Ухвала суду № 102522399, 10.01.2022, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа №945/348/20

Провадження № 6/945/2/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді: Войнарівського М.М.

при секретарі: Жиган А.О.

розглянувши 10 січня 2022 року у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі

Вказує, що 23.07.2021 року Миколаївським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення в якому позовні вимоги АТ «Кредобанк», задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором CL-152621 від 03.12.2018 року в загальному розмірі 68705,94 гривень та судового збору в розмірі 2102,00 гривень. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання вказаного рішення судом першої інстанції видано виконавчі листи №945/348/20 від 07.09.2021 року про стягення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором CL-152621 від 03.12.2018 року в загальному розмірі 68705,94 гривень та судового збору в розмірі 2102,00 гривень.

На даний час виконавчий лист № 945/348/20 від 07.09.2021 року на виконанні у державного/приватного виконавця не перебуває.

25.06.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «Приватніінвестиції» укладено договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, відповідно до якого АТ «КРЕДОБАНК» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-152621 від 03.12.2018 року.

Посилаючись на ці обставини заявник просить провести заміну стягувача АТ «КРЕДОБАНК», його правонаступником ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь в справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, судом не здійснюється.

У справі, що розглядається судом встановлено, що 23.07.2021 року Миколаївським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення в якому позовні вимоги АТ «Кредобанк», задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором CL-152621 від 03.12.2018 року в загальному розмірі 68705,94 гривень та судового збору в розмірі 2102,00 гривень. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с.151-154).

По вказаному рішенню суду стягувачу АТ «КРЕДОБАНК» видано виконавчі листи (а.с.172).

25.06.2021 року між АТ«КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «Приватніінвестиції» укладено договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, відповідно до якого АТ «КРЕДОБАНК» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-152621 від 03.12.2018 року (а.с.215-220).

Таким чином право вимоги перейшло від АТ «КРЕДОБАНК» до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції»,внаслідок чого відбулася заміна кредитора у фінансових правовідносинах з боржниками, тобто стягувача у виконавчих правовідносинах, що виникли на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі №945/348/20 за позовом АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно зположеннями ч.1ст.129-1Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).

Згідно зі статтею 1Закону України"Провиконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначене кореспондується із практикою Європейського суду з прав людини, який в п.24 рішення у справі «Воротніков проти України» від 14.02.2008 вказав, що «провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження, а тому виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці два провадження мають розглядатися як цілісний процес».

У п. 23 рішення ЄСПЛ в справі «Матківська проти України» від 12.03.2009 суд звернув увагу, що "виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони у відносинах, які є предметом даного судового розгляду (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з положеннями статті55та частини 1 статті442 ЦКУкраїни суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11.

Виконання судового рішення є невід`ємною завершальною стадією судового провадження і заміна сторони на цій стадії може відбуватися як на підставі та у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, так і ЗУ "Про виконавче провадження", правонаступництво можливе на будь якій стадії процесу, в тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Учасниками виконавчого провадження, згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавець, сторони, представники сторін.

Частинами 1,2,5ст.15Закону України"Про виконавче провадження"встановлено,що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, держава, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторонни її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи з наведеного, сторони виконавчого провадження, якими є стягувач та боржник, державний або приватний виконавець, а також особа, яка набула прав стягувача, можуть звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

За статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, та статті 8Закону України"Провиконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до частини першоїстатті 431ЦПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2 ст.442 ЦПК України).

Згідно з ч.5 ст.442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» надало суду докази того, що у справі, що розглядається відбулась заміна кредитора і, що в даній справі допускається правонаступництво, у зв`язку з чим заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 55, 260, ч.2 ст.268, ст.ст. 353, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 1, 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому листі - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова буд. № 78, ЄДРПОУ 09807862) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва буд. № 7, ЄДРПОУ 37356981) у виконавчому листі № 945/348/20 від 07.09.2021 року, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №CL-152621 від 03.12.2018 року в загальному розмірі 68705,94 гривень та судового збору у розмірів 2102,00 гривень.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Войнарівський

10.01.2022