Ухвала суду № 102532001, 12.01.2022, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кп/311/48/2022

Справа № 311/1237/16-к

12.01.2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., суддів Сидоренко Ю.В., Задорожко Д.А., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Петренко А.В., захисників - адвоката Курлапової С.В., адвоката Котюкова С.П., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинувальними актами відносно ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

В порядку ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що термін обраного запобіжного заходу спливає, а закінчити судовий розгляд справи не представляється можливим.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Курлапова С.П. не заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При розгляді питання про доцільність обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за ч.3,2 ст.185 , ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до категорії не тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість на даний час не знята та не погашена, не одружений, утриманців не має, не працює, іншою суспільно-корисною працею не займається.

Крім того, колегія суддів враховує, що вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.3 ст.357 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, та не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Враховуючи, що 14 січня 2022 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів обвинуваченим ОСОБА_1 , доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України,тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, і розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, а також те, що для запобігання

ризиків, які встановлені судом застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суд вважає, що є підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11 березня 2022 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 березня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи дібз дня її оголошення.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова

Судді: Ю.В.Сидоренко

Д.А.Задорожко