Ухвала суду № 102525266, 04.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6118/21

Провадження № 2/496/908/22

У Х В А Л А

04 січня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Грушанського А.В. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області – Долинський Микола Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області – Носенко Сергій Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, які полягають у зупиненні стягнення на підставі виконавчого документа, а саме постанови про стягнення з боржника основної винагороди виконавця № 56313993 від 08.02.2019 року виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області – Долинський М.М.

В обґрунтування заяви надав,постанову від 19.08.2019 року приватного виконавця у ВП № 59842646 про відкриття провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця основної винагороди 67 427,89 грн., постанову від 02.11.2021 року про накладення арешту на грошові кошти боржника на банківських рахунках, яка постановлена з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу у ВП № 59842646.

Вважає, що оскільки наразі до суду подано позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса, яким було звернено стягнення з позивача таким, що не підлягає виконанню, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: забороною вчиняти певні дії.

Суд розглянувши вищезазначену заяву та дослідивши всі надані до неї докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати виконавчий напис нотаріуса, яким було звернено стягнення з позивача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» таким, що не підлягає виконанню.

До матеріалів справи надано постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2019 року ВП № 58749906 на виконання виконавчого напису № 17816 виданого 04.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу – Чуловським В.А., про те, що зазначене ВП № 58749906 перебувало на виконанні приватного виконавця, позивачу стало відомо так, як були арештовані кошти на його рахунках згідно ВП № 59842646 з примусового стягнення з боржника основної винагороди виконавця згідно ВП № 56313993 від 08.02.2019 року виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області – Долинський М.М.

В забезпечення позову ОСОБА_1 просить зупинити стягнення основної винагороди приватного виконавця у ВП № 56313993 від 08.02.2019 року виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області – Долинським М.М., однак з наданих суду постанов від 19.08.2019 р. та від 02.11.2021 р. у ВП № 59842646 не встановлено, що дана винагорода приватного виконавця стягується саме в межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису № 17816 виданого 04.09.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу – Чуловським В.А. який оскаржує позивач.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також характер стягнення основної винагороди приватного виконавця, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки зупиняючи стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця, суд не забезпечить виконання рішення суду, яким у разі задоволення буде визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

У заяві представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Грушанського А.В. про забезпечення позову – відмовити.

Роз`яснити позивачу право знов звернутись до суду з заявою про забезпечення позову, після усунення недоліків зазначених судом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Буран В.М.