Рішення № 102556370, 13.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 р. № 400/6657/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БУНКЕР ЮГ", вул. Наваринська, 2/1, офіс 5, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування розпорядження від 02.08.2021 № 113-р в частині; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУНКЕР ЮГ» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати розпорядження № 113-р від 02.08.2021 Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) в частині анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним № 990514201900486 від 18.12.2019, виданої Товариству;

зобов`язати Управління видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії № 990514201900486 від 18.12.2019, виданої Товариству на право здійснення оптової торгівлі пальним, та поновити інформацію (внести відомості) в цей Реєстр про таку ліцензію на право оптової торгівлі пальним (реєстраційний номер 990514201900486 від 18.12.2019, терміном дії до 18.12.2024. Адреса місця торгівлі: Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Айвазовського, 15 А).

В обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що зазначене розпорядження відповідач прийняв в порушення норм Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі – Закон № 481). Так, позивач заперечив факт подання ним недостовірних даних у документах, наданих разом із заявою на отримання ліцензії, а також зазначив, що перевірка документів має здійснюватися на етапі розгляду такої заяви.

Одночасно з позовною заявою Товариство подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, дії спірного розпорядження. Ухвалою від 18.08.2021 суд відмовив у задоволенні заяви позивача.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк для подання належним чином засвідчених копій всіх документів, за результатами розгляду яких було видано ліцензію позивачу, та документів, що підтверджують правомірність спірного розпорядження.

Управління вимоги адміністративного позову не визнало, зазначило у відзиві (арк. 88-90), що за результатами фактичної перевірки Товариства була встановлена відсутність у позивача обов`язкового дозволу на експлуатацію (застосування) резервуару, який, за твердженнями відповідача, відноситься до устаткування підвищеної небезпеки. Відповідач вказав, що «… разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним ТОВ «БУНКЕР ЮГ» надано копію Дозволу управління Держпраці у Миколаївській області, №377.19.48 від 20.11.2019, який не містить інформацію про отримання ТОВ «БУНКЕР ЮГ» дозволу експлуатувати будь-які резервуари …». Документи, про подання яких суд зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач додав до відзиву.

У відповіді на відзив (арк. 65-71) Товариство, зокрема, заперечило доводи Управління про обов`язкову наявність дозволу на експлуатацію резервуару.

Правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалось, проте, подало додаткові пояснення щодо наслідків виданого розпорядження (надалі – Пояснення, арк. 136).

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просила відмовити у його задоволенні.

Як встановлено судом, 10.12.2019 до Державної податкової служби України (надалі – ДПС) надійшла заява Товариства «на одержання ліцензії (дубліката ліцензії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі» (надалі – Заява, арк. 107).

Згідно з описом (арк. 124), Товариство додало до заяви: квитанцію, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (платіжне доручення від 11.06.2019 № 261); витяг, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оптової торгівлі пальним, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності; акт готовності об`єкта до експлуатації; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; договір оренди цілісного майнового комплексу № 0605-А1 від 06.05.2019, акт приймання-передачі, додаткову угоду № 1; договір оренди резервуарів від 27.05.2019 № 2705-3, акт приймання-передачі, погодження від власника.

Відповідач підтвердив, що позивач (незважаючи на те, що в опису до Заяви вказаний один дозвіл) подав два дозволи: виданий позивачу Управлінням Держпраці у Миколаївській області 20.11.2019 дозвіл № 377.19.48 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (арк. 125) та виданий позивачу Управлінням Держпраці у Миколаївській області 20.11.2019 дозвіл № 378.19.48 на виконання робіт підвищеної небезпеки (арк. 126).

18.12.2019 ДПС видала Товариству ліцензію «на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі», реєстраційний номер 990514201900486, термін дії – з 18.12.2019 до 18.12.2024 (надалі – Ліцензія, арк. 15). 02.07.2020 Ліцензію було переоформлено, вочевидь, в зв`язку зі зміною місцезнаходження Товариства (арк. 16).

З 14.06.2021 по 23.06.2021 посадові особи Управління провели фактичну перевірку Товариства «з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС», результати якої оформили актом від 24.06.2021 № 4444/14-29-09-02-11/39849419 (надалі – Акт, арк. 98-99).

Згідно з Актом, під час перевірки були досліджені, зокрема, питання: «… наявності передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з виробництва, зберігання та реалізації пального; дотримання вимог до документів, що були надані платником податків, як додатків до заяви на отримання ліцензій; фактів здійснення діяльності із виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки …».

На стор. 3 Акта зазначено, що «… перевіркою встановлено факт необладнання рівноміром-лічильником одного резервуару на акцизному складі з уніфікованим номером 1004881, чим ТОВ «БУНКЕР ЮГ» порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу …». Інформації про інші порушення Акт не містить.

30.07.2021 до керівника Управління надійшла доповідна записка за підписом начальника управління контролю за підакцизними товарами Управління (вх. № 1179/14-29-09-02-09, надалі – Доповідна записка, арк. 103-106). У Доповідній записці, зокрема, було вказано, що «… разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним ТОВ «БУНКЕР ЮГ» надано копію Дозволу Управління Держпраці у Миколаївській області №377.19.48 від 20.11.2019, який не містить інформацію про отримання ТОВ «БУНКЕР ЮГ» дозволу експлуатувати будь-які резервуари. Таким чином встановлено, що ТОВ «БУНКЕР ЮГ» не отримало дозвіл на експлуатацію (застосування) резервуару ємністю по 54 куб.м., які є устаткуванням підвищеної небезпеки …».

Також Доповідна записка містила пропозицію розглянути питання щодо анулювання, в тому числі, Ліцензії «… у зв`язку із встановленням фактів подання … недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії …».

02.08.2021 керівник Управління видав розпорядження № 113-р «Про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним» (надалі – Розпорядження, арк. 33, 102). У Розпорядженні зазначено, що воно було видано на виконання вимог статті 15 Закону № 481 та з урахуванням інформації з Доповідної записки.

Про анулювання Ліцензії позивач був повідомлений листом від 04.08.2021 № 17017/6/14-29-09-04-10 (арк. 34-36).

Законність Розпорядження є предметом розгляду у цій справі.

У Поясненнях Управління зазначило, що інформацію про анулювання Ліцензії воно внесло до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з цією нормою, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме Управління мало довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами правомірність Розпорядження.

У статті 15 Закону № 481 вказано, що відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Відповідно, подання заявником документів, що містять недостовірні дані, є порушенням.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (стаття 16 Закону № 481).

Як вказано вище «… дотримання вимог до документів, що були надані платником податків, як додатків до заяви на отримання ліцензій …» було одним з питань, що підлягали з`ясуванню під час фактичної перевірки Товариства, проте відповідні порушення Актом не зафіксовані. Відповідач не надав суду будь-якого іншого належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження факту подання позивачем документів, що містять недостовірні дані.

Відповідно до статті 15 Закону № 481, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Відсутність певного документа (подання якого, на думку Управління, було обов`язковим для отримання позивачем Ліцензії), по-перше, не визначена статтею 15 Закону № 481 як правова підстава для анулювання відповідної ліцензії, по-друге, не є підтвердженням недостовірності даних, що містяться в іншому документі, в зв`язку з чим суд визнав хибними доводи відповідача про законність Розпорядження.

Суд не надав оцінки доводам сторін про те, чи була обов`язковою умовою для отримання позивачем відповідної ліцензії наявність дозволу на експлуатацію резервуару, оскільки питання достатності доданих до Заяви позивача документів контролюючий орган, як вказано вище, має вирішувати і, в даному випадку, вирішив на стадії видачі Ліцензії.

З урахуванням наведеного, суд встановив, що відповідач не довів наявність фактичних та правових підстав для видання Розпорядження, тому визнав обґрунтованими позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до чинної до 01.01.2022 редакції статті 15 (у відповідній частині) Закону № 481, після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Як вказано у пунктах 6 і 7 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 «Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним», підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

У Поясненнях відповідач підтвердив факт внесення ним до зазначеного реєстру відомостей про анулювання Ліцензії, при цьому, згідно з наданим Управлінням витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (арк. 138), інформація про Ліцензію у цьому реєстрі наявна.

За таких обставин, на думку суду, належним способом захисту порушених Розпорядженням прав позивача має бути зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію про анулювання Ліцензії.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУНКЕР ЮГ" (вул. Наваринська, 2/1, офіс 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 39849419) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати видане 02.08.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області розпорядження № 113-р «Про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним» в частині анулювання виданої Державною податкової службою України 18.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «БУНКЕР ЮГ» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514201900486).

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем набрання рішенням суду законної сили, виключити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відомостей про анулювання виданої Державною податкової службою України 18.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «БУНКЕР ЮГ» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514201900486).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУНКЕР ЮГ" (вул. Наваринська, 2/1, офіс 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 39849419) судовий збір у сумі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна