Рішення № 102553643, 12.01.2022, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/641/12/2022 Справа № 645/5914/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря - Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу № 645/5914/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом , в якому просить скасувати постанову поліцейського батальйону 1 , роти 4 УПП молодшого лейтенанта поліції Кучерука А.В. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

В обґрунтування свого позову , позивач зазначає , що вищевказаною постановою поліцейського його було притягнуто до адміністративної відповідальності , та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач вважає , що поліцейським було не об`єктивно розглянуто справу , а пристрій яким вимірювалась швидкість був не стаціонарний та мав похибку. ОСОБА_1 заявляв клопотання про відкладення розгляду справи та надання правової допомоги , але ці клопотання були відхилені поліцейським

Крім того , вимірювання швидкості здійснювалось одним поліцейським , а складав постанову інший поліцейський , що на думку позивача є порушенням законодавства оскільки постанова складається тільки тією посадовою особою , котра безпосередньо виявила порушення.

Також позивач посилається , на Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року в якій вказано , що при проведенні поліцейським фіксації швидкості транспортного засобу лазерний вимірювач TruCam повинен бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом.

Вказану постанову позивач вважає протиправною, що і стало підставою звернення його до суду з адміністративним позовом.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.09.2021 року справу направлено до Комінтернівського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.10.2021 року позовну заяву залишено без руху , у зв`язку з тим , що з матеріалів справи вбачалось , що постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП виніс молодший лейтенант поліції УПП в Харківській області , а відповідачем у справі зазначено Департамент патрульної поліції яке розташоване в м. Києві.

19.11.2021 року на виконання ухвали суду про залишення позову без руху , надійшла уточнена заява в якій відповідачем вказано Управління патрульної поліції у м. Харкові , таким чином , позивач не виконав вимоги та не виправив недоліки зазначені в ухвалі суду від 21.10.2021 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.11.2021 року позовну заяву повторно залишено без руху , для уточнення відповідача та сплати судового збору.

30.11.2021 року , 02.12.2021 року до суду надійшла уточнена заява з виправленими недоліками.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2021 року провадження у справі відкрито.

В установлений законом строк Відповідачем - УПП в Харківській області надано відзив на адміністративний позов, в якому вони заперечують проти вимог , та зазначають , що 21.08.2021 року о 14-13 год. по пр-ту Московському 269-Б в м. Харкові за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam , виявлений рух транспортного засобу позивача Ford Fusion , державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 83 км/год. що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 33 км/год. та порушенням пункту 12.4 ПДР України. Зазначений вище автомобіль був зупинений , водію були роз`яснені його права та вирішені всі клопотання. Крім того, відповідач зауважує , що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання, і що прилад відповідає вимогам технічної документації. Діапазон виміру швидкості становить 2 км/год. до 320 км/год. , а максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі становить +/- 2 км/год. в діапазоні від 2 до 200 км/год. Ця похибка визначена експертами відповідно до законодавства та методик повірки. Жодне «дрибіжання» не може вплинути на цю похибку , а тому вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність у працівників поліції законодавчо закріпленого права застосовувати даний прилад, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено , що відповідно до постанови серії ЕАО № 4668616 ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 21.08.2021 року о 13 год 34 хв він, керував автомобілем Ford Fusion , державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Московський 269-Б та рухався зі швидкістю 83 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населенного пункту на 33 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху.

На підтвердження вказаних обставин Відповідачем надано фотокартку та відеозапис із лазерного приладу TruCam від 21.08.2021 року.

З вказаних матеріалів фото - та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб рухався зі швидкістю 83 км/год. при ліміті швидкості 50 км/год.

При цьому, матеріали відео - та фотофіксації не містять зображень водія під час руху транспортного засобу з перевищенням швидкості.

Особа позивача, як водія транспортного засобу, встановлена працівником поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу та пред`явлення ним документів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ч.ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Згідно з положеннями п. 2.3 розд. 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.9. розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктами «б» п. 12.9 розд. 12 ПДР визначено, що водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 12.4 розд. 12 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

За матеріалами справи, у постанові серії ЕАО № 4668616 від 21.08.2021 року молодшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції України в Харківській області Кучерук А.В. зазанчено, що позивач 21.08.2021 року о 14 год 13 хв., керуючи вищевказаним транспортним засобом в населеному пункті м. Харків , рухався зі швидкістю 83 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 33 км/год, тим самим порушив вимоги п.п 12.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС000464.

На підтвердження обставин справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію фотознімку з приладу TruCam, роздруківку , та диск з відеозаписом.

За змістом відзиву відповідача на позовну заяву, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Суд враховує, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012.

Відповідно до експертного висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 11.06.2020 № 04/03/02-1454, складеного на лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20, в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015. Об`єкт експертизи забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Термін дії експертного висновку до 10.06.2025 року.

Згідно з додатком до вказаного експертного висновку, в якому перелічено номери зразків об`єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку, включено виріб з серійним номером ТС000464.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/19783, виданого ДП "Укрметртестстандарт", лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000464 відповідає вимогам технічної документації. Свідоцтво чинне до 07.10.2021 року.

Окрім цього, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Усі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.

При цьому, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, ±1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

За цим, зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Суд вважає, що наведені вище обставини підтверджують правомірність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано незавірений фотознімок з приладу TruCam з якого не можливо встановити державний номерний знак транспортного засобу, який здійснював перевищення швидкості руху.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з місця події.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Також до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку - прилад TruCam чи його носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Отже, наданий суду відеозапис з приладу TruCam не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.

При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачами не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, відповідачами не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

За цим, постанова серії ЕАО № 4668616 від 21.08.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.77, 139 243-246, 286, КАС України, ст. 251, КУпАП, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО № 4668616 від 21.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП , місце знаходження: м. Харків , вул. Шевченко 315-А.

Суддя: І. В. Чайка