Рішення № 102511283, 23.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3468/21

Провадження № 2/444/1216/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із даним позовом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, в тому числі на земельну частку (пай) площею 1,03 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ №159134. Стверджує, що з приводу спадкування після смерті ОСОБА_2 він звернувся до нотконтори, де відкрито спадкову справу № 118/2021 і йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування земельної частки (паю), яка належала померлій з роз`ясненням, що їй видано сертифікат старого зразка, затвердженого ухвалою Львівської обласної ради №277 від 01.02.1993 року та роз`яснено, що для спадкування необхідно подати сертифікат про право на земельну частку зразка, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифікатів на право на земельну частку (пай) і зразка книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку». У зв"язку із вищенаведеним, просить захистити його право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 та задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують проти позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні спору по суті покладаються на думку суду.

Крім того, на адресу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка витребовувалася судом із Жовківської державної нотаріальної контори.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Туринка, Жовківського району Львівської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області.

ОСОБА_2 на підставі рішення Туринківської сільської ради від 27.01.1994 року було передано у приватну власність по уточнених даних земельну ділянку площею 1,03 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Наведене підтверджується копією сертифіката на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 159134, який виданий Туринківською сільською радою 27.05.1997 року, та який зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 653.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видано повторно Жовківським РВ ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.03.2021 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_2 и відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ще протягом життя, а саме 13.04.1991 року, ОСОБА_2 склала заповіт, із змісту якого вбачається, що вона на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на час смерті і на що законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Даний заповіт посвідчено у Туринківській сільській раді Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 6. По даних, які є в сільській раді, заповіт заповідачем не змінено і не скасовано.

Наведене підтверджується копією заповіту (аркуш справи № 6).

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

А тому, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Внаслідок звернення позивача у Жовківську державну нотаріальну контору, як спадкоємця за заповітом, було зареєстровано спадкову справу № 118/2021, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, який виданий Жовківською державною нотаріальною конторою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 14.04.2021 року.

Однак, Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом № 326/01-16 від 13.04.2021 року фактично відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) із роз`ясненнями, що для видачі свідоцтва їй необхідно подати в нотаріальну контору оригінал правовстановлюючого документу нового взірця на пай, а у випадку відсутності такого документу роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на пай в порядку спадкування.

Викладене підтверджується листом Жовківської ДНК № 326/01-16 від 13.04.2021 року (а.с.8).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи, в тому числі і з копії спадкової справи вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . В шестимісячний строк після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ніхто крім позивача не звертався із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

На виконання вимог пункту 8 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Однак, як встановлено судом, у позивача відсутній правовстановлюючий документ нового зразка на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак судом встановлено, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини сертифікат на ім`я спадкодавця нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв після її смерті спадщину, оскільки не відмовився протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, яким є день смерті спадкодавця, від прийняття спадщини, однак спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,03 умовних кадастрових гектара, яке належало померлій ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 159134 від 27.05.1997 року старого зразка, не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої, оскільки ОСОБА_2 втратила цивільну правоздатність та дієздатність.

А тому, суд приходить до висновку, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) по уточнених даних площею 1,03 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (території колишньої Туринківської сільської ради Жовківського рйону Львівської області), право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифікату серії ЛВ № 159134, виданого 27.05.1997 року Туринківською сільською радою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 29.12.2021 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.