Рішення № 102555878, 28.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 грудня 2021 року Справа № 280/10150/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28-а, ЄДРПОУ 23313888) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії військової частини 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2003 року по 25.03.2018, зобов`язати військову частину 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України здійснити виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 року по 25.03.2018 та зобов`язати військову частину 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що неправомірно, всупереч вимогам закону відповідачем не проведено індексацію грошового забезпечення та не здійснено відповідні виплати. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із гарантій щодо оплати праці, зокрема, військовослужбовців, передбаченою законодавством.. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 29.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, до суду надав відзив на позовну заяву (вх. №66607 від 16.11.2021), відповідно до якого зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині 3033 Національної гвардії України з 26.12.2014 по 25.03.2018. При цьому у період з березня 2003 по грудень 2014 позивач проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. Таким чином, відповідач Національна гвардія України не може нести відповідальність за протиправні дій Внутрішніх військ України. Штатний розпис (штати або посади) ВЧ 3033 НГУ затверджено наказом командувача Національної гвардії України від 17.10.2014 за №365 «Про затвердження штатів військових частин Національної гвардії України», тобто створено нові посади у ВЧ 3033 НГУ. Місяць, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовця, є базовим при проведенні індексації. В зв`язку із реорганізацією та веденням нового штату у ВЧ 3033 НГУ наказом командувача Національної гвардії України від 26.12.2014 за №159о/с, позивач був призначений на посаду «начальника режимно-секретної групи». Твердження позивача, що базовим місяцем в його випадку слід вважати січень 2008 року є безпідставні. На січень 2008 року не існувало Національної гвардії України. На протязі 2015, 2016, 2017 та 2018 років постійно змінювалось грошове забезпечення позивача у бік підвищення за рахунок його постійних складових. При вивченні особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2014 2015, 2016, 2017, 2018 роки вбачається постійне підвищення сум грошового забезпечення. Дані фактори враховувалися фінансовим відділенням при нарахуванні індексації. Твердження позивача про не нарахування індексації є безпідставне. Розрахунки індексації грошового забезпечення додані до позовної заяви є безпідставними та являються підтасовкою цифр для збільшення позовних вимог. Питання застосування базового місяця при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки права позивача в цьому питанні не є порушеними. Повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі визначення базовою місяця, покладаються на відповідача як орган, яким виплачувалось грошове забезпечення. Визначення та нарахування суми індексації за певний період належить до дискреційних повноважень відповідача. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

23.11.2021 позивачем надано відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 04.01.2000 по 25.03.2019 проходив військову службу

Наказом командувача НГ України №20 о/с від 13.02.2019 звільнений в запас ЗС України за статтею 26 частини 5 пункту 2 підпункту А (у зв`язку із закінченням строку контракту).

19.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та надання відповідних документів.

У Довідці ВЧ 3033 НГУ від 07.07.2021 за №595 зазначено, що особова справа направлена для подальшого обліку та зберігання в Центральний ОРТЦК та СП м. Запоріжжя за вихідним номером 3/33/22-398дск від 22.07.2019..

У листі Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 04.08.2021 за №719 на адресу позивача зазначено про надсилання копії послужного списку на 4 аркушах та копії карток на грошове забезпечення за 2002-2012 роки на 8 аркушах військової частини 3033, в яких зазначено фактичне сплачене грошове забезпечення помісячно, а також усі додаткові види грошового забезпечення. Одночасно повідомлено, що в Центральному архівному відділі Національної гвардії України зберігаються особисті картки на грошове забезпечення військовослужбовців військової частини 3033 по 2012 рік.

Листом ВЧ 3033 НГУ від 17.09.2021 за №3/33/11/1-2460/П-35 на адресу позивача зазначено, зокрема, що за час проходження служби у військовій частині 3033 Національної гвардії України, в повному обсязі було нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом на захист свого порушеного права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу статей 1 та 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

В Преамбулі Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як зазначено у ст.1 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

У ст.2 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено: «Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: … оплата праці (грошове забезпечення); … Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст.4 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»).

Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1 ст.5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У п.1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого 17.07.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1078 (надалі - «Порядок проведення індексації грошових доходів населення»), зазначено: «1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. … Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". …».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.7 п.4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).

Згідно з пп.2 п.6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Враховуючи наведені норми права суд вважає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених ст.4 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення індексації. Відповідач зазначає фактично лише про те, що у межах коштів ВЧ 3033 НГУ, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки ч.6 ст.5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», не обмежує проведення, передбачених чинними нормами права, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Роз`яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами, а тому не можуть встановлювати порядок нарахування та/або припинення виплат індексації грошового забезпечення.

Посилання відповідача на неможливість проведення індексації грошових доходів за минулі періоди часу є безпідставними, оскільки така індексація позивачу не проведена з вини саме відповідача, а тому останній і повинен забезпечити її проведення та віднайти такий механізм.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.

Право позивача на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення підлягає захисту за час проходження ним військової служби у ВЧ 3033 НГУ у період з березня 2003 по 25.03.2018.

Аналогічне застосування норм права здійснено: Верховним Судом у постановах від 12.12.2018 у справі №825/874/17 (адміністративне провадження №К/9901/17256/18), від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 (адміністративне провадження №К/9901/12055/19); Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 07.08.2019 у справі №1140/3491/18, від 18.06.2019 у справі №340/36/19.

Предметом спору не є конкретні розміри індексації грошового забезпечення.

Матеріали справи не містять доказів нарахування відповідачем у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2003 по 08.10.2018, але виплату не у повному розмірі.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Суд вважає передчасною позовну вимогу щодо зобов`язання ВЧ 3033 НГУ нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, оскільки передусім підлягає вирішенню питання взагалі наявності у позивача права на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення.

З огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2003 по 25.03.2018; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 по 25.03.2018.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3033 Південного територіального управління Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28-а, ЄДРПОУ 23313888) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3033 Національної гвардії України щодо не здійснення нарахування та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2003 по 25.03.2018.

Зобов`язати Військову частину 3033 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 по 25.03.2018.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11 січня 2022 року.

Суддя О.О. Артоуз