Рішення № 102517245, 28.12.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3655/20

№ 2/688/826/21

Рішення

Іменем України

28 грудня 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судових засідань Антонюк І.І.,

прокурора Семенюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,

встановив:

29 грудня 2020 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-9568-СГ від 22 квітня 2016 року отримав безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6285 га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003), що знаходиться за межами населених пунктів Великорешнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (право власності зареєстровано 27 квітня 2016 року), попередньо отримавши на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 грудня 2015 року №22-6737-СТ у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825884000:04:049:0071) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Монастироцької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (право власності зареєстровано 24 грудня 2015 року). В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня 2016 року №449 ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 продав ОСОБА_1 . Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 688/4818/18 позов керівника Шепетівської місцевої прокуратури задоволено та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року М22-9568-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,6285 га (кадастровий помер 6825580500:04:017:0003), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та витребувати вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 (набрало законної сили 09 січня 2020 року). Всупереч існуючого обтяження у вигляді арешту майна, зареєстрованого на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду від 03 березня 2018 року, відповідачем ОСОБА_1 здійснено об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 з іншими земельним ділянками. За результатами такого об`єднання новоствореній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 6825580500:04:017:0234, за яким її зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Право власності на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. за ОСОБА_1 28 березня 2018 року (15 березня 2018 року земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі), незважаючи на наявність в даному реєстрі земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності останньої як на об`єкти цивільного права земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003, так і земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003. В свою чергу, після незаконного об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003, що перебуває під арештом, в Державному земельному кадастрі наявні відомості лише про земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234 (в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003). Такі обставини унеможливлюють реєстрацію за державою права власності на належну їй на підставі рішення суду земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 та зумовлюють необхідність додаткового захисту її права. Тому, заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури, судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 березня 2021 року.

10 березня 2021 року надійшли пояснення від представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за довіреністю №0-22-0.6-4/62-21 Плюх В.О., в якому представник підтримала позов заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

28 квітня 2021 року у справі винесено заочне рішення, яким позовні вимоги Шепетівської місцевої прокуратури задоволено в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Савченка О.В. про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 будь-яких процесуальних документів не отримувала, про наявність заочного рішення від 28 квітня 2021 року дізналася 29 липня 2021 року у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги в адвоката Савченка О.В. в рамках консультації щодо виконання вимоги державного виконавця у виконавчому провадженні. Крім того, не отримувала судових провісток, які б проінформували ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, відтак була позбавлена можливості довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу власних заперечень в рамках даної справи.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду від 28 квітня 2021 року скасовано та призначено справу розглядати в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року за клопотанням Шепетівської окружної прокуратури до участі у справі залучено Ленковецьку сільську раду Шепетівського району Хмельницької області як правонаступника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у зв`язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-IX від 28 квітня 2021 року внесено зміни до Земельного кодексу України та на даний час власником земель сільськогосподарського призначення за межами Великорішнівської сільської Шепетівського району Хмельницької області є Ленковецька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи відбулася зміна назви позивача з «Шепетівська місцева прокуратура» на «Шепетівська окружна прокуратура» у зв`язку з утворенням з 15 березня 2021 року окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур на підставі наказу Офісу Генерального прокурора України №2ш від 17 лютого 2021 року, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ХІ, враховуючи вимоги наказу Генерального прокурора від 19 серпня 2020 року №45ш «Про встановлення граничної штатної чисельності обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур).

В судовому засіданні представник Шепетівської окружної прокуратури Семенюк Н.В. позов підтримала, з підстав викладених у ньому, просила його задовольнити.

Від представника Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області Криворчука Ю. надійшла заява про розгляд справи без його участі. Також, представник в заяві зазначив, що позові вимоги сільська рада підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Савченко О.В. будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Представник відповідача надала письмові пояснення, в яких зазначила, що враховуючи факт набуття ОСОБА_1 права власності на спірну ділянку на підставі відплатного договору, в силу необізнаності останньої про будь-які обмеження продавця щодо відчуження спірної земельної ділянки, вказане свідчить про добросовісність ОСОБА_1 , як набувача права власності на таку земельну ділянку, отже правові підстави для її витребування у добросовісного набувача відсутні. Витребування земельної ділянки площею 1,6285 га, кадастровий номер 6825580500:04:017:0003 технічно і законодавчо неможливим в силу неіснування такого об`єкта речового права. Отже, звертаючись із позовною заявою в частині вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 11,257 га, кадастровий номер 6825580500:04:017:0234, до складу якої включено земельну ділянку площею 1,6285 га, кадастровий номер 6825580500:04:017:0234, позивачем в будь-якому випадку не доведено факту порушення його прав зі сторони ОСОБА_1 в частині земельної ділянки площею 9,6285 га, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви в частині вказаних вимог в повному обсязі. Також, представник відповідача зазначила про відсутність у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави та недоведеність нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень, що свідчить про пред`явлення позову особою, як не має процесуальної дієздатності.

Третя особа, що не зявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Держава є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Згідно із ч 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Ч.3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації - державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-9568-СГ від 22 квітня 2016 року отримав безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6285 га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003), що знаходиться за межами населених пунктів Великорешнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (право власності зареєстровано 27 квітня 2016 року), попередньо отримавши на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 грудня 2015 року №22-6737-СТ у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825884000:04:049:0071) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Монастироцької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (право власності зареєстровано 24 грудня 2015 року).

Частиною 4 статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Тобто, на час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня 2016 року №449 ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 продав ОСОБА_1 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 688/4818/18 позов керівника Шепетівської місцевої прокуратури задоволено та визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року М22-9568-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,6285 га (кадастровий помер 6825580500:04:017:0003), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та витребувати вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 (набрало законної сили 09 січня 2020 року).

Фактично державі на праві власності на даний час належить земельна ділянка з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, площею 1,6285 га з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району, яка попередньо незаконно вибула з її володіння через використання права понад норму безоплатної приватизації ОСОБА_2 .

Згідно п.5 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а зареєстроване обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, зареєстрованого на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду від 03 березня 2018 року у справі №688/564/18 (1-кс/688/115/18), прийнятої за результатами розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42018241270000005 від 13 лютого 2018 року та постанови про арешт майна боржника №55985997 від 14 березня 2018 року, виданої Шепетівським міськрайонним відділом ДВС, свідчить про те, що будь-які дії щодо об`єднання вказаної земельної ділянки є незаконними. Всупереч існуючого обтяження у вигляді арешту майна, відповідачем ОСОБА_1 здійснено об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 з іншими земельним ділянками. За результатами такого об`єднання новоствореній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 6825580500:04:017:0234, за яким її зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Право власності на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Андрієвською М.В. за ОСОБА_1 28 березня 2018 року (15 березня 2018 року земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі), незважаючи на наявність в даному реєстрі земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності останньої як на об`єкти цивільного права земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003, так і земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003. В свою чергу, після незаконного об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003, що перебуває під арештом, в Державному земельному кадастрі наявні відомості лише про земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234 (в яку входить земельна ділянка з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003). Такі обставини унеможливлюють реєстрацію за державою права власності на належну їй на підставі рішення суду земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 та зумовлюють необхідність додаткового захисту її права.

З метою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, яке існувало до його порушення, забезпечення можливості належного оформлення права власності держави на спірну земельну ділянку згідно вимог ст. 126 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст.ст. 2, 5 ЦПК України, належним способом захисту інтересів держави є пред`явлення позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234 та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі (узгоджується з позиціями Верховного Суду, висловленими в постанові від 31 січня 2019 року у справі № 826/14200/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 911/4065/16).

При цьому, факт об`єднання ОСОБА_1 земельних ділянок, у результаті якого земельна ділянка площею 1,6285 га із кадастровим номером 6825580500:04:017:0003 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234 площею 11,257 га не перешкоджає поверненню її у державну власність як незаконно вибутої.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 640/8456/16-ц, у разі об`єднання земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місце перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один повий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах. Залишаються попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбувається зміна їх цільового призначення, розташування тощо.

За змістом правового висновку, викладеного в п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду за результатом розгляду справи №367/2022/15-ц від 29 травня 2019 року, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Тому, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, зміненої власником внаслідок об`єднання з іншою земельною ділянкою в особи, за якою вона зареєстрована на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким законом є Закон №1697-VII.

За змістом ст. 1 Закону №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII (в редакції на час звернення Прокурора з позовом до суду)прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенціїя кого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону №1697-VII).

Із положень ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як передбачено ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 4 статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа «Менчинська проти Росії», заява №42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) якщо такий орган відсутній.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019року (справа №587/430/16-ц) не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

У справі прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому Держгеокадастр не вжило заходів до виявлення та усунення вказаного порушення закону, а відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку.

Звернення Прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави з забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, Прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. До того ж, у справі відсутні докази порушення Прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону №1697-VII.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в постанові від 26 червня 2019 року в справі №587/430/16-ц, є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 на незаконність здійснення Прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача ОСОБА_1 є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч.ч. 9, 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельні ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно ч. 14 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

З урахуванням викладеного, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234 за ОСОБА_1 є неможливим без попереднього скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Враховуючи технічну неможливість відновлення земельних ділянок (із тим же кадастровим номером), відомості про які скасовано у Державному земельному кадастрі у зв`язку з їх об`єднанням, а також той факт, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ділянку тієї ж конфігурації (але з іншим кадастровим номером) потребує оплатного розроблення технічної документації ліцензованою організацією, вбачається за можливе відновлення порушених прав держави чи територіальної громади шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речових прав на спірні земельні ділянки та відомостей про них у Державному земельному кадастрі.

З урахуванням положень ст.ст. 82, 83, 125, 126 Земельного кодексу України відсутність у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначених відомостей про спірні земельні ділянки свідчитиме про їх юридичний та фактичний перехід до державної чи комунальної власності.

Враховуючи вищевказане, вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234, а також скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, з метою захисту права власності держави на землю, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі даного позову позивачем було сплачено 4204,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 2861 від 22 грудня 2020 року, а позов прокурора було задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури слід стягнути 4204 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 10, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 1, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 13, 56, 76, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 78, 79, 79-1, 82, 83, 116, 118, 121, 125, 126 ЗК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825580500:04:017:0234.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 10 червня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Платник/Одержувач коштів: Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО: 820172, Банк: ДКСУ, м. Київ) судовий збір в розмірі 4204,00 грн., сплачений за пред`явлення позову до суду.

Рішення може бути переглянуто Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 05 cічня 2021 року.

Головуючий суддя: