Рішення № 102525197, 11.01.2022, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1535/21

Провадження № 2/493/130/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай), посилаючись на те, що 18.05.1992 року він був прийнятий в члени СБК «Добробут» с. Волове Балтського району Одеської області, що підтверджується записом № 2 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.08.2000 року, виданої на його ім`я. Попрацювавши в СБК «Добробут» до 04.02.1996 року був звільнений у зв`язку з зміною місця проживання. Його членство в СБК «Добробут», який являється правонаступником КСП «Волово», підтверджується архівною архівного відділу Балтської районної державної адміністрації № 11-06-04/К-134.2 від 16.07.2020 року. З невідомих причин його не включили до списку осіб, що мають право на земельну ділянку частку (пай), що змусило його звернутися до суду за захистом свого права.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, надіславши телефонограму з проханням задовольнити його позовні вимоги та розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що спір між сторонами виник з приводу реалізації позивачем свого права на отримання права на земельну частку (пай) як члена колективного сільськогосподарського підприємства, вирішуючи який суд виходить з слідуючого.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, встановлений Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720.

Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до положень ст.ст. 22, 23 ЗК України та Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Тобто, право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.

Сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акту на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. Якщо трудові відносини таких осіб з колективами виникли на підставі трудового договору, а не членства в цьому колективі, то вони не передбачають права на одержання у власність земельної частки (паю). Право на одержання частки землі мають лише члени таких колективів, які залишались у ньому на час приватизації землі.

Таким чином, необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві на момент передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

За умовами ст. 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» питання членства осіб у сільськогосподарському підприємстві регулюються Статутом підприємства, яким, зокрема, визначається порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї.

Також, відповідно до ст. ст. 5,19 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодному виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. Трудові відносини членів підприємства регулюється цим Законом та статутом підприємства.

Із записів в трудовій книжці позивачасерії НОМЕР_1 від 02.08.2000 року вбачається, що він з 18.05.1992 року був прийнятий на роботу до СБК «Добробут» с. Волове Балтського району Одеської області водієм, тобто перебував з підприємством в трудових правовідносинах, що підтверджується також і архівною довідкою від 16.07.2020 року № 11-06-04/К-134.2.

Державний акт на право колективної власності на землю виданий 30.10.1995 року КСП «Волове» с. Волове Балтського району Одеської області до членства в якому позивач немає ніякого відношення.

За вищеперерахованих обстави, суд вважає безпідставними вимоги позивача, які не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 12.01.2022 року.

СУДДЯ :