Рішення № 102556097, 13.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/7837/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області №958 від 22.09.2021 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Світловодську міську раду Кіровоградської області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність (в межах норми безкоштовної передачі) орієнтовною площею 0,0031 га для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, просить зобов`язати Світловодську міську раду Кіровоградської області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що відповідач у супереч діючому законодавству прийняв необґрунтоване рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність (в межах норми безкоштовної передачі) для будівництва індивідуального гаражу.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому заперечує щодо задоволення позову, оскільки за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області №958 від 22.09.2021 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з відсутністю права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці ( а.с. 68-73).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що індивідуальний гараж, який знаходиться на запитуємій земельній ділянці належав її дідусю ОСОБА_3 , документи на гараж відсутні, однак Земельний кодекс України не вимагає наявність документів на майно при отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою ( а.с.112-113).

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав на ненадання позивачем доказів наявності родинних зав`язків з ОСОБА_3 . Вказав, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач для будівництва індивідуального гаражу не є вільною, гараж вже побудовано. Позивач не надав доказів на підтвердження права власності на вказану нерухомість ( а.с. 123-128).

Ухвалою суду від 16.11.2021 ухвалено заяву Світловодської міської ради Кіровоградської області від 11.11.2021 задовольнити частково; Світловодській міській раді Кіровоградської області продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по адміністративній справі №340/7837/21 до десяти днів з дня отримання даної ухвали ( а.с.62).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 22.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,0031 га за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви було додано:

- копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 та картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 ;

- графічний додаток бажаного місця розташування земельної ділянки;

- копія Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 26.07.2018 №31-11-0.36-3782/181-18;

- копія титульної сторінки абонентської книжки по розрахунку за електроенергію на ім`я ОСОБА_3 з особовим рахунком НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , гараж 52 та 5 фіскальних чеків (усе разом на 6 аркушах, де на фіскальному чеку від 07.12.2005 з особовим рахунком НОМЕР_2 зазначено прізвище платника ОСОБА_4 ; на фіскальному чеку від 02.11.2007 з особовим рахунком НОМЕР_2 зазначено прізвище платника ОСОБА_4 ; на фіскатьному чеку від 10.09.2009з особовим рахунком НОМЕР_2 зазначено прізвище платника ОСОБА_3 ; фіскальний чек від 09.12.2010 з особовим рахунком НОМЕР_2 без імені; на фіскальному чеку від 08.04.201 Із особовим рахунком НОМЕР_2 зазначено прізвище платника ОСОБА_3 ) ( а.с.75-85).

Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу, графічний додаток, копії паспорта, картки платника податків, довідки з державної статистичної звітності від 26.07.2018 та квитанцій за електроенергію, та керуючись ст.25 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 12, 40, 118, 121 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Світловодською міською радою Кіровоградської області прийнято рішення №958 від 22.09.2021, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу, за адресою: гараж АДРЕСА_1 , орієнтовною площею - 0,0031 га у зв`язку з відсутністю права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці ( а.с. 74).

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 ЗК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно із частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Аналіз дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці.

Зазначена обставина не є підставою, в розумінні положень частини 7 статті 118 ЗК України, для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, оскаржуване рішення є невмотивованим, необґрунтованим та протиправним.

Суд на приймає посилання відповідача на неналежність позивача у справі ОСОБА_1 , оскільки відповідно до наданої позивачем копії свідоцтва про шлюб від 17.08.2018 серія НОМЕР_4 ( а.с.20), ОСОБА_1 17.08.2018 зареєструвала шлюб та отримала прізвище чоловіка ОСОБА_1 . Отже ОСОБА_1 є належним позивачем у справі про захист порушеного права на отримання у власність земельної ділянки.

Підписання та подання заяви від 22.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу від імені ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 не є предметом розгляду даної адміністративної справи, оскільки дана обставина не слугувала підставою відмови у наданні дозволу.

Також, відповідач у відзиві на позов, в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, посилається на порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 118 ЗК України, а саме не надання до заяви технічної документації із землеустрою.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України при прийнятті рішення по суті оцінює правомірність лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

Надання ж оцінки доказам, які не були предметом розгляду уповноваженим на вчинення таких дій органом місцевого самоврядування, виходить за межі повноважень адміністративного суду і не узгоджується з критеріями перевірки дій, рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які наведені у частині у частині другій статті 2 КАС України.

Обставини ненадання позивачем технічної документації із землеустрою не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому посилання на них не приймається судом, як належний доказ.

Крім того, суд зазначає, що посилання відповідачем на протокол засідання роботи постійно діючої комісії по обстеженню тимчасових споруд та розгляду спірних архітектурно- земельних питань в місті Світловодську від 31.07.2018 № 1 ( а.с. 103-107) не свідчить про відсутність самовільного будівництва або реєстрації права власності на об`єкт нерухомості будь якою особою.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у порушення вимог Земельного Кодексу України та не відповідає критеріям відповідності, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати Світловодську міську раду Кіровоградської області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність (в межах норми безкоштовної передачі) орієнтовною площею 0,0031 га для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 то суд дійшов наступних висновків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Так, Велика Палата Верховного Суду оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим, наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36- 39).

Суд, визнаючи протиправним рішення відповідача №958 від 22.09.2021 зазначає, що рішення є невмотивованим, оскільки відсутні визначені законодавством підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність.

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,0031 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Стосовно зобов`язання відповідача подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

При ухвалені рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.1) за дві позовні вимоги, одна з яких є похідною вимогою, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 454 грн. (908/2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Світловодської міської ради Кіровоградської області (вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501, код ЄРДПОУ 35825788) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області №958 від 22.09.2021 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 .

Зобов`язати Світловодську міську раду Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,0031 га за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 а судові витрати на оплату судового збору в сумі 454 гривень та судові витрати на правову допомоги у розмірі 1 500 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської міської ради Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун