Ухвала суду № 102532002, 12.01.2022, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кп/311/48/2022

Справа № 311/1237/16-к

12.01.2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., суддів Сидоренко Ю.В., Задорожко Д.А., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Петренко А.В., захисників - адвоката Курлапової С.В., адвоката Котюкова С.П., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинувальними актами відносно ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами відносно ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

В порядку ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що термін обраного запобіжного заходу спливає, а закінчити судовий розгляд справи не представляється можливим.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Котюков С.П. просили вирішити питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ст.331 КПК України до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим

кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При розгляді питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , колегія суддів приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, судимість на даний час не знята та не погашена, не одружений, не працює, іншою суспільно-корисною працею не займається. Колегія суддів враховує, що тривалий час судовий розгляд вказаного кримінального провадження не відбувався саме у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 в судові засідання без поважних причин, відсутністю ОСОБА_2 за місцем проживання і переховування від суду, у зв`язку з чим судом надавалися дозволи на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, та не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Враховуючи, що 14 січня 2022 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_2 , тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у

клопотанні застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2022 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 березня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи дібз дня її оголошення.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова

Судді: Ю.В.Сидоренко

Д.А.Задорожко