Рішення № 10253264, 01.07.2010, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-2216/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року м. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Шаптала Є.Ю.

при секретарі Яковченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення допомоги на оздоровлення за 2009 рік», -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак Управління праці та соціального захисту Пролетарської районної ради у м. Донецьку (відповідач) виплатило йому у 2009 році допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 2886,00 грн. за 2009 рік, яку і просив стягнути з відповідача на його користь.

Позивач у судове засідання не зявився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявилась, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнала у звязку з тим, що фінансування щорічної допомоги на оздоровлення проводиться із державного бюджету. УПСЗН є органом виконавчої влади, у своїй діяльності керується в тому числі Постановами та Розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а саме: № 562 від 12.07.2005 року, якою встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується копією посвідчення Серія НОМЕР_1 (а. с. 5) та перебуває на обліку у відповідача, як отримувач компенсації часткової вартості продуктів харчування громадянам постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалід третьої групи у звязку з чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, а саме: на отримання допомоги на оздоровлення.

Відповідно до копії довідки медико-соціальної експертної комісії Серія ДОН № 218852, при огляді ОСОБА_1, підтверджено статус інваліда третьої групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково (а. с. 7)

Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532, передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.

Відповідно до довідки про розмір допомоги на оздоровлення № 825 від 06.04.2010 року, Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради (відповідач по справі) виплатило позивачу ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 90 гривень (а. с. 6), встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме на те, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка й була отримана позивачем за 2009 рік у вказаній сумі. Крім того посилаючись на те, що дія ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.12.1991 року № 2532 призупинена Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України ».

Однак суд вважає, що погодитися з таким висновком не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України » дійсно текст статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладений в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів» вказаного Закону визнані неконституційними.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів третьої групи 90 гривен.

Між тим, з моменту прийняття постанови № 562 від 12.07.2005 року, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Тому оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України «Про Державній бюджет України на 2009 рік», яким з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 605 гривен, а не постановою № 562.

Таким чином, позов підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 грошової суми на оздоровлення згідно наступного розрахунку.

З урахуванням отриманої позивачем ОСОБА_1 суми на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 90 гривень (виплачена 21.01.2010 року) та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати йому допомоги, яка становила 605 грн., недоотримана сума на оздоровлення за 2009 рік складе 2330,00 гривень ( 605 грн. х 4 90 грн.).

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою суд вважає можливим, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, звільнити його від сплати судового збору на користь держави, а також не стягувати на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, щодо яких останній такі вимоги не заявляв.

На підставі викладеного ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 213- 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради «про стягнення допомоги на оздоровлення за 2009 рік» - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради: м. Донецьк, пл. Героїв Сталінграду, буд.1, (р/р 35212019001512 ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, ЗКПО 25968228, КФК 2501250 "Компенсація за шкоду, завдану здоровю та допомога на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 суму недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 2330,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є.Ю. Шаптала