Рішення № 102520662, 10.01.2022, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.01.2022

ЄУ № 942/1755/21

Провадження №2-а/942/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судових засідань Стєніної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просив визнати протиправними дії старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Дяченка Олександра Володимировича щодо здійснення адміністративного затримання відносно ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне затримання серії АЗ №156346 від 24.11.2021; скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ГАВ №068527, винесену 24.11.2021 старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Дяченком Олександром Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24.11.2021 старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Дяченком О.В. відносно нього було застосовано адміністративне затримання. Згідно протоколу про адміністративне затримання серія АЗ №156346 від 24.11.2021 позивач був доставлений у службове приміщення ВП № 1 для припинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП та складання постанови про адміністративне правопорушення. Позивач вважає дії поліцейського щодо здійснення відносно нього адміністративного затримання протиправними, оскільки жодних підстав для цього не було. Затримання позивача відбулося біля будівлі відділення № 1 «Нова пошта» смт. Новопсков по вул. Українська. Припинення адміністративного правопорушення, як підстава для затримання, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на момент затримання позивача він покинув приміщення будівлі «Нова пошта». В ході здійснення адміністративного затримання відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 714419, зі змісту якого вбачається, що 24.11.2021 о 17 год. 25 хв. в смт. Новопсков по вул. Українська у громадській будівлі відділення № 1 «Нова пошта» позивач перебував без засобів індивідуального захисту, а саме захисної маски чи респіратора, що закриває ніс і рот, чим вчинив правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП. Крім того, 24.11.2021 о 20 год. 25 хв. відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 068527 та накладено штраф у розмірі 170 грн. Позивач зазначає, що правопорушення не вчиняв, постанова є незаконною та підлягає скасуванню, протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних посилань на будь-які фактичні дані про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП. Позивач вважає, що єдиним доказом на підтвердження вчинення ним інкримінованого правопорушення є рапорт поліцейського Дяченка О.В.

Ухвалою суду від 03.12.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 07.12.2021.

Ухвалою суду від 07.12.2021 задоволено самовідвід судді Чалого А.В.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021, справу передано на розгляд судді Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С.

Ухвалою суду від 09.12.2021 справу прийнято до провадження, адміністративний позов залишено без руху, оскільки позовну заяву було подано неповноважною особою.

13.12.2021 ухвалою суду продовжено розгляд справи, судове засідання призначено на 10.01.2022.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з необґрунтованістю, розгляд справи здійснити без участі представника. В обґрунтування відзиву зазначає, що поліцейський за участі позивача провів розгляд справи про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП та виніс оскаржувану постанову, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. В позовній заяві позивач не спростовує факту його перебування в громадській будівлі без засобів індивідуального захисту. Представник відповідача вважає, що старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області Дяченко О.В. діяв виключно на підставі чинного законодавства та у спосіб встановлений нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 24.11.2021 відповідачем відносно позивача було винесено постанову серія ГАВ № 068527 від 24.11.2021 по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що 24.11.2021 о 17 год. 25 хв. в смт. Новопсков, вул. Українська, у громадській будівлі відділення № 1 «Нова пошта» гр. ОСОБА_1 перебував без засобів індивідуального захисту, а саме маски чи респіратора, що закриває ніс та рот, чим порушив ч.2 ст. 44-3 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивач від підпису у постанові та її отримання відмовився.

Відповідно до ч. 5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На виконання вимог даної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 714419 від 24.11.2021 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За правилами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року було установлено карантин шляхом продовження дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 20 травня 2020року №392 та від 22 липня 2020 року № 641.

Згідно вказаної постанови на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Диспозиція ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачає, що підставою для накладення штрафу є перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил щодо карантину, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Головне управління Національної поліції в Луганській області направив до суду відзив на позовну заяву, до якого додав копію постанови серія ГАВ № 068527 від 24.11.2021, копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №714419 від 24.11.2021, копії рапортів старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 Старобільського РУП капітана поліції Дяченка О., оперуповноваженого СКП ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції Т. Попової від 24.11.2021, інших доказів суду надано не було.

Вимога суду відповідачем виконана не була, жодного з витребуваних ухвалою суду від 03.12.2021 доказів не надано.

Крім того, в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено про використання будь-якого пристрою, який би зафіксував викладене у постанові, свідків також не зазначено.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано, належних та допустимих доказів вчинення правопорушення суду не надано.

Наданий ГУНП в Луганській області відзив не підтверджує факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, так само не підтверджує це і протокол про адміністративне правопорушення та рапорт оперуповноваженого СКП ВП №1 Старобільського РУП від 24.11.2021.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що інкриміноване позивачу правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП не підтверджено належними та допустимими доказами.

Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ №068527 від 24.11.2021підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та у зв`язку з тим, що зазначені вище недоліки, а саме не виконання ухвали суду від 03.12.2021, позбавляє суд можливості перевірити законність винесеної постанови, дійти висновку щодо наявності або відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, тому справу слід надіслати на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 , то суд зазначає таке.

Як вбачається з протоколу АЗ №156346 про адміністративне затримання від 24.11.2021 ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП за адресою: вул. Слобожанська, 20, смт. Новопсков 24.11.2021 о 17 год. 25 хв. у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, для притягнення до адміністративної відповідальності та складання постанови про адміністративне правопорушення. Про місце перебування затриманого повідомлено 24.11.2021 о 18 год. 38 хв. матір ОСОБА_2

ОСОБА_1 24.11.2021 о 20 год. 24 хв. звільнений у зв`язку з закінченням терміну адміністративного затримання.

Позивач у позові зазначив, що дії поліцейського щодо здійснення його затримання є протиправними, жодних підстав для цього не було. Крім того, ст. 260 КупАП не передбачає такої підстави для адміністративного затримання як складання постанови про адміністративне правопорушення, на яку послався поліцейський у протоколі затримання, є підстава для складання протоколу, а не постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно із ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

У протоколі про адміністративне затримання серія АЗ № 156346 від 24.11.2021 поліцейським зазначено мотиви затримання ОСОБА_1 , для складання постанови про адміністративне правопорушення та для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що допущена працівником поліції неточність у назві документу, а саме зазначення постанови про адміністративне правопорушення замість протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою для визнання його дій щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 протиправними.

Працівник поліції Дяченко О.В. у приміщенні відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП, що відповідає підставі затримання, вказаній у ст. 260 КУпАП.

Посилання позивача на те, що вичерпано правопорушення, суд до уваги не приймає, оскільки це не підтверджується матеріалами справи.

Старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного правління Національної поліції в Луганській області Дяченком О.В. було здійснено адміністративне затримання позивача на законних підставах для складання протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 714419 від 24.11.2021.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо було б зробити висновок щодо неправомірності дій відповідача щодо адміністративного затримання.

Таким чином, в частині вимог позивача про визнання дій відповідача щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 протиправним слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до квитанції Приватбанк № 0.0.2362060095.1 від 01.12.2021 позивачем по справі за дві позовні вимоги було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином з відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню половина від суми судових витрат понесених позивачем за вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 068527, винесену 24.11.2021 старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного правління Національної поліції в Луганській області Дяченком Олександром Володимировичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати та справу направити на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, яке знаходиться за адресою: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454,00 грн.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17.06.2020 органом видачі 4452, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області,код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова,1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко