Постанова № 102509465, 11.01.2022, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3138/21

Провадження № 3/323/116/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 р.м. Оріхів

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Фісун Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 317130 від 04.11.2021 року.

Згідно протоколу серії ААБ № 317130 від 04.11.2021 року, ОСОБА_1 04.11.2021 року о 13год. 38хв. в Оріхівському районі, с. Таврійське, вул. Центральна, буд.21 керував транспортним засобом ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не чітка річ, не стійка хода, ). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 317130 від 04.11.2021 року ОСОБА_1 під особистий підпис було повідомлено, що справа буде розглядатися в Оріхівському районному суді Запорізької області.

У судове засідання правопорушник не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням. Отже, суд оцінює такі дії ОСОБА_1 , як небажання останнього приймати участь у судовому засіданні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

За положеннями статей 245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 78 Рішення Європейського суду з прав людини «Бачан проти України» передбачено, що відповідно до установленої практики Суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Питання про те чи суд виконав обов`язок мотивувати своє рішення, який випливає з положення статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, може бути вирішено тільки у світлі обставин справи.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само й за відмову від проходження медичного огляду.

Ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від10.10.2001№ 1306 (зі змінами),водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та у присутності двох свідків, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними впункті 3розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

У відповідності до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).

Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.

Згідно відеозапису ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки ним автомобіля.

Суд оцінюючи докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постановами Оріхівського районного суду Запорізької області від 16.02.2021 року та 28.04.2021 року , згідно яких ОСОБА_1 двічі було притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 та ч.3 ст. 130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

ОСОБА_1 не виявив розумної заінтересованості у результаті розгляду справи, доводів та доказів на спростування викладеного у протоколі факту не надав. Відтак, підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості вказаних доказів матеріали справи не містять.

Отже, зібраними доказами в повній мірі встановлено обставини порушення та доведено вину правопорушника.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП.

В матеріалах адміністративної справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності транспортний засіб ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1 , тому , суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатнім і необхідним для виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 283-284, 287, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП .

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 51000,00 грн. ( отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ отримувача: 37993783;установа банку: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; МФО банку 899998), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через

п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення

штрафу. У разі несплати штрафу, у вказаний строк, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 102000,00 грн.та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 496.20 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783;установа банку: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; МФО банку 899998, стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,

потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В. Фісун