходиться в с. Передмірка Лановецького району, в одній з кімнат таємно шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки “Nokia-1202-2” вартістю 285 гривень із стартовим пакетом оператора стільникового звязку “Київстар” вартістю 25 гривень та коштами на рахунку в сумі 117 гривень, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 427 гривень.

ОСОБА_3 8 лютого 2010 року близько 22 години 30 хвилин перебуваючи у власних справах в житловому будинку ОСОБА_4, що знаходиться в с. Передмірка Лановецького району, в одній з кімнат таємно шляхом вільного доступу викрав гроші в сумі пять тисяч гривень, які заховав під верхній одяг, вийшов з будинку та зник з місця скоєння злочину, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні, як і під час досудового слідства, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих їм злочинах визнали повністю.

Підсудний ОСОБА_2 пояснив, що на початку лютого 2010 року він перебував у гостях у ОСОБА_4, який під час розпивання спиртного повідомив, що йому необхідно прибрати у будинку і він добре заплатить. 8 лютого 2010 року він повідомив про це свою сестру ОСОБА_5 Тоді її син ОСОБА_3 викликав таксі і вони разом поїхали в с.Передмірка і поприбирали в будинку ОСОБА_4, за що той заплатив йому 400 гривень. Виходячи з будинку він побачив на столі мобільний телефон і, скориставшись тим, що ніхто не бачить, викрав цей телефон і пішов до автомобіля таксі, який на них чекав. Через кілька хвилин з будинку вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і вони разом поїхали додому. Про викрадення телефону він їм не повідомляв.

Підсудний ОСОБА_3 підтвердив, що 8 лютого 2010 року до нього додому прийшов його дядько ОСОБА_2, який запропонував поїхати в с. Передмірка і за плату прибрати у будинку знайомого. Його мати ОСОБА_5 погодилась і вони разом поїхали на таксі до будинку, на який вказав ОСОБА_2 Там вони поприбирали і ОСОБА_4 в одній з кімнат дістав з картонного ящика газету в якій знаходились гроші, взяв кілька купюр, а решту поставив назад. Він це бачив через відкриті двері і коли ОСОБА_4 вийшов з тієї кімнати, то він викрав з ящика гроші, заховав їх під куртку та вийшов з будинку. Після цього вони втрьох повернулись в с. Нападівка. Про крадіжку він ні матері, ні дядькові в той день не повідомляв. Майже всі викрадені гроші він витратив наступного дня на придбання одягу, взуття та продуктів харчування для себе і членів своєї сімї.

Крім повного визнання вини у вчиненні злочину підсудними, їх вина підтверджується доказами, зібраними органами досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він проживає один у власному будинку в с. Передмірка. Вранці 8 лютого 2010 року він пішов у магазин і по дорозі впав, втратив свідомість і потім весь день пролежав дома, погано себе почував, а тому пригадати події того дня не може. Наступного дня він виявив пропажу пяти тисяч гривень і свого мобільного телефону, в якому була картка вартістю 25 гривень і 117 гривень на рахунку, про що він повідомив міліцію.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що ввечері 8 лютого 2010 року її брат ОСОБА_2 повідомив, що його знайомий пенсіонер проживає один і добре заплатить тому, хто в нього вдома поприбирає. Вона погодилась і разом з братом та сином ОСОБА_3 поїхала у с. Передмірка. Там вони у будинку ОСОБА_4 прибрали у кімнаті та коридорі, за що він їм заплатив 400 гривень і вони поїхали назад. Наступного дня син їй зізнався, що викрав у ОСОБА_4 пять тисяч гривень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є приватним підприємцем і власним автомобілем надає послуги таксі. Також свідок підтвердив, що ввечері 8 лютого 2010 року возив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із с. Нападівка у с. Передмірка, зачекав їх там біля якогось будинку і приблизно через 30 хвилин відвіз їх назад.

Крім показів свідків, вина підсудного підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового та судового слідства, які досліджені судом, а саме:

- заявами ОСОБА_4 від 16 та 21 лютого 2010 року про крадіжку з його житлового будинку грошей і телефону (а.с.8-9);

- явкою з повинною ОСОБА_3, у якій він повідомляє про те, що 8 лютого 2010 року викрав у ОСОБА_4 пять тисяч гривень (а.с.11);

- протоколом огляду житлового будинку ОСОБА_4, згідно якого пошкодження навісних замків, укріплень вікон і дверей та інших слідів проникнення не виявлено (а.с.13-14);

- протоколом огляду будинку ОСОБА_2, де було виявлено і вилучено викрадений у ОСОБА_4 телефон (а.с. 16);

- протоколом огляду будинку ОСОБА_5, де було виявлено і вилучено одяг придбаний ОСОБА_3 на викрадені гроші (а.с. 18-21)

- протоколом відтворення обстановки і обставин події, проведеного з участю підсудного ОСОБА_2, де зафіксовано як він в присутності понятих розказував про обставини викрадення ним телефону (а.с. 114-116);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події, проведеного з участю підсудного ОСОБА_3, де зафіксовано як він в присутності понятих розказав і показав яким чином він скоював крадіжку грошей в сумі 5 тисяч гривень з будинку ОСОБА_4 (а.с. 110-113);

- висновком товарознавчої експертизи № 6-131/10 від 24 лютого 2010 року про те, що вартість викраденого у ОСОБА_4 телефону “Nokia-1202-2” може становити 285 гривень (а.с. 89-95);

- висновком амбулаторної психіатричної експертизи №143 від 2 березня 2010 року, згідно якої ОСОБА_3 будь-якими психічними захворюваннями не хворів і не хворіє (а.с.99-100);

- а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_2 про те, що він не мав наміру привласнювати викрадене майно, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами справи та показами свідка ОСОБА_7 про те, що в лютому 2010 року у його присутності потерпілий у себе вдома розповідав про крадіжку ОСОБА_2, який нічого не розповів про викрадений телефон і не повернув його.

Враховуючи наведені по справі обставини, суд прийшов до висновку про доведеність злочинів, вчинених підсудним ОСОБА_3, дії якого слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та підсудним ОСОБА_2., дії якого слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання і є молодого віку, ніде не працює і не має постійного доходу; явку з повинною, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, як обставини, що помякшують покарання, суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді громадських робіт.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання і має на утриманні малолітню дитину; щире каяття і активне сприяння розкриттю злочинів, як обставини, що помякшують покарання; вартість та кількість майна, яке він намагався викрасти, суд вважає, що йому слід призначити покарання згідно санкції статті звинувачення у виді арешту в мінімальному розмірі.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 викрадених ним пяти тисяч гривень, суд приходить до висновку, що він підлягає задоволенню повністю, оскільки заподіяння матеріальної шкоди на вказану суму підтверджується вищевказаними показами потерпілого, свідка ОСОБА_5 та дослідженими судом матеріалами справи, а також показами підсудного ОСОБА_3, який позов повністю визнав.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази по справі підлягають поверненню їх законним володільцям, а судові витрати стягненню з підсудного ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею 200 (двісті) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 5000 (пять тисяч) гривень відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Речові докази:

дві чоловічі куртки, троє джинсових штанів, чоловічі кросівки, жіночі чоботи, чоловічі туфлі, які були вилучені з будинку ОСОБА_5 та знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Лановецького РВ УМВСУ, повернути ОСОБА_5;

мобільний телефон “Nokia-1202-2”, який переданий на зберігання власнику ОСОБА_4, залишити у нього.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 ) вартість судової товарознавчої експертизи № 6-131/10 від 24 лютого 2010 року в сумі 300 (триста) гривень 48 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 у виді застави, а засудженому ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя (підпис)

В. о. голови суду М.З.Сенюх

Секретар суду Н.Ю.Приймак