Рішення № 102523170, 12.01.2022, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/926/21

Провадження № 2-а/378/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2022 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Мельник Н. Д.,

представника позивача: Юхименка І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 08.12.2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002099 від 08.12.2021 року та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., за те, що 08.12.2021 року о 15 годині 59 хвилин, за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км 19+543 зафіксовано транспортний засіб марки "DAF FTG XF 105", ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ГІДР України: загальної маси транспортного засобу на 6% (7.135 тон). Вважає, що дана постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, автомобіль "DAF FTG XF 105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний -спеціалізований сідловий тягач, повна маса - 26500, маса без навантаження 9350, та напівпричіп "RENDERS N3SG31L", реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР - контейнеровоз, повна маса - 37000, маса без навантаження - 3980 - є контейнеровозом, фактична маса якого згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху допускає рух транспортного засобу з фактичною масою до 44 тон (44000 кг). Проте, вказану обставину не враховано інспектором при винесенні оскаржуваної постанови, так як остання вважала, що автомобіль позивача не є контейнеровозом. За даними товарно-транспортної накладної автомобіль «DAF» із напівпричіпом «RENDERS N3SG31L», будучи контейнеровозом, 08.12.2021 року здійснював перевезення кукурудзи 3 класу, врожаю 2021 року, загальною вагою (брутто) 44040 кг. При цьому, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 %.

Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити.

Позивач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - Юхименко І.М. в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах позивача підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначив, що власником ПП «Став Транс» є позивач, відтак останньому належить автомобіль "DAF FTG XF 105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний -спеціалізований сідловий тягач, та напівпричіп "RENDERS N3SG31L", реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР - контейнеровоз. Із змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем позовні вимоги не визнано. Представником відповідача до відзиву на позовну заяву не додано жодного документа, яким би було спростовано обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема, відсутня інформація,яким саме ваговим обладнанням здійснювалося зважування автомобіля із напівпричіпом позивача, а також дані щодо марки (моделі), заводського номеру, діапазону вимірювання ваг (найменша границя зважування ваг) та (найбільша границя зважування ваг), відсоток похибки таких ваг автоматичного контролю, наявність свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, дані щодо повірки ваг (метрологічної атестації) з подальшим їх клеймуванням та не надано даних підтверджуючих його сертифікацію. Представником відповідача не надано доказу про те, яку ж загальну масу мав автомобіль із напівпричіпом позивача в момент проїзду автоматичного пункту ваго- габаритного контролю, не спростовано твердження, що автомобіль із напівпричіпом позивача не є контейнеровозом, зважаючи що надані суду свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів вказують на зворотнє. У відзиві представник відповідача вказав що надає суду: інформаційну картку автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі сформовану автоматичним пунктом, в якій мали міститися відомості про вагові параметри транспортного засобу позивача в момент проїзду вагового пункту; витяг із програми АРМ аудиту стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення; сертифікат відповідності пункту ваго-габаритного контролю, що підтверджує факт відповідності даного пункту Технічним регламетам засобів вимірювальної техніки; експертний висновок, який підтверджує факт відповідності пункту ваго-габаритного контролю пунктам Технічного регламету засобів вимірювальної техніки. Крім того, представником відповідача не обґрунтовано, чому розрахунок витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності та необхідності адвокатських витрат. Відтак, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи відповідач Державна служби України з безпеки на транспорті повідомлена належним чином, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а. с. 44-57), в якому позовні вимоги не визнано з тих підстав, що позивач допустив перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України. Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, її зміст відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 16, 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою КМ України від 27.12.2019 року №1174 - у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Фіксація адміністративного правопорушення здійснена у відповідності з вимогами вказаного Порядку. Згідно п. 2 та п. 4 даного Порядку система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Основними функціями системи, є, в т. ч. створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів відповідно до законодавства. Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМ України від 24 лютого 2016 р. №163, на підтвердження чого до відзиву додано копію сертифікату перевірки типу, а також копію сертифікату відповідності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - Юхименка І.М., з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази та оцінивши їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відносно ОСОБА_1 02.12.2021р. старшим інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову серії ВМ №00002099 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до якої 08.12.2021 року о 15 годині 59 хвилин, за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км 19+543 зафіксовано транспортний засіб "DAF FTG XF 105", ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6% (7.135 тон). Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. (а. с. 11).

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344 (надалі Закон № 2344) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою КМ України від 11.02.2015р. №103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п.7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021р.) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стосовно правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП слід зазначити слідуюче. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб "DAF FTG XF 105", ДНЗ НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 11-14), що в судовому засіданні підтвердив і його представник Юхименко І.М..

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019р. № 1174 (надалі Порядок №1174).

Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з п. 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи, зокрема є:

- створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання;

- перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів;

- автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів;

- автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства;

- забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).

Відповідно до п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати:

- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

- вимірювання загальної маси транспортного засобу;

- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

- вимірювання габаритів транспортного засобу;

- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);

- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Доводи позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України підтверджується товарно-транспортною накладною на ім`я водія ОСОБА_2 НОМЕР_3 від 08.12.2021р. (а. с. 14) суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи.

Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п.4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, - суд дійшов висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в даній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також в ст. 283 КУпАП.

Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Решта доводів позивача суд також відхиляє як юридично неспроможні.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає доведеними вчинення позивачем ОСОБА_1 , як власником транспортного засобу вищевказаного порушення та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Таким чином, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132-1 ч. 2, 245, 247, 251, 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 8-9, 72, 77, 79, 90, 243-244, 246, 250, 268, 272, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко