Рішення № 102529013, 11.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2022 р. № 400/3492/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 05.08.2020 року № 16,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" (надалі - позивач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 05.08.2020 року № 16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2020 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України був виданий наказ № 1079 про проведення фактичної перевірки ТОВ "АЗС Статус - Ойл". 04.08.2020 року ТОВ "АЗС Статус - Ойл" відмовлено у допуску посадовим особам позивача до проведення фактичної перевірки, про що складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 04.08.2020 року № 485/14-29-32-01/42496420. У зв`язку з недопуском ТОВ "АЗС Статус - Ойл" працівників ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної виїзної перевірки, керівником контролюючого органу 05.08.2020 року було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків до ТОВ "АЗС Статус - Ойл". Зважаючи на те, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом. З огляду на наведе, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 01.09.2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.09.2020 року на виконаня ухвали суду від 01.09.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву (з доказами направлення її копії на адресу відповідача) із зазначенням причини неповідомлення адреси електронної пошти відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл"; інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Ухвалою від 23.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3492/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 21.10.2020 року суд зупинив провадження у справі №400/3492/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 05.08.2020 року № 16 до набрання чинності рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/3160/20.

Ухвалою від 11.01.2022 року суд поновив провадження у справі №400/3492/20 за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 05.08.2020 року № 16 зі стадії, на якій його було зупинено та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "АЗС Статус - Ойл" зареєстровано як юридичну особу 25.09.2018 року. Видами діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство.

28.07.2020 року начальником ГУ ДПС у Миколаївській області, на підставі п.п. 80.2.5 п.п. 80.2. п.80.2 статті 80 Податкового кодексу України, прийнято наказ № 1079 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АЗС Статус-Ойл» за місцем здійснення діяльності: вул. Степова, буд 41, с. Михайлівка, Новоодеський район, Миколаївська область, тривалістю 10 діб з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

На підставі вказаного наказу виписані направлення на перевірку від 30.07.2020 року №1102, №1103.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області відповідно до наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.07.2020 року №1079 та згідно з направленнями Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.07.2020 року №1102 та №1103 здійснено виїзд за місцем здійснення діяльності ТОВ «АЗС Статус-Ойл»: вул. Степова, буд 41, с. Михайлівка, Новоодеський район, Миколаївська область.

04.08.2020 року наказ від 28.07.2020 року №179 вручено представнику позивача за місцем здійснення діяльності товариства. Разом з наказом посадовими особами відповідача було пред`явлено направлення на перевірку від 30.07.2020 року №1102, №1103 та службові посвідчення головних держаних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку.

Однак, посадові особи відповідача не були допущені до проведення перевірки, про що складено акт від 04.08.2020 року про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки, який вручено оператору-касиру ТОВ «АЗС Статус-Ойл» ОСОБА_1 .

Управління контролю за обігом та оподаткуваням підакцизних товарів ГУ ДПС в Миколївській області звернулося до начальника Головного управління ДПС в Миколаївській області Корчагіна Л. із зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з відмовою товариства у проведенні фактичної перевірки.

Рішенням начальника Головного управління ДПС в Миколаївській області від 05.08.2020 року № 16 застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл", що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: вул. Степова, буд 41, с. Михайлівка, Новоодеський район, Миколаївська область.

На виконання вимог статті 94 Податкового кодексу України, заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл", застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин встановленими пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За правилами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 81 Податкового кодексу України).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами передбачені статтею 94 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 94.1., підпунктом 94.2.3 пункту 94.2., пунктами 94.3., 94.4., 94.5. статті 94 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 статті 94 ПК України).

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6. статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду у справах № 820/5122/18 та № 820/1929/17, судом при вирішенні подібних справ необхідно встановити наступні обставини: наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача; дотримання позивачем процедури призначення та проведення перевірки; наявність чи відсутність у відповідача підстав відмови посадовими особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:

1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;

2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ "АЗС Статус - Ойл" прийняте у зв`язку з відмовою останнього від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

В свою чергу, підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ "АЗС Статус - Ойл" був наказ ГУ ДПС у Миколаївській області №1079 від 28.07.2020 року.

Разом з тим, не погоджуючись з наказом ГУ ДПС у Миколаївській області № 1079 про проведення фактичної перевірки, ТОВ "АЗС Статус - Ойл" звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ "АЗС Статус - Ойл" від 28.07.2020 року № 1079.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського оркужного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі №400/3160/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС Статус-Ойл» задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.07.2020 року №1079.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року у справі №400/3160/20 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року без змін.

За таких обставин, враховуючи ту обставину, що наказ ГУ ДПС у Миколаївській області №1079 від 28.07.2020 року прийнято з порушенням вимог податкового законодавства та визнано в судовому порядку протиправним і скасовано, суд дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах не було допущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що унеможливлює застосування податковим органом арешту коштів на рахунках відповідача згідно з абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 28.02.2019 року у справі №813/483/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" (вул. Шевченко, 59-А, офіс 201, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42496420) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 05.08.2020 року № 16 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.01.2022 року.

Суддя Г. В. Лебедєва